Україні цього року вистачить коштів в бюджеті на соціальні виплати, зокрема пенсії та субсидії, завдяки новій допомозі від США. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі телемарафону.

В новому пакеті фінансування від США на майже $61 млрд, як нагадав Шмигаль, передбачено $7,5 млрд доларів прямої бюджетної допомоги.

«Це та частина «бюджетного пазлу», якої нам не вистачало, щоб закрити дефіцит бюджету до кінця цього року. Фактично, ми точно впевнені, що цього року і наступного року ми профінансуємо всі соціальні платежі, всі пенсії, всі субсидії. Тобто все, що держава має виконати, ми будемо виконувати вчасно та в повному обсязі. Власне, американська допомога дає нам впевненість в виконанні цих зобов'язань на 100%», пояснив прем'єр.

Нагадаємо, Палата представників американського Конгресу підтримала законопроєкт про допомогу Україні у розмірі понад 60 мільярдів доларів. Під час розгляду законопроєкту відхилили всі правки, зокрема від конгресвумен Вікторії Спартц та Марджорі Тейлор Грін остання виступала проти будь-якої допомоги Україні. Після голосування конгресмени, попри порушення регламенту, підняли українські прапори.

Кабінет міністрів України подовжив дію пільгової ціни на електроенергію для населення до 31 травня. Попередній термін закінчується 30 квітня. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За словами Шмигаля, Кабмін ухвалив рішення щодо продовження пільгової ціни на електроенергію для населення 2 грн 64 копійки за кіловат. Він заявив, що положення про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії буде продовжено до 31 травня.

«Попри ремонти 24/7, в енергосистемі зберігається значний дефіцит. Ми встановлюємо міні-ТЕЦ в різних містах, посилюємо енергосистему через її децентралізацію, але відновити все швидко неможливо. Тож закликаю українців ощадливо використовувати електроенергію...Залишаємо цю ціну без змін. Положення про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії буде продовжено до 31 травня», сказав прем'єр.

Також Кабмін затвердив постанову, яка зберігає пільгову ціну на газ для постачальників тепла і гарячої води для населення до кінця літа.

«Також цього тижня державний «Нафтогаз» продовжив дію пільгової ціни на газ для населення. Вона, як і раніше, буде складати 7 грн 96 коп. за куб блакитного палива», нагадав Шмигаль.

Нагадаємо, раніше менеджер з адвокації євроінтеграційних реформ та радниця голови Держенергоефективності Ольга Євстігнєєва завила, що через удари росіян по енергетичній інфраструктурі України вартість електроенергії буде зростати.

Працівники «Укрзалізниці» з прифронтових та тилових міст отримують однакову заробітну плату. Обурливі цифри навів військовий ЗСУ та журналіст Олександр Рудоманов.

«Майже 21 тисячі гривень отримує в місяць колійник залізниці, який обслуговує колію поблизу Слов'янська. З урахуванням 20+ років вислуги без них, зарплата була б 18 тисяч. Там, куди щоденно може прилетіти. Там, де щоденно чути виходи і прильоти. Колійник на Львівщині, Франківщині, Київщині отримує стільки ж. Будучи у менш небезпечних умовах», констатує він.

За словами Рудоманова, машиніст з локомотивного депо в Донецькій області отримує 19 тис. на місяць при вислузі в понад 20 років. Без них, додав він, зарплата залізничника за роботу під обстрілами і прильотами була би біля 15 тис. грн.

«Чому ті, хто залізничники фронтових міст, отримують таку ж зарплатню, як і залізничники тилових міст? І чи не варто це змінити?», наголосив військовий. Олександр Рудоманов зазначив, що немає жодної доплати працівникам «Укрзалізниці», які працюють поруч з щоденними прильотами.

Нагадаємо, 25 квітня наслідок ворожого удару на Донеччині під час виконання роботи загинули троє залізничників, а четверо працівників отримали осколкові поранення та контузії. Наразі людей госпіталізовано. Також росіяни атакували Харківщину, в результаті чого постраждали троє співробітників. На Черкащині ворожа атака пошкодила залізничну інфраструктуру на щастя, обійшлося без жертв.

Українські суб'єкти господарювання підвищують зарплати з метою утримання та залучення нового персоналу в умовах нестачі трудових ресурсів у країні. Про це свідчить огляд Міністерства економіки України.

За даними міністерства, середня зарплата за резюме на сайтах пошуку роботи зросла на початок квітня до 19 873 грн (16 464 грн на початку 2023 року). Зарплата у вакансіях збільшилася до 18 728 грн (14 715 грн в січні минулого року).

Мінекономіки наводить дані Держстату, згідно з якими найвища заробітна плата штатних працівників була у сфері «Інформація та телекомунікації», де вона за рік зросла з 30 829 грн до 37 946 грн на місяць. Друге місце посідає «Фінансова та страхова діяльність» в цій категорії середньомісячні зарплати зросли з 27 986 грн до 34 393 грн. Далі йде «Професійна, наукова та технічна діяльність», де зарплати зросли з 20 497 грн до 23 413 грн.

Найменше платять працівникам у категорії «Тимчасове розміщування» зростання з 9 367 грн до 12 300 грн. У сфері «Освіта» зарплата зросла з 11 999 грн до 12 439 грн. В категорії «Будівництво» середньомісячна зарплата зросла з 9 781 грн до 12 634 грн.

Нагадаємо, більшість українських біженців у Польщі заробляють не більше 5 тис. злотих (близько 48,3 тис. грн) на місяць. Вони намагаються заощаджувати, живуть скромно та користуються пільгами, йдеться у результатах дослідження.

До слова, вплив українських біженців на економіку Польщі з початку війни стає дедалі помітнішим завдяки працевлаштованим громадянам ВВП країни зростає. До ринку праці українські біженці стали долучатися швидко у листопаді 2022 року рівень працевлаштування сягнув 65%, а у липні-серпні 2023 року 80%.

Керівна компанія Ribas Hotels Group та БФ «Повернись живим» запустили тематичний «Збір любові» під гаслом «Любиш? Донать». Це збір на комплексні апаратні зв’язку (КАЗи) для ППО, які пришвидшують реагування підрозділів ППО від моменту виявлення загрози до команди на її знищення з хвилин до декількох секунд.

Ціль збору придбати (в перший етап збору) дві таких установки загальною вартістю 15 мільйонів гривень. Наразі вже подоланий поріг в 2 мільйони гривень.

«Любиш? Донать!» основний комунікаційний меседж кампанії, який ставить за мету об’єднання українців. Найкращий вияв любові до рідного міста, села це донат, який трансформується в захист нашого неба.

Зізнатися в любові до рідного міста/села можна за цим посиланням.

Всеукраїнський «Збір любові» направлений на посилення ППО за допомогою систем КАЗ.

КАЗи це спеціально обладнані повнопривідні вантажівки, розроблені Фондом і військовими Протиповітряної оборони для підвищення ефективності виявлення, управління, цілевказання між підрозділами протиповітряної оборони. Фактично, це машина для операторів, яка приймає інформацію від радіолокаційних станцій та передає її засобам вогняного ураження будь-якого типу (ракетно-зенітних, радянських, американських, європейських комплексів, мобільних вогняних груп).

Олег Карпенко, заступник директора Фонду «Повернись живим»:

«Завдяки мобільності, повній енергетичній і тепловій незалежності КАЗи здатні супроводжувати бойові підрозділи протиповітряної оборони за будь-яких обставин та погодних умов. Комплексні апаратні зв’язку приймають інформацію про небезпеку з повітря і за лічені секунди передають їм її. Це одні з головних машин дивізіонів ППО, адже без звʼязку не виконується жодна задача».

Артур Лупашко, СЕО Ribas Hotels Group:

«Ми обрали фонд «Повернись живим» для співпраці, бо це одна з найбільш відомих та довірених організацій в Україні, яка займається допомогою нашим захисникам з 2014 року. Захист України для мене це, насамперед, військова служба. Але також це усвідомлення того, що кожен з нас має роль у захисті нашої держави та її майбутнього. Ми можемо допомагати різними способами: від донатів на потреби армії та цивільного населення, до волонтерства та поширення достовірної інформації. Обʼєднання зусиль, підтримка один одного, і, зокрема, фінансова підтримка фондів, як-от «Повернись живим», дозволяє кожному з нас бути частиною великої справи захисту нашої країни. Проявити любов до України можна багатьма способами, але одним з найважливіших саме зараз є підтримка її захисту. Вклад кожного це крок до перемоги. Фінансова підтримка проєктів, спрямованих на покращення обороноздатності країни, таких як закупівля для ППО, дозволяє нашим захисникам бути ефективнішими та зберігати життя. Любиш донать!»

У межах кампанії «Любиш? Донать!» відвідувачі мережі готелів Ribas Hotels матимуть змогу зробити донат через monobank, залишивши «бойові» чайові в ресторанах або донат безпосередньо на сайті. Заплановані різноманітні активності в соцмережах, благодійні гастро-вечері сумісно з Асоціацією Кулінарів України й ресторанною компанією Restetikа, яку очолює Андрій Магалецький, та іншими партнерами.

Ribas Hotels Group та фонд «Повернись живим» активно запрошують долучатись інфлюенсерів та зірок, а також підприємців. До проєкту доєдналися відомі діячі культури гурти Karta Svitu, Tember Blanche, актор Тарас Цимбалюк, художниця Сандра Самбо та інші. А також українські тревел-фотографи та відеографи: Валерія Мікульська, Нікіта Марченко, Наталія Вишнова.

Компанія ByteDance, яка є власницею застосунку Tiktok обере закрити свій застосунок, аніж продати його. Станеться це за умови, якщо компанія вичерпає всі законні можливості для боротьби із законодавством про заборону платформи в магазинах застосунків у США. Про це пише Reuters.

Як зазначають джерела, алгоритми, на які покладається TikTok у своїй роботі, є ключовими для всієї діяльності ByteDance, що робить продаж додатка з алгоритмами вкрай малоймовірним.

За їхніми словами, на TikTok припадає невелика частка загального доходу ByteDance і щоденної кількості активних користувачів. Тому материнська компанія, у найгіршому випадку, скоріше закриє застосунок у США, ніж продасть його потенційному американському покупцеві. Закриття матиме обмежений вплив на бізнес ByteDance, в той час, як компанії не доведеться відмовлятися від свого основного алгоритму.

У заяві, розміщеній на медіа-платформі Toutiao, якою володіє ByteDance, компанія повідомила, що не планує продавати TikTok, у відповідь на статтю The Information про те, що ByteDance вивчає сценарії продажу американського бізнесу TikTok без алгоритму, який рекомендує відео користувачам TikTok.

Нагадаємо, президент Джо Байден підписав закон, який забороняє TikTok у США, якщо китайська компанія ByteDance не продасть свою частку.

Заборону TikTok було включено до законопроєкту про надання іноземної допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню. Цей крок є кульмінацією багаторічних спроб Вашингтону обмежити діяльність TikTok, пов’язаного з Китаєм. А втім, закон не призведе до негайного блокування TikTok.

Як повідомлялося, Конгрес США схвалив рішення про заборону китайської соціальної мережі TikTok. Застосунок буде недоступний для завантаження через 270 днів, якщо китайський власник не продасть платформу.

До слова, китайська компанія ByteDance цього року витратила $7 млн, щоб спробувати зупинити уряд США від заборони соціальної мережі TikTok у країні.

Економічні радники колишнього президента США Дональда Трампа розглядають способи активно перешкоджати країнам, які планують відійти від використання долара. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела.

Зокрема, йдеться про штрафні санкції для країн, які шукають активні способи прийняти участь у двосторонній торгівлі в інших валютах, ніж долар.

Заяви щодо домінування долара у світовій фінансовій системі почали ширитися у 2022 році, коли США очолили спроби запровадити жорсткі економічні санкції проти Росії. Російський центральний банк, урядовці та близько 2500 інших осіб обмежили доступ до долара.

Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка, разом відомі як країни БРІКС, обговорили дедоларизацію на саміті в серпні минулого року. Ця група набуває глобального впливу після того, як цього року запросила ключові нафтовидобувні країни Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати, а також інші для розширення. Зараз Саудівська Аравія та ОАЕ прив'язують свої валюти до долара.

Економічні радники Трампа та його кампанії говорили про націлювання саме на ці зусилля БРІКС під час можливого другого терміну. Зі свого боку, як публічно, так і приватно, Трамп заявив, що хоче, щоб долар залишався світовою резервною валютою.

«Я ненавиджу, коли країни відмовляються від долара. Я б не дозволив країнам відмовитися від долара, тому що коли ми втратимо цей стандарт, це буде схоже на програш у війні. Це буде ударом по нашій країні», сказав Трамп в інтерв’ю CNBC 11 березня.

25 квітня Трамп зробив чергову заяву стосовно долара.

«З Байденом ви втратите долар як стандарт. Це буде все одно, що програти найбільшу війну, яку ми коли-небудь програвали», сказав він, звинувативши чинного президента в незадовільній політиці відносно долара.

Нагадаємо, стало відомо що країни-члени спільноти БРІКС планують запровадити нову валюту. Активне використання Сполученими Штатами фінансових санкцій та прагнення великих країн, що розвиваються, протистояти домінуючому становищу розвинених економік стимулює пошук альтернатив долара

Клопотання Офісу генерального прокурора щодо передачі багатофункціонального комплексу Gulliver в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) є «безпідставним, необґрунтованим і таким, що грубо порушує норми як процесуального, так і матеріального права». Про це повідомила пресслужба київського торговельно-офісного центру «Гулівер».

Як зазначає пресслужба, клопотання було подано у межах досудового розслідування, яке веде Бюро економічної безпеки України щодо можливого ухилення ТОВ «Три О» від сплати майже 146 млн грн податків у періоді з 2019 по 2021 рік.

«Наразі, станом на 25 квітня 2024 року, жодних судових рішень, якими б підтверджувалась підозра слідства, не виносилось, наданими стороною захисту у розпорядженні слідства матеріалами кримінального провадження вина спростовується, а граничний строк досудового розслідування спливає 29 травня 2024 року. Крім того, грубо порушується принцип співрозмірності вартості БФК Gulliver у порівнянні із сумою ймовірно несплачених податків, можливе ухилення від сплати яких розслідується у межах зазначеного кримінального провадження, що, на думку сторони захисту, ставить під сумнів правомірність самого арешту БФК Gulliver», йдеться в повідомленні.

Пресслужба зазначає, що ТОВ «Три О», у власності і фактичному управлінні якого знаходиться «Гулівер», у періоді з 2019 року сплатила понад 620 млн грн податків, в тому числі протягом 2019-2021 років, які перебувають у периметрі розслідування.

«Відсутність заборгованості ТОВ «Три О» перед бюджетами всіх рівнів підтверджується і самою Державною податковою службою України відповідною довідкою. ТОВ «Три О» також виконує свої зобов’язання перед державними банками: АТ «Ощадбанк» і АТ «Укрексімбанк». Так, у 2023 році в погашення кредитних зобов’язань цим банкам було сплачено понад 300 млн грн, а запланований обсяг погашення на 2024 рік становить понад 700 млн гривень. Очевидно, що грубе та протиправне втручання у правомірну діяльність ТОВ «Три О» шляхом неправосудного вилучення із його володіння і розпорядження головного (єдиного) активу є реальною загрозою виконання ним зобов’язань перед державними банками», зазначено в повідомленні.

Як повідомлялося, Офіс генпрокурора ініціював передачу київського торговельно-офісного центру «Гулівер» бізнесмена Віктора Поліщука в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Слідство підозрює у справі гендиректорку ТОВ «Три О» Ірину Круппі. 9 квітня Київський апеляційний суд наклав арешт на майно цієї фірми, зокрема й на ТРЦ «Гулівер» у Києві загальною площею 151,8 тис. кв. м.

Правоохоронці встановили, що протягом 2019-2021 років дирекція «Гуліверу» уклала низку договорів із підконтрольними товариствами. За даними БЕБ, у відомостях йшлося про нібито проведення на території ТРЦ певних робіт, які насправді не здійснювалися, що дозволило безпідставно ухилитися від сплати податків на суму понад 145,8 млн грн і вивести їх у готівку.

Нещодавно журналісти «Схем» опублікували розслідування про те, як структури Поліщука протягом усього 2022 року не повертали борги держбанкам України, посилаючись на фінансові труднощі. У той же період компанії бізнесмена скуповували елітні автомобілі на десятки мільйонів гривень, на яких, зокрема, пересувається сам бізнесмен, подорожуючи за кордон. Після виходу журналістського розслідування Нацполіція і САП розпочали два кримінальних провадження.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9453, який регулює врахування страхового стажу, набутого за кордоном, під час призначення пенсії. Про це повідомляє пресслужба Міністерства соціальної політики.

«Після широкомасштабного вторгнення РФ Україна розірвала дипломатичні відносини з країною-агресором. Контакти та документообіг між державними установами у т.ч. Пенсійними фондами були припинені, а обмін документами, що засвідчують тривалість трудового стажу та суми заробітку неможливий», повідомило міністерство.

У зв'язку з цим, деякі українці не могли підтвердити факт того, що вони не отримують пенсію від РФ. Йдеться про призначення виплат громадянам, які виїхали з тимчасово окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей.

Також проблеми під час призначення пенсій виникали через те, що Україна і Росія вийшли з Угоди про гарантії прав громадян цих країн щодо пенсійного забезпечення між державами-учасницями СНД. Таким чином, українцям не враховували страховий стаж, набутий у РФ, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані.

«Це, своєю чергою, призводило до зменшення їхніх пенсійних прав, і, відповідно, розмірів пенсії (або взагалі позбавляло право на призначення пенсії)», зазначила пресслужба Мінсоцполітики.

Спрощено процедуру відновлення пенсії для кримчан законопроєкт скасовує необхідність надання інформації від Пенсійного фонду Росії. Відтепер людині, яка переїхала з Криму, достатньо подати заяву, в якій вказати, що вона не отримує пенсію в Криму і бажає її отримувати в Україні. Для розрахунку пенсії можна надати трудову книжку або пенсійну справу (якщо вона є на руках).

Україна враховуватиме страховий стаж, набутий за кордоном, навіть якщо між країнами немає відповідної угоди. Наприклад, якщо людина кілька років працювала в іноземній державі та вирішила повернутися на Батьківщину цей стаж зараховуватимуть під час призначення пенсії. Для цього людина має надати ПФУ інформацію, що підтверджує наявність стажу.

Стаж роботи в Росії не зараховуватимуть. Обмеження діють на роботу після 19 лютого 2014 року в силових структурах країни-агресора, незаконних збройних або воєнізованих формуваннях, судових або правоохоронних органах держави-агресора на тимчасово окупованих територіях, а також на добровільне обіймання посад у незаконних органах влади.

Нагадаємо, українці, які не мають необхідного страхового стажу, не можуть отримувати повноцінну пенсію, однак вони можуть отримати альтернативну допомогу від держави. Зокрема, пенсіонери починаючи з 65 років можуть претендувати на тимчасову допомогу в розмірі 2 361 гривні. Люди з неповним страховим стажем отримують аналогічні виплати, але вже з 63 років.

Китайська компанія ByteDance цього року витратила $7 млн, щоб спробувати зупинити уряд США від заборони соціальної мережі TikTok у країні. Про це повідомляє Cnbc.

ByteDance за перші три місяці цього року витратила рекордні $2,68 млн на внутрішніх лобістів, щоб націлити їх на Конгрес і федеральних чиновників. TikTok, згідно з даними AdImpact, витратила понад $4,5 млн на телевізійну та цифрову рекламну кампанію проти заборони.

Зокрема, як повідомлялося, витрати нібито відображають роботу, яку платформа робить, щоб «розповісти політикам» про вплив законодавства на спільноту зі 170 млн американців, які користуються платформою.

Окрім витрат на власне лобіювання, ByteDance також мала інші виплати зовнішнім консультантам. Компанія заплатила досвідченому лобістові Девіду Урбану $80 тис. за спробу вплинути на Конгрес щодо березневого законопроєкту.

Нагадаємо, президент Джо Байден підписав закон, який забороняє TikTok у США, якщо китайська компанія ByteDance не продасть свою частку.

Заборону TikTok було включено до законопроєкту про надання іноземної допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню. Цей крок є кульмінацією багаторічних спроб Вашингтону обмежити діяльність TikTok, пов’язаного з Китаєм. А втім, закон не призведе до негайного блокування TikTok.

Раніше президент США Джо Байден заявляв, що готовий підписати закон, який обмежить роботу TikTok в країні.

Як повідомлялося, Конгрес США схвалив рішення про заборону китайської соціальної мережі TikTok. Застосунок буде недоступний для завантаження через 270 днів, якщо китайський власник не продасть платформу.

За останні місяці Європа наздогнала відставання від США за обсягом військової підтримки України. Європа надала близько €42 млрд, США €43,1 млрд. Про це йдеться у новому дослідженні Ukraine Support Tracker щодо допомоги Україні, які регулярно проводить Кільський інститут світової економіки.

«Загалом у січні та лютому 2024 року європейські країни виділили Україні близько €6 млрд допомоги, майже вся для військових», йдеться у дослідженні.

Зокрема, Німеччина оголосила про свій найбільший за майже рік пакет військової допомоги €2,4 млрд. До нього увійшли і системи протиповітряної оборони, і артилерія калібру 155 мм, боєприпаси тощо.

Швеція також виділила свій найбільший військовий пакет за всю історію (0,7 мільярда євро), який містить різноманітне як морське, так і сухопутне військове обладнання. Великі обсяги військової допомоги також виділили Нідерланди (€0,5 млрд) і Велика Британія (€0,4 млрд).

«За останні місяці Європа наздогнала відставання, однак вона не змогла заповнити велику прогалину, залишену США, особливо щодо боєприпасів. Тому новий пакет допомоги США є гарною новиною для України. До кінця 2024 року підтримка Заходу може знову досягти рівня початку та середини 2023 року. Але залишається велика невизначеність щодо того, що станеться після цього», зауважив керівник підрозділу Ukraine Support Tracker Крістоф Требеш.

Загалом станом на 29 лютого донори та ЄС виділили €89,9 млрд допомоги на військову, гуманітарну та фінансову підтримку України, тоді як США €67 млрд. Водночас з літа 2023 року асигнування Європи стабільно перевищували надходження від США.

Раніше повідомлялося, що президент України провів телефонну розмову з прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунаком, у ході якої стало відомо, що Велика Британія виділить найбільший досі пакет оборонної підтримки для України обсягом пів мільярда фунтів стерлінгів.

Президент зазначив, що пакет підтримки включатиме Storm Shadow та ракети інших типів, сотні одиниць бронетехніки, плавзасобів та боєприпасів, які необхідні Україні на полі бою.

Нагадаємо, президент США Джо Байден затвердив своїм підписом закон H.R. 815 про додаткове фінансування потреб національної безпеки, який містить понад $60 млрд на підтримку України.

Підвищення акцизів на бензин та дизпаливо, яке ініціює Кабмін, призведе до розбалансування ринку, падіння виробництва цих видів пального, та залежності від імпорту. Про це заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Він зауважив: рішення Кабміну щодо підвищення акцизів було взято з рекомендацій Європейської податкової директиви, яка розроблялася ще наприкінці 1990-х років, і теж потребує модернізації.

«У будь-якому разі цих рекомендацій ніхто не дотримувався. Її просто бездумно взяли і поклали, хоча ситуація абсурдна. Акциз це податок, яким держава стимулює або, навпаки, придавлює споживання якихось товарів. Це податок на споживача. А там конфігурація виглядає таким чином, що на бензин найвищий акциз, трошки нижчий на дизель, і геть малий на скраплений газ. Так ми можемо спровокувати розбалансування ринку, зниження споживання бензину та підвищення споживання скрапленого газу по якому ми в набагато більшому ступені залежимо від імпорту», наголосив Куюн.

Він також повідомив, що профільна асоціація нафтотрейдерів та Міністерство енергетики мають свої пропозиції щодо підвищення акцизів, і вона передбачає вирівнювання акцизів, та підвищення ставок для скрапленого газу.

«Якщо зблизити акцизи бензину і скрапленого газу, то надходження будуть навіть більшими! Але буде правильна, здорова структура споживання, не перекошена, як вона у нас може стати. Вона, в принципі, і зараз вона трохи перекошена тому що виробники не можуть не виробляти бензин, а він нікому, виходить, не потрібний. А потім ми маємо дефіцит, і в результаті імпортуємо потім все, що недовиробили», резюмував Куюн.

Як відомо, Кабмін планує підвищити акцизи на бензин та дизель. Якщо рішення буде ухвалено, це призведе до підвищення акцизу з 213 до 243 євро/тонна за бензин, та зі 140 до 177 євро/тонна за дизель вже до кінця цього року. До 2028 року, як очікується, податок складе вже 360 та 330 євро відповідно.

Водночас, вартість скрапленого газу лишиться пільговою: зараз вона становить 52 євро, а до 2028 року вона збільшиться всього до 70 євро.

Кияни можуть оплачувати житлово-комунальні послуги частинами. Для цього необхідно укласти відповідний договір. Про це заявила директорка «Центру комунального сервісу» Юлія Петрик.

«Центр комунального сервісу» пропонує киянам укладати договір реструктуризації (розстрочення) заборгованості за комунальні послуги.

Петрик зазначила, що міжопалювальний сезон є найбільш прийнятним для того, щоб сплатити наявні борги, оскільки не потрібно платити за опалення, а фінансове навантаження на споживача значно менше.

«При укладанні договору фахівці центру обговорюють індивідуальні аспекти та платіжні можливості споживача. А, найголовніше, коли ви реструктуризували борг, то ви уникнете примусового стягнення боргів через суд та ризику припинення надання вам послуг», наголосила вона.

Для того, щоб укласти договір, потрібно:

• звернутися до сервісного центру ЦКС за попереднім записом (записатися можна за посиланням);
• дистанційно (через месенджер у Facebook, Skype або Telegram).

Для укладання договору реструктуризації боргів необхідні:

• заяву про укладання договору реструктуризації (розстрочення) заборгованості;
• документи, що засвідчують особу заявника (паспорт, ID-картка);
• документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (подається оригінал або нотаріально засвідчена копія, та надаються копії документів, що подаються);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• належним чином оформлені договори про надання житлово-комунальних послуг з виконавцями цих послуг (за відсутності договорів про укладення договору реструктуризації передує підписання договорів про надання житлово-комунальних послуг).

Нагадаємо, в Україні вартість комунальних послуг за рік від березня 2023 року до березня 2024 року загалом зросла на 12,8%.

Зокрема, частину грошей, витрачених на оплату комунальних послуг, можна повернути завдяки спеціальній програмі Приватбанку. Так, завдяки програмі можна отримати кешбек у розмірі 3%, але не більше ніж 300 гривень на місяць з урахуванням ПДФО. Акція діятиме до середини літа.

До слова, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та Міненерго вивчають можливість перегляду тарифу на електроенергію для того, щоб проводити відновлення пошкоджених об'єктів енергосистеми після обстрілів.

Більша частина роботодавців відчувають дефіцит кадрів в Україні. Цей показник значно підвищився порівняно з попереднім періодом, а саме 55% восени 2023 року. Про це йдеться у результатах дослідження ринку праці України, який провела Європейська Бізнес Асоціація.

«74% респондентів відмітили, що зараз відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіциту кадрів», свідчать результати дослідження.

Також HR-спільнота сформувала перелік вакансій, які, на їхню думку, найскладніше закрити:

• менеджер середньої та вищої ланки (директор, керівник);
• спеціаліст вузького профілю;
• спеціаліст зі знанням англійської мови;
• маркетолог, ІТ фахівець, HR, секретар, менеджер з продажу;
• юрист, аудитор, адвокат, фінансист, логіст, бізнес-аналітик;
• інженер, хімік, фармацевт, агроном, мікробіолог;
• слюсар, механік;
• виробничий персонал;
• робітники магазину: кухар, пекар, піцейоло;
• персонал обслуговування;
• комерційний директор;
• топменеджмент;
• менеджери Зед та митний брокер.

Також серед основних проблем, які наразі є на ринку праці в Україні, респонденти також виділили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови.

Крім того, серед наявних проблем: мобілізація, бажання працювати віддалено, вигорання та втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил всередині країни, роботу бізнесу в «сірому» полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов'язаних.

Нагадаємо, через мобілізацію та виїзд за кордон Україна втратила, за деякими даними, близько третини працездатних осіб. До прикладу, за рік у країні поменшало на пів сотні самих лише логопедів.

Як повідомлялося, наразі близько 30% українських ветеранів мають статус безробітних, зокрема, через психологічний дискомфорт від повернення у цивільне середовище.

До слова, п'ятиденний робочий тиждень із фіксованим графіком останнім часом стає непопулярним, все більше молоді змінюють його під впливом різних причин. Але наука підказує, що це найкращий варіант з погляду нашого здоров'я. Принаймні такий висновок можна зробити з опублікованої в журналі PLOS One статті професора Срібної школи соціальної роботи Нью-Йоркського університету (NYU Silver) Вень-Юі Хана.

Більшість українських біженців у Польщі заробляють не більше 5 тис. злотих (близько 48,3 тис. грн) на місяць. Вони намагаються заощаджувати, живуть скромно та користуються пільгами, йдеться у результатах дослідження, опублікованому РАР.

За даними дослідження, зарплата більш ніж половини опитаних українців коливається в межах мінімальної, тоді як 30% біженців заробляють близько 4-5 тис. злотих (38 640 - 48 300 грн). Українці, які працюють у Польщі, живуть скромно (часто витрачають не більше 1 000 злотих на місяць (близько 9,6 тис. грн). Вони також охоче користуються пільгами, які надають роботодавці, такими як житло (60% опитаних), безкоштовне харчування або проїзд на роботу (73%). До того ж біженці відкладають більшу частину зароблених грошей.

48% українців живуть на суму, що не перевищує 500 злотих (4 830 грн) на місяць, ще 29% витрачають на прожиття від 500 до 1 000 злотих (4 830 - 9 600 грн), а 14% від 1 000 до 2 000 злотих (9 600 - 19320 грн). Згідно з даними Управління соціального страхування, станом на кінець березня 2024 року було зареєстровано 762,2 тис. працюючих українців, що на 3% більше, ніж у попередньому році.

Засновник компанії Personnel Service та експерт з ринку праці Кшиштоф Інглот наголосив, що ринок праці в Польщі є дружнім до українців завдяки значно вищій заробітній платі, низьким культурним бар'єром, а також географічній близькості до рідної країни. «Після квітневого підвищення мінімальна заробітна плата в Україні становить приблизно 845 злотих (понад 8 тис. грн) на місяць, що майже в чотири рази менше, ніж у Польщі, де працівники отримують приблизно 3 200 злотих (близько 30 900 грн) на місяць», порівняв він.

До слова, вплив українських біженців на економіку Польщі з початку війни стає дедалі помітнішим завдяки працевлаштованим громадянам ВВП країни зростає. До ринку праці українські біженці стали долучатися швидко у листопаді 2022 року рівень працевлаштування сягнув 65%, а у липні-серпні 2023 року 80%.

Як повідомлялося, більшість роботодавців у Польщі цінують українських працівників за швидку адаптацію та працьовитість. Натомість самі поляки стали гірше ставитися до працівників з України.

Компанія Hugo Boss знайшла покупця свого бізнесу у РФ. Відповідна угода вже укладена, а у третьому кварталі цього року, вона має бути повністю завершена. Про це повідомляє Reuters.

Зокрема, придбати частку відомого німецького бренду вирішив гуртовий постачальник Stockmann.

Hugo Boss пішов з російського ринку практично одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Спочатку компанія згорнула роздрібну торгівлю, а потім зупинила онлайн-замовлення та рекламу бренду в Росії у 2022 році.

Після тривалої перерви в роботі, компанія вирішила нарешті продати активи. Водночас Hugo Boss не повідомляє про те, на яких умова компанія виходить з російського ринку. За стандартною процедурою у не російського бізнесу російська влада вимагає продавати активи зі знижкою як мінімум 50%.

Реалізація угоди про продаж активів, за повідомленням німецького будинку моди, створить умови за яких бренд жодним чином не буде репрезентований на території країни-агресора.

Вихід з ринку відбувався поступово, але під тиском громадськості, яка неодноразово нагадувала цьому бізнесу про необхідність припинення будь-яких ділових відносин із Росією. Гуртові поставки в Росію деяких видів товарів у компанії пояснювали завершенням виконання угод. В цілому ринок Росії та України для цього виробника складає 3% від обороту.

Нагадаємо, компанія Inditex, яка володіє магазинами одягу Zara та Bershka, продає свій бізнес у РФ. Дозвіл на це вона отримала від влади країни-агресорки. Зазначається, що в Росії кожна західна компанія, яка продає або передає свій бізнес до РФ, зобов’язана отримати дозвіл російської комісії з іноземних інвестицій. Inditex, який є найбільшим у світі ритейлером одягу, отримав таку згоду наприкінці березня та продає свій бізнес компанії з ОАЕ. Наразі сама угода ще не проведена.

Раніше повідомлялося, що популярний шведський ритейлер H&M уперше після початку повномасштабної війни повернувся на український ринок.

До слова, з початку повномасштабного вторгнення в Україну чимало міжнародних компаній припинили роботу на території країни-агресора. Проте деякі відомі бренди продовжують спонсорувати Росію.

Офіс генпрокурора ініціював передачу київського торговельно-офісного центру «Гулівер» бізнесмена Віктора Поліщука в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на пресцентр «Судової влади України».

Відповідне клопотання прокурори подали до Шевченківського районного суду Києва в межах кримінального розслідування Бюро економічної безпеки щодо ухилення керівництвом ТРЦ від сплати податків на суму 146 млн грн. Судове засідання відбудеться 26 квітня.

Слідство підозрює у справі гендиректорку ТОВ «Три О» Ірину Круппі. 9 квітня Київський апеляційний суд наклав арешт на майно цієї фірми, зокрема й на ТРЦ «Гулівер» у Києві загальною площею 151,8 тис. кв. м.

Правоохоронці встановили, що протягом 2019-2021 років дирекція «Гуліверу» уклала низку договорів із підконтрольними товариствами. За даними БЕБ, у відомостях йшлося про нібито проведення на території ТРЦ певних робіт, які насправді не здійснювалися, що дозволило безпідставно ухилитися від сплати податків на суму понад 145,8 млн грн і вивести їх у готівку.

Торговельно-розважальним і бізнес-центром «Гулівер» керує дружина бізнесмена Віктора Поліщука Лілія Різва, а компанія «Три О» є формальним власником. Утім, про те, що саме Поліщук є власником комплексу, неодноразово повідомляли ЗМІ із посиланням на численні джерела на ринку.

Нещодавно журналісти «Схем» опублікували розслідування про те, як структури Поліщука протягом усього 2022 року не повертали борги держбанкам України, посилаючись на фінансові труднощі. У той же період компанії бізнесмена скуповували елітні автомобілі на десятки мільйонів гривень, на яких, зокрема, пересувається сам бізнесмен, подорожуючи за кордон. Після виходу журналістського розслідування Нацполіція і САП розпочали два кримінальних провадження.

Нагадаємо, Віктор Поліщук, який також є власником мереж електроніки «Технополіс» та «Ельдорадо», напередодні повномасштабного вторгнення РФ посідав 36 місце у списку найзаможніших українців.

Пік розвитку його бізнесу припав на часи президентства Віктора Януковича. Згодом з’явилася інформація про родинні зв’язки його дружини Лілії Різвої з Кремлем. Виявилося, що вона є племінницею дружини Дмитра Медведєва заступника голови Ради безпеки Росії.

16 квітня президент Володимир Зеленський підписав вистражданий закон про мобілізацію за новими правилами. Нововведення торкнулися питань проходження військової служби та військового обліку. Особливо чутливою є тема відстрочки та бронювання осіб від мобілізації.

Вперше за два роки війни законотворці зважилися перетрусити категорію військовозобов’язаних, які є багатодітними батьками, а тому мають право на відстрочку від мобілізації. Відповідно, за новим законом цю пільгу втрачають ті багатодітні чоловіки та жінки, які мають заборгованість зі сплати аліментів понад три місяці.

У коментарі «Главкому» народний депутат від «Слуги народу» і член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський повідомив: норма про багатодітних неплатників аліментів, є узгодженою позицією міністерств оборони та соціальної політики. Її суть у тому, щоб присікти зловживання відстрочкою від мобілізації з боку тих чоловіків, котрі не виконують батьківських обов’язків і не служать у Збройних силах.

«Законодавець передбачив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації саме для багатодітних батьків з конкретною метою виховання та піклування за дітьми. Якщо один із батьків не виконує цих обов’язків, тоді втрачається право на відстрочку. У цьому випадку мобілізацію не варто розцінювати як покарання для таких чоловіків. Адже вони й так не дотримуються норм Сімейного кодексу і Конституції», вважає політик.

Що цікаво, на початку повномасштабної війни парламентарі також дещо «підчистили» норму про відстрочку багатодітних батьків. Тоді зі статті 23 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію нардепи вилучили речення: «Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання».

Із середини травня 2024-го, коли новий мобілізаційний закон набуде чинності, багатодітні батьки-«штрафники» потраплять в об’єктив територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). У Міністерстві юстиції вже оприлюднили грубі підрахунки: не менше 20 тисяч людей можуть втратити відстрочку. Щоправда, заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко поспішив застерегти: мовляв, мобілізація для такої категорії осіб ні в якому разі не має бути покаранням.

«Військова служба це обов’язок, як і батьківська відповідальність. Плюс справді є категорія таких батьків, які хотіли б сплачувати аліменти, але не мають роботи. Враховуючи достатньо високі зарплати в ЗСУ, це буде якраз можливість достатньо швидко погаcити борги. Головне діти отримають фінансове забезпечення», наголосив посадовець.

Він зауважив, що у разі погашення заборгованості з аліментів, багатодітним батькам буде повернуто право на відстрочку.

У пресслужбі Мін’юсту додали: станом на 1 березня 2024 року, на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебувало 520,2 тис. документів про стягнення аліментів. Ця кількість може змінюватися щомісяця. У середньому по країні чисельність неплатників аліментів пів мільйона, з яких станом на березень 16200 жінок (3% від загальної кількості).

Ще трохи статистики: протягом 2023 року державні виконавці стягнули 10,1 млрд грн аліментів. За січень-лютий 2024-го 1,8 млн грн. Заборгованість з аліментів стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а якщо дитина продовжує навчання до досягнення нею 23 років.

Разом із тим, у Мін’юсті заявили: боржники-аліментники не завжди є фінансово неспроможними. Трапляються випадки, коли вони умисно переписують майно і статки на родичів, аби виконавча служба не могла стягнути борги. Хоча, згідно з чинним законодавством, за несплату аліментів вони потрапляють до Єдиного реєстру боржників з блокуванням банківських карток, забороною на виїзд, керування транспортними засобами, користування вогнепальною зброєю.

Окремо Міністерство юстиції описало алгоритм дій, який чекає на військовозобов’язаних багатодітних батьків, котрі боргують аліменти. По-перше, протягом 60 днів вони повинні прибути до ТЦК. По-друге, ТЦК подаватимуть запити до Державного реєстру боржників та виконавчих проваджень. У відповідь Реєстр відправлятиме довідки про заборгованість аліментів за зразком довідки про несудимість.

Опитані «Главкомом» юристи зійшлися на тому, що право на відстрочку має підтвердити безпосередньо військовозобов’язаний, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Тобто ТЦК лише перевіряє документи, не направляє нікуди запити, не витребовує в держорганів ніякі документи, переконаний адвокат Роман Кичко.

«На моє переконання, ТЦК вимагатимуть від особи докази про відсутність заборгованості із сплати аліментів. Наприклад, довідку з виконавчої служби і, можливо, за наявності часу самі перевірятимуть реєстр. Однак підкреслюю: з мого досвіду, тягар довести своє право на відстрочку завжди був і є на військовозобов’язаному. Тому питання, чи будуть ТЦК та СП витрачати свій час на запити або ж імперативно вимагатимуть довідку у військовозобов’язаного відкрите», вважає юрист.

Окремо може виникнути ситуація, коли аліменти сплачувалися добровільно і звернення до виконавчої служби не було, оскільки не було необхідності примусово стягувати такі аліменти. У такому разі, каже Роман Кичко, військовозобов’язані повинні підготувати виписку з банку про сплату аліментів; мати на руках рішення суду та нотаріальну заяву від матері/батька, якою він/вона підтвердять сплату аліментів у повному обсязі. Ці документи й підтверджуватимуть відсутність заборгованості за аліментами.

Адвокат Дмитро Бузанов також вважає, що військовозобов’язані, які мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років можуть стикнутися з тим, що ТЦК та СП будуть вимагати надавати довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів навіть за відсутності обов’язку з їх сплати. При цьому у законодавстві не визначено форми та установи видачі таких довідок. Щоправда, за персональними даними військовозобов’язаного (прізвища, ім’я, по-батькові, дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків) працівник ТЦК та СП може перевірити відомості про внесення особи в Єдиний реєстр боржників. Однак законність цих дій і форма підтвердження такої інформації викликатиме сумніви в законності, переконаний юрист,

Виходом із ситуації може стати звернення Міністерства оборони до Кабінету міністрів із пропозицією синхронізувати Єдиний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів із Єдиним реєстром боржників. Однак певні складнощі все ж залишаються, оскільки Єдиний реєстр боржників не містить відомостей про сукупний розмір заборгованості за аліментами. Тобто, за даними цього ж реєстру, неможливо підтвердити чи спростувати відсутність заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

«На мою думку, подолання цих складнощів будуть покладені саме на плечі військовозобов’язаних, черговий бюрократичний вузол, який не вдасться легко розрубати. У такій ситуації вже опинялись військовозобов’язані, які мусили доводити, що, окрім них, немає інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати догляд за особами, які його потребують», наголосив адвокат.

Бузанов додав, що комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки схвалив законопроект №11143, який передбачає внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про примусове виконання рішення суду, відомості про боржника, реквізити виконавчого документа. Це може трохи спростити отримання інформації про наявність заборгованості з аліментів. Однак наразі проєкт закону не виносився на голосування до сесійної зали парламенту.

Віталій Тараненко, «Главком»

Європейська Комісія виділила 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги для України. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

«Сьогодні ми виділяємо додаткові €1,5 мільярда в рамках € 50 мільярдів для України. Це життєво важливо для того, щоб держава та служби України працювали, поки вона дає відсіч агресору. Європа залишається єдиною та рішучою», зазначила вона.

Виділення коштів відбулося за позитивною оцінкою Єврокомісією узгоджених політичних умов, пов'язаних із реформами в галузі судової системи, боротьби з відмиванням грошей, управління державними фінансами, бізнес-середовища та сільського господарства, а також вимог до звітності для забезпечення прозорого та ефективного використання коштів.

Урсула фон дер Ляєн додала, що ЄС тісно співпрацюватиме з українською владою, щоб забезпечити реалізацію плану "Україна", який, як очікується, буде швидко погоджений Радою ЄС.
Нагадаємо, на початку 2024 року Євросоюз ухвалив рішення щодо надання Україні масштабної фінансової допомоги. Лідери країн ЄС на спеціальному саміті 1 лютого схвалили пакет допомоги у розмірі 50 мільярдів євро, який буде надано Україні до 2027 року.

Європейська комісія підтримала запропонований урядом України план реформ Ukraine Plan у межах механізму Ukraine Facility, який визначає умови отримання 50 млрд євро макрофінансової допомоги протягом 2024-2027 років.

Як повідомлялося, Рада Європейського Союзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility, який передбачає виділення 50 млрд євро допомоги для України на 2024-2027 роки.

Раніше лідери Європейського Союзу досягли угоди щодо створення плану виділення Україні 50 млрд євро після того, як Віктор Орбан зняв своє вето.

Через удари росіян по енергетичній інфраструктурі України вартість електроенергії буде зростати. Про це у своїй колонці написала менеджер з адвокації євроінтеграційних реформ та радниця голови Держенергоефективності Ольга Євстігнєєва.

«З огляду на те, що внаслідок обстрілів ціни на електроенергію будуть зростати цілком логічним є розпочати підготовку запровадження таргетованих субсидій разом з Мінсоцполітики та допрацювати порядок щодо визначення вразливих споживачів згідно з європейськими нормами», написала вона.

Євстігнєєва наголосила, що також сьогодні треба зосередити зусилля на розбудові інфраструктури для збільшення перетоків електроенергії з країн ENTSO-e.

Також потрібно спростити процедури для швидкого приєднання нових проєктів «зеленої» енергетики та систем накопичення енергії до електромережі.

Раніше повідомлялось, що Міністерство енергетики та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вивчають можливість перегляду тарифу на світло для відновлення енергосистеми після обстрілів.

Конгрес США схвалив рішення про заборону китайської соціальної мережі TikTok. Застосунок буде недоступний для завантаження через 270 днів, якщо китайський власник не продасть платформу. Про це повідомляє Financial Times.

Як стало відомо, у вівторок 79 членів Сенату проголосували за заборону соцмережі, 18 були проти. Це рішення наштовхує компанію ByteDance відмовитись від TikTok, щоб уникнути заборони. Очікується, що TikTok подасть позов до суду, щоб заблокувати закон.

Заборона TikTok означатиме, що застосунок більше не отримуватиме оновлень, що ускладнить його використання і з часом зробить його застарілим.

Законопроєкт швидко набув популярності після брифінгів представників служби безпеки, які попередили, що Пекін може змусити ByteDance передати особисті дані 170 мільйонів американців, які використовують застосунок.

Палата представників ухвалила законопроєкт ще минулого місяця, але він зіткнувся з перешкодами в Сенаті через занепокоєння щодо порушення свободи слова. Виступаючи в Сенаті раніше у вівторок, Марія Кантвелл, голова комітету з питань торгівлі від Демократичної партії, яка раніше мала застереження щодо законопроекту, закликала своїх колег підтримати його.

«Конгрес діє для того, щоб запобігти шпигунству, операціям невидимого спостереження з боку іноземних ворогів, завдаючи шкоди вразливим американцям, нашим військовослужбовцям і жінкам, а також персоналу нашого уряду США», сказала вона.

TikTok заперечує, що китайський уряд має будь-який контроль над застосунком. Марк Ворнер, голова Комітету з розвідки Сенату від Демократичної партії, у вівторок заявив, що той факт, що китайський уряд лобіював законопроєкт перед членами Конгресу, свідчить про те, «як багато Сі Цзіньпін вклав у цей продукт».

Сенатори також закликали молодих американців зрозуміти, що Конгрес намагався захистити їх, а не намагався заборонити популярний застосунок.

«Багато американців, особливо молодих американців, справедливо скептично налаштовані. Зрештою, вони не бачили того, що бачив Конгрес. Вони не були присутні на секретних брифінгах, які проводив Конгрес, на яких глибше розглядалися деякі загрози, пов’язані з іноземним контролем над TikTok», сказав Ворнер.

Більшість китайських експертів у Вашингтоні не думають, що Пекін дозволить ByteDance передати алгоритм, який зробив програму настільки успішною, створюючи ілюзію кінця присутності TikTok у США.

Нагадаємо, президент США Джо Байден заявив, що готовий підписати закон, який обмежить роботу TikTok в країні.

До слова, Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц приєднався до платформи TikTok, хоча раніше його уряд висловив занепокоєння щодо безпеки китайського додатка та наказав працівникам міністерств видалити його з робочих пристроїв.

54% житлових комплексів, що наразі будуються в Україні, мають судові процеси щодо земельних ділянок. Втім, це не найбільші проблеми, з якими можна зіткнутися при покупці житла в новобудові: деякі забудовники забувають подовжити оренду землі, на якій «росте» ЖК, або ж взагалі починаютт будівництво без жодних дозвільних документів. Про це повідомляє Опендатабот.

Серед майже чотирьох сотен проаналізованих новобудов у 214 житлових комплексів наявні суди щодо землі, на якій їх зводять. Забудовники ще 22 ЖК не подовжили оренду земельної ділянки. Втім, найбільш критична ситуація у 9 майбутніх комплексах в Реєстрі речових прав відсутня інформаціі про зв'язок землі із будівництвом.

«Відсутність будь-яких дозволів, прав на землю або неправильне землевикористання на момент, коли зводять новобудову це простір для корупції тоді, коли будівлю вводитимуть до експлуатації. Ба навіть пізніше, коли люди вже будуть в ній жити. Адже вирішити такі проблеми законним шляхом потім, коли люди вже вклали свої гроші, майже неможливо. Наразі головні ризики ми вбачаємо саме у землі, тож перше дослідження зосереджено саме на цих питаннях», коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатаботу.

До основних ризиків не введеного в експлуатацію житла на будь-якому етапі будівництва, які створюють можливості для корупції, можна віднести:

• відсутність дозволів на будівництво;
• відсутність права власності або права користування у замовника на земельну ділянку;
• договори оренди на земельну ділянку, що закінчуються найближчим часом;
• невідповідність цільового призначення земельної ділянки тобто на цьому місці взагалі не можна будувати житловий будинок;
• наявність судових справ та арештів на земельних ділянках;
• невідповідність будівництва до містобудівних умов (етажність та висотність).

Аби отримати та зібрати інформацію про всі будинки, що наразі будуються в Україні, Опендатабот проаналізував відкриті дані Реєстру будівельної діяльності, Єдиного державного реєстру судових рішень, державного земельного кадастру, фінансової звітності та публічну інформація за запитами з Єдиного державного реєстру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно України.

Дані про усі новобудови країни зібрано в проєкті «Опендатабот. Корупційні ризики новобудов». Цей безоплатний проєкт допоможе перевірити новобудову на законність та убезпечитись від проблем при придбанні із житлом.

Проєкт Опендатабота в режимі реального часу відстежуватиме ризики та створює інформацію для матеріалів журналістам та суспільству.

До слова, станом на квітень 2024-го найдорожчі квадратні метри у новобудовах Львова, на другому місці столиця.

В топ-5 міст за ціною на новобудови входять Львів, Київ, Ужгород, Дніпро і Одеса. У Львові квадратний метр обійдеться у 53,7 тис. грн, що майже на 4 тис. дорожче, ніж у Києві (49,1 тис. грн). «Квадрат» у новобудові Ужгороду коштує в середньому 43,1 тис. грн, у Дніпрі 42,7 тис. грн, а Одесі 37,8 тис. грн.

Як повідомлялося, державна «Українська фінансова житлова компанія» розробляє програми оренди житла з правом викупу та соціальної оренди. Програми мають допомогти задовольнити соціальний запит на доступне житло, який зріс унаслідок війни.

ДТЕК шукає в Європі обладнання на заміну зруйнованого та розглядає різні способи залучення коштів. Про це на форумі Економічної правди «Відбудова України. Чому не слід відкладати до перемоги» заявив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

Він зазначив, що наразі ведуться перемовини з урядами Німеччини, Румунії, Болгарії, Греції та Литви. Йде мова про отримання деталей та складових з європейських енергетичних об’єктів.

«Такий спосіб найшвидше рішення для України, проте він не покриє всіх потреб», наводить видання слова Сахарука.

Завдані збитки після останніх масованих атак приблизно оцінюються у $250 млн. Додатково $100 млн необхідні на проведення робіт, розповів виконавчий директор ДТЕК. Для порівняння, торік компанія також зазнала масштабних руйнувань, і витратила $110 млн на відновлення після зимових обстрілів 2022 року.

Сахарук додав, що наразі ситуація в енергосистемі продовжує залишатись складною, і наразі очікується дефіцит електроенергії у пікові періоди влітку та взимку, адже Україна втратила внаслідок останніх атак 8 ГВт генераційних потужностей.

Раніше генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко заявляв, що через масштаб руйнувань зараз в енергетиці найскладніша ситуація з початку війни.

Кабінет міністрів ухвалив рішення про включення індустріального парку Borschiv на Тернопільщині до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Про це йдеться в повідомленні Міністерства економіки.

Створення індустріального парку Borschiv ініційовано Борщівською міською радою.

Зокрема, на території парку площею 30 га працюватимуть підприємства з виробництва борошна і круп, олії, білкових сумішей, борошняних продуктів, напівфабрикатів (у тому числі хлібобулочних напівфабрикатів тривалого зберігання), виробництва плодово-ягідної продукції, м’ясних та молочних продуктів, переробки та фасування овочів, фруктів, ягід.

«Також на території парку здійснюватиметься переробка лікарських трав. Продукція такого виробництва надалі використовується в фармацевтичній, парфумерно-косметичній, харчовій, лікеро-горілчаній промисловості. Учасниками парку будуть підприємства, що спеціалізуються на виробництві будівельних матеріалів, виробів з гіпсу, гіпсокартону, будівельних сумішей, виготовлення виробів з дерева, меблів тощо», зазначає Мінекономіки.

Наразі до реєстру індустріальних (промислових) парків разом з Borschiv включено 78 індустріальних парків.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів ухвалив рішення про створення ще двох індустріальних парків із понад 3,4 тис. робочих місць.

До слова, у вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон щодо індустріальних парків, яким передбачають впровадження низки стимулів для залучення інвестицій.

Компаніям, що керують, та ініціаторам створення парку передбачають часткові компенсації витрат на підключення та приєднання до електромереж, відсоткових платежів за кредитами (залежно від частки експорту продукції власного виробництва у загальному доході від діяльності).

Кабінет міністрів ухвалив рішення виділити на будівництво ліній оборони ще вісім мільярдів гривень. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Як зазначив прем’єр, фінансові ресурси вдалося знайти завдяки перерозподілу видатків бюджету.

«Наше завдання створити надійний оборонний вал, що захистить наших воїнів та дасть більше переваги нашій армії на полі бою» зазначив Шмигаль.

Загалом з початку 2024 року на будівництво фортифікацій було виділено майже 38 млрд грн.

Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський повідомив, що будівництво оборонних споруд за кілька місяців буде закінчене на всіх напрямках. На деяких напрямках до 98% робіт уже виконано.

До слова, процес спорудження нових систем оборони на лінії фронту розпочався у грудні 2023 року, оскільки раніше ЗСУ вели наступальні дії.

Видання «NV Бізнес» проаналізувало внесок 55 найбільших компаній України у допомогу країні з 24 лютого 2022 року. Упродовж двох років великої війни ці вітчизняні бізнеси надали для ЗСУ та на гуманітарні цілі понад 58,8 млрд грн.

На першому місці за внеском компанія SCM Ріната Ахметова сумарно це 8 млрд грн. На другому місці бізнес та фонди Віктора Пінчука з 5,77 млрд грн. Замикає трійку лідерів Фонд Петра Порошенка, сума допомоги якого сягнула 4,7 млрд грн. Загалом великі бізнес-групи задонатили майже 26 млрд грн.

Видання зазначає, що допомога бізнесів не обмежується лише фінансами. У країні «народилася нова індустрія defence tech» виробництво необхідної для воїнів продукції.

Наприклад, SCM Ріната Ахметова виробляє фортифікаційні споруди, захист для американських танків Abrams та інші речі, які потребує армія, у рамках ініціативи «Сталевий фронт».

«Бізнес активно залучений до здійснення благодійної допомоги, у тому числі до ліквідації наслідків російської агресії, каже Ганна Гвоздяр, заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Більшість українських компаній має корпоративні програми, спрямовані або на допомогу Збройним силам України, або на допомогу тим, хто постраждав від бойових дій».

Загальна сума, яку 55 проаналізованих компаній надали для допомоги військовим та цивільним, складає 58,5 млрд грн. Утім очевидно, що донорів насправді більше.

Ще у листопаді 2023 року PGU оприлюднила звіт, за яким помітне зростання активності пожертв від корпоративного сектору. Дар’я Маліхатко, директорка Data Science у PGU, каже, що тоді зростання показало плюс 10 %. І цей тренд зберігається дотепер.

Чинна ціна газу 7,96 грн (з ПДВ) за 1 куб. м для українських споживачів залишиться незмінною щонайменше ще на один рік. Про це повідомила компанія «Нафтогаз України» у вівторок, 23 квітня.

«Нафтогаз» діє в національних інтересах. В умовах війни та складної ситуації в економіці ми маємо підтримати українців. Наша компанія забезпечує газом понад 12 млн сімей. І всім їм ми наразі гарантуємо наявність ресурсу та фіксовану ціну на рік уперед», наголосив очільник Групи «Нафтогаз» Олексій Чернишов.

Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» безперебійно та стабільно забезпечує газом 12,4 млн українських домогосподарств. Усі ці клієнти отримують блакитне паливо відповідно до річного тарифного плану «Фіксований». Період дії тарифу складає: з 1 травня 2024 року до 30 квітня 2025 року включно.

Нагадаємо, «Укргазвидобування», що є частиною Групи «Нафтогаз», досягло найбільшого добового видобутку з грудня 2018 року. Про це повідомляє пресслужба «Нафтогазу».

За підсумками 8 лютого 2024 року компанія отримала 38,54 млн кубометрів товарного газу.

Такого результату вдалося досягти завдяки введенню в експлуатацію рекордної кількості нових свердловин, серед яких значна кількість високодебітні, тобто дають понад 100 тис. кубометрів газу на добу.

«Лише на початку 2024 року нам вже вдалося запустити три високодебітні свердловини, які разом дають 800 тис. кубометрів газу на добу», сказав голова правління Групи «Нафтогаз» Олексій Чернишов.

Нагадаємо, «Укргазвидобування» ввело в експлуатацію нову високодебітну свердловину, яке дає 250 тисяч кубометрів газу на добу. Це уже 10 свердловина, введена на «перспективному родовищі». Наразі фахівці продовжують вивчати можливості цього родовища та нарощують видобуток газу.

До слова, протягом 2023 року «Нафтогаз» повністю завершив інтеграцію облгазів та міськгазів.

Комісія з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, обрала Troostwijk Auctions реалізатором арештованої яхти Віктора Медведчука Royal Romance. Про це повідомила голова АРМА Олена Дума.

Заявки на участь подавали троє претендентів відомі світові аукціонні доми.

«Боролися між собою два учасники, тому що одного з трьох заявлених Asset Reality Limited (США) не було допущено до конкурсу, за що проголосували всі члени конкурсної комісії. Серед підстав цього рішення невідповідність процедури порядку реалізації, яка передбачена постановою Уряду України, подання неповного пакета документів та з порушенням встановлених вимог», розповіла очільниця АРМА.

Члени комісії обирали переможця в прямому ефірі, ставлячи бали за вісьмома критеріями.

За результатами відбору переміг нідерландський аукціонний дім Troostwijk Auctions, який отримав загальний бал 164 і середній 35,8. Аукціонний дім Boathouse Auctions (США) отримав 108 і 21,6 відповідно.

Протягом пʼяти робочих днів АРМА має отримати пропозицію від АД Troostwijk Auctions щодо підписання відповідного договору, проєкт якого завчасно опублікований Нацагентством.

Аукціонний дім створено у 2015 році. Troostwijk Auctions спеціалізується на продажу яхт та іншого обладнання. Глобальне географічне охоплення 175 країн, має п'ять представництв по всьому світу. Зокрема, у США, ОАЕ і в Хорватії. У штаті Аукціонного дому працює 210 фахівців.

Щороку Troostwijk Auctions виставляє близько 1,2 млн лотів. Водночас документи цієї компанії підтверджують, що вона має прозорі правила аукціону та здійснює нагляд нотаріуса за законністю аукціонних процедур. Дохід Troostwijk Auctions щороку становить близько 1,5 млрд євро.

Як повідомлялося, 16 березня стало відомо, що правоохоронці Хорватії заарештували розкішну яхту кума Путіна, народного депутата від проросійської фракції «Опозиційна платформа За життя» Віктора Медведчука. Згодом яхту Royal Romance намагалися сховати від санкцій. Про це повідомляла агенція «Слідство.Інфо». Тоді, за даними ресурсу Еquasis.org, яхту переоформили з офшорної компанії дружини Медведчука Оксани Марченко Fregata Marine Ltd на іншу Lanelia Holdings Ltd (зареєстрована на Маршаллових островах).

Нагадаємо, вперше в історії України та практиці Агенство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оголосило про початок реалізації арештованого активу за кордоном. Найближчим часом збираються продати яхту екснардепа Віктора Медведчука Royal Romance.

Також АРМА ухвалила рішення виставити на реалізацію автомобіль Maybach та 20 колекційних наручних годинників екслідера забороненої в Україні ОПЗЖ Віктора Медведчука.

Крім того, Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) готує до продажу 264 картини, які належали екслідеру забороненої в Україні ОПЗЖ Віктору Медведчуку.

Група «Метінвест» із 1 травня цього року підвищить заробітну плату працівникам виробничих і ремонтних підприємств в Україні. Підхід до перегляду зарплат буде диференційованим, а оклади будуть проіндексовані вище за прогнозований рівень інфляції.

Очікується, що оклади виробничого персоналу зростуть на 5 20%, а за найдефіцитнішими професіями до 25%. Найбільше підвищення отримають співробітники з низькими окладами у межах однієї професії та кваліфікації. Такий підхід забезпечить внутрішню справедливість в оплаті праці. Підвищення зарплат наразі торкнеться лише виробничого персоналу робітничих професій, та лінійних керівників.

Перегляд окладів для адміністративного й управлінського персоналу, сервісних підприємств та керівної компанії розглядатиметься додатково, якщо буде фінансова можливість. Рішення про підвищення зарплати співробітникам було прийнято, оскільки «Метінвест» зумів перебудувати свою роботу до нових умов після втрати комбінатів у Маріуполі й заводу в Авдіївці.

Крім того, відновлення морського експортного коридору дало змогу дещо збільшити завантаженість підприємств. Проте ринкова ситуація залишається несприятливою: ціни на металургійну продукцію падають, а витрати на логістику зростають, кажуть у компанії.

«В умовах війни та загальної невизначеності люди наша головна точка опори, а компанія є опорою для співробітників. Попри складну економічну ситуацію, ми вирішили взяти на себе додаткове фінансове навантаження. Ми високо цінуємо внесок нашої команди у загальний результат компанії та маємо намір і надалі утримувати високий рівень соціальної захищеності співробітників», зазначив генеральний директор Групи «Метінвест» Юрій Риженков.

Нагадаємо, у 2023 році «Метінвест» запровадив додаткову командну премію для співробітників ремонтних та виробничих підприємств за вирішення завдань з операційних поліпшень. Це дало змогу зосередитися на пошуку резервів для підвищення економічної стійкості «Метінвесту». А працівники в умовах високої інфляції у країні підвищили свої доходи на 15%.

Міністерство енергетики України не підтримує законопроєкт, розроблений Нацкомісією з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), щодо зміни механізму фінансування галузі зеленої енергетики шляхом виокремлення необхідної компенсації з тарифу на передачу «Укренерго» в окрему надбавку. Про це йдеться у листі міністерства.

«Якщо оператор системи передачі або оператори систем розподілу несуть такі витрати, вони встановлюються НКРЕКП як окремі платежі поза межами тарифів. Водночас, у законопроєкті відсутня деталізація механізму виконання НЕК «Укренерго» покладених Законом на підприємство спеціальних обов’язків щодо забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел поза межами тарифу на передачу, як і джерела покриття таких спеціальних обов’язків», заявляє Міненерго.

Згідно з інформацією, Міненерго розглядало даний законопроєкт та листом від 5 лютого 2024 року повідомило НКРЕКП про те, що не погоджує законопроєкт.

«Його поточна редакція потребує доопрацювання з урахуванням великої кількості розбіжностей, неузгодженостей та зауважень, які має Міністерство та ключові учасники ринку», зазначає міністерство.

Крім того повідомляється, громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація», асоціація «Європейсько-Українське енергетичне агентство», асоціація «Українська асоціація відновлювальної енергетики» та громадська спілка «Асоціація сонячної енергетики України» звертались до Міністерства енергетики та зазначали, що не підтримують зміну моделі фінансування розвитку відновлюваної енергетики, зокрема, виключення зі складу тарифу на передачу витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов’язків.

Водночас Міненерго запропонувало представникам НКРЕКП долучитися до роботи Міненерго у складі робочої групи для напрацювання належної редакції законопроєкту, а також імплементації Директив та Регламентів ЄС у сфері електроенергетики.

Як повідомлялося, в Європейській бізнес асоціації вважають, що зміна умов стимулювання розвитку галузі зеленої енергетики є порушенням раніше наданих інвесторам гарантій та шкодить можливості країни залучати нові інвестиції. На думку директорки Європейсько-Українського енергетичного агентства Анастасії Верещинської, підприємства зеленої енергетики будуть мати високий ризик фінансового дефолту у разі зупинки підтримки галузі через компанію «Укренерго», оскільки це порушить гарантованість надходжень підприємствам зеленої енергетики, щоб розрахуватись за кредитами.

Сервіс моніторингу Опендатабот сформував рейтинг найбільших роботодавців 2024 року, базований на даних Державної служби статистики та фінансовій звітності підприємств. Про це йдеться на сайті аналітичного порталу.

До переліку потрапили компанії, які мають найбільшу кількість співробітників за даними фінансової звітності Держстату.

Найбільшим роботодавцем України стала «Укрзалізниця» у компанії працює 187 620 співробітників. На другому місці із 44 тисячами робітників опинився «АТБ-Маркет». Третю сходинку обіймає «Укрпошта», де працює 34,7 тисяч співробітників.

Варто зазначити, що 9 компаній з рейтингу скоротили кількість своїх співробітників у 2023 році. Так, протягом минулого року «Укрпошта» звільнила 35% своїх працівників. До трійки компаній, які помітно скоротили свій штат торік, також потрапили «Сільпо» (-18.1%) та «Енергоатом» (-12.5%)

До слова, в «Укрпошті» зазначили, що компанія не проводила масового скорочення персоналу, водночас працює над впровадженням масштабних ініціатив щодо діджиталізації процесів та автоматизації ручних операцій.

«Динаміка персоналу компанії за останні роки відображає кілька складних процесів, включаючи міграційні тенденції, пов'язані з повномасштабною війною, зміни в попиті на окремі види послуг, які надає компанія, реорганізацію бізнес-процесів, цифровізацію та автоматизацію, які спрямовані на підвищення ефективності та зменшення ручної праці», коментують представники «Укрпошти».

Більшість топових роботодавців України зареєстровані в Києві 6 компаній. Ще 3 компанії зареєстровані на Дніпропетровщині та одна у Запорізькій області.

Варто зазначити, що 9 компаній з рейтингу потрапили до цьогорічного Індексу Опендатабота, як найбільші за обігом бізнеси з бездоганною діловою репутацією.

Як стало відомо, у березні на ринку праці роботодавці були активнішими за шукачів. Компанії розмістили понад 100 000 вакансій на спеціалізованому порталі з пошуку роботи, а от конкуренція за них знову знизилася.

До слова, наразі близько 30% українських ветеранів мають статус безробітних, зокрема, через психологічний дискомфорт від повернення у цивільне середовище.

З урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, Група «Метінвест» Ріната Ахметова у I кварталі 2024 року збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні у 1,7 раза проти аналогічного періоду минулого року до 4,2 млрд грн. Про це йдеться у звіті компанії.

Серед найбільших за обсягом відрахувань плата за користування надрами, що зросла у 7,5 раза проти I кварталу 2023 року, до 1,3 млрд грн.

Також Група збільшила сплату податку на доходи фізичних осіб на 22% до 791 млн грн. Крім того, «Метінвест» перерахував до бюджету 870 млн грн єдиного соціального внеску, що на 20% перевищує показники І кварталу 2023 року.

«Попри війну й безліч несприятливих для бізнесу чинників, нам вдалося досягти позитивної динаміки відрахувань. Це результат роботи нашої команди та перебудови компанії до нових умов. Як найбільший платник податків у галузі, ми усвідомлюємо, що від нашої стабільної роботи залежить економіка прифронтових регіонів та всієї країни, а також спроможність підтримувати армію та українців. І робитимемо все, щоб і надалі долати всі випробування воєнного часу на шляху до перемоги», зауважив генеральний директор компанії Юрій Риженков.

Нагадаємо, у 2023 році Група «Метінвест» сплатила до бюджету України 14,6 млрд грн податків.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури та видання «Українська правда» сьогодні проведуть конференцію «Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги».

Потреби України на реконструкцію та відновлення оцінені організаторами у $148 млрд. «Відбудовувати треба тут і зараз, постійно», зазначено в анонсі заходу.

Конференцію відкриє розмова головної редакторки УП Севгіль Мусаєвої з Олександром Кубраковим, міністром інфраструктури та віцепрем'єром з питань відновлення, про ймовірне звільнення якого найближчим часом повідомляв «Главком».

Після 11 квітня 2024 року, коли росіяни ракетним ударом знищили Трипільську ТЕС на Київщині, у соціальних мережах дорікали Олександру Кубракову та Мустафі Найєму, що у 2023 році підпорядковані їм установи витратили 45,7 млрд грн на фізичний захист електростанцій та підстанцій. Зокрема, на захист «Укренерго» було спрямовано 36 млрд грн, додатково 9,7 млрд грн витратили на захист енергетичної інфраструктури.

Зокрема на заході «Діалоги про відновлення України», голова Агентства інфраструктури Мустафа Найєм розповідав про історичний проєкт захисту: «У світі не буде існувати аналогів таких споруд, які ми робимо у нас в Україні. Я кажу про підстанції, які будуть захищені від потрапляння ракет».

Але після кількох нещодавніх атак було знищено 100% генерації Центренерго, та 80% генерації ДТЕК. Ураження електропідстанцій російськими атаками наразі триває у різних областях України.

Раніше у соцмережі здійнялася хвиля критики щодо безглуздих заходів щодо відбудови країни у той час, коли точаться запеклі бої за на фронті і є загроза прориву ворога.

Відомі журналісти розкритикували пафосні заходи, які є вкрай недоречними за нинішніх обставин у країні.

«Укрзалізниця» у тестовому режимі відновлює курсування швидкісних потягів Інтерсіті+ до Одеси. Про це повідомила пресслужба компанії.

Поїзд №761/762 «Київ Одеса» відправлятиметься з Києва 3, 4 та 5 травня о 06:03 та прибуватиме до Одеси о 13:34. У зворотному напрямку, з Одеси, поїзд вирушатиме в ті ж дати о 14:20 та прибуватиме до Києва о 21:50.

Крім цього, на великодні свята «Укрзалізниця» збільшує пропозицію місць із Києва до Львова, адже замість стандартного швидкісного поїзда Hyundai туди поїде більш містка двоповерхова Skoda. Також будуть призначені додаткові рейси поїзда №777 «Київ Львів» на 4 та 5 травня.

Квитки до Одеси вже можна придбати в застосунку «Укрзалізниці», на сайті, в чат-боті та касах вокзалів. Додаткові квитки до Львова з'являтимуться поступово протягом найближчих днів.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» почала будувати європейську колію «Чоп Ужгород». Це один із проєктів стратегічної програми розвитку залізничної інфраструктури для інтеграції України до ЄС.

До слова, «Укрзалізниця» впровадила функцію моніторингу квитків з можливістю автовикупу для всіх користувачів.

Раніше «Укрзалізниця» завершила роботи з усунення деформації земляного полотна у Хмельницькій області та відновила рух поїздів до Кам'янця-Подільського.

Держпідприємство «Гарантований покупець» та компанія «Укренерго» мають забезпечити виплату накопичених боргів в енергетиці, оскільки їх наявність значно гальмує розвиток децентралізованої генерації в країні, яка важлива в умовах російських обстрілів енергопідприємств. Про це заявив, Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, наводячи приклад вітрової енергетики, яка могла б будуватися швидше за відсутності боргів в галузі.

«Дуже добра ідея будувати вітроелектростанції. Вони будуються не такими темпами, як би хотілося. Але тут є значні проблеми. Насамперед, вони пов'язані з тим, що, на жаль, держава не виконує своїх зобов'язань перед приватними інвесторами, які вкладають гроші в децентралізацію енергосистеми», сказав Омельченко.

За його словами, державні «Гарантований покупець» та компанія «Укренерго» мають великі заборгованості перед інвесторами, які інвестували гроші у вітрові та сонячні електростанції. І саме це сильно гальмує розвиток децентралізованої генерації.

«Якщо б цих гальм не було, то ми вже б могли будувати і в нас було б набагато більше децентралізованої генерації і зараз би так гостро не стояло питання щодо енергозабезпечення», пояснив експерт.

Він вважає, що в результаті політики державних органів, які порушували законодавство, не допомагали зменшенню боргів «зеленим інвесторам», в країні виникають дуже серйозні проблеми з перспективами децентралізації енергетики.

«Якщо не вирішити проблему саме розрахунків із «зеленими інвесторами», тоді ніколи ми цю децентралізовану генерацію не побудуємо», заявив Омельченко.

Нагадаємо, недоплата Гарантованого покупця підприємствам зеленої енергетики за 2023 рік складає 25%, за 2022 рік майже 45%.

Як зазначають експерти, «Укренерго» та Гарпок тривалий час ухиляються від визнання заборгованості перед підприємствами зеленої генерації. Зазначається, що непідписання актів є механізмом, який дає можливість держкомпаніям не визнавати боргу перед галуззю ВДЕ.

Частину грошей, витрачених на оплату комунальних послуг, можна повернути завдяки спеціальній програмі «Приватбанку». Про це повідомила пресслужба банку.

Так, завдяки програмі можна отримати кешбек у розмірі 3%, але не більше ніж 300 гривень на місяць з урахуванням ПДФО. Акція діятиме до середини літа.

Програмою «Приватбанку» можуть скористатися клієнти з ІПН віком від 18 років при оплаті комунальних послуг картками «Універсальна» / «Універсальна Gold» або преміальною через додаток «Приват24».

Щоб узяти участь в акції, потрібно:

• зареєструватися за пропозицією, що надійшла у застосунок «Приват24», на e-mail або Viber; на сторінці акції;
• оплатити комуналку через меню «Платежі» у «Приват24» з кредитних коштів картки «Універсальна»/»Універсальна Gold» або преміальної;
• отримати кешбек 3% на картку.

Нагадаємо, що Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та Міненерго вивчають можливість перегляду тарифу на електроенергію для того, щоб проводити відновлення пошкоджених об'єктів енергосистеми після обстрілів.

До слова, в Україні вартість комунальних послуг за рік від березня 2023 року до березня 2024 року загалом зросла на 12,8%.

Як повідомлялося, уряд не виключає ймовірність підвищення тарифу на електроенергію для населення. Причина цьому весняні атаки РФ на енергетичні об’єкти України.

Цьогоріч Україна отримає €560 млн для проєктів в енергетиці, транспортній інфраструктурі, відновленні житла, а також на проєкти, які підтримають наше економічне відновлення та український бізнес. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Відповідний меморандум підписали з головою ЄІБ (Ред. Європейського інвестиційного банку) Надією Кальвіно. Плануємо прискорити роботу над поточними проєктами та сфокусуватися на підготовці нових інвестицій ЄІБ у критичні державні та приватні ініціативи», йдеться у повідомленні.

Шмигаль наголосив, що меморандум сприятиме швидкому відновленню України та наблизить її до Європейського Союзу.

«Вдячні за стійку та постійну підтримку Європейського інвестиційного банку», зауважив прем’єр-міністр України.

Нагадаємо, що Канада направила до України 1,5 млрд доларів США ці кошти допоможуть уряду, серед іншого, фінансувати соціальні програми допомоги українцям.

Розмір допомоги безробітним українцям залежить від страхового стажу, підстави припинення трудових відносин та розміру зарплати перед звільненням. Про це повідомляє Донецька ОДА.

«Розмір допомоги безробітним залежить від страхового стажу, як загального, так і протягом 12 місяців, які передують місяцю реєстрації особи як безробітної, підстави припинення трудових відносин та розміру зарплати (доходу, грошового забезпечення) отриманого перед звільненням», йдеться у повідомленні.

Допомога безробітним визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений для цієї категорії осіб:

• до 3 років - 50%;
• від 3 до 6 років - 55%;
• від 6 до 12 років - 60%;
• від 12 до 18 років - 65%;
• від 18 до 24 років - 70%;
• від 24 до 30 років - 75%;
• понад 30 років - 80%.

Варто зауважити, що якщо особа, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру виплат відсотки до середньої заробітної плати (доходу) збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

Наразі, статус безробітного в Україні мають понад 96 тисяч людей. Такі дані оприлюднила Державна служба зайнятості України.

Так, станом на 1 січня 2024 року статус безробітного в Україні мали 96 120 осіб, тоді як на 1 січня 2023 року цей показник дорівнював 186 508 осіб.

У загальній кількості зареєстрованих безробітних жінки становлять 72 031 особа (74,9%). Кількість зареєстрованих безробітних чоловіків дорівнює 24 089 особам (25,1%).

Загалом протягом 2023 року статус безробітного мали 483,2 тис. українців, а попомогу по безробіттю протягом 2023 року отримували 323,6 тис. громадян.

Українські виробники картоплі знову змушені знижувати ціни на свою продукцію. Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit.

За словами ключових гравців ринку, пропозиція картоплі на поточному тижні залишалася досить об’ємною, в той час, як попит на продукцію продовжував знижуватися. До того ж багато покупців скаржилися на якість пропонованої продукції й часто відмовлялися від закупівель.

Згідно з даними щоденного моніторингу проєкту, зараз оптові ціни на картоплю в Україні опустилися до 12-17 грн/кг ($0,30-0,43/кг), що в середньому на 14% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.

Як пише видання, наразі картопля в Україні коштує в середньому у 2,7 раза дорожче, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому, з огляду на досить великі обсяги цієї продукції на ринку, українські фермери не виключають можливості подальшого здешевлення в цьому сегменті.

Раніше йшлось про те, що в Україні впала ціна на картоплю, оскільки на цей продукт зараз досить стриманий попит. Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Станом на 11 квітня оптова ціна на картоплю в Україні становила до 14-18 грн/кг, що в середньому на 13% дешевше, ніж раніше.

У березні 2024 року Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) дещо зріс з 0,34 у лютому до 0,37 у березні 2024. Такі результати отримано на основі щомісячного опитування бізнесу New Monthly Enterprises Survey, яке проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась, із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Дещо зменшилась частка тих, для кого нічого не змінилося із 44% до 42%.

Водночас відсоток підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність гірша, ніж у попередньому році, кілька місяців поспіль залишається без суттєвих змін (11,2% у лютому та 10,6% у березні).

Але спостерігаються суттєві відмінності ІВДА в залежності від розміру компанії. Значення Індексу є найнижчим (з від'ємним значенням) для мікропідприємств. Також він поступово зменшується для малих. При цьому показник для середніх та великих підприємств збільшився.

«Ми фіксували незначну тенденцію до зменшення ІВДА протягом двох зимових місяців, але в березні він знову дещо підріс, і це дає нам підстави для обережного оптимізму. Водночас ми бачимо, що є різні тенденції за динамікою індексу для малого і мікробізнесу та для великого і середнього бізнесу. Для великого цей показник зростає тобто такі підприємства швидше відновлюються. У малого бізнесу спостерігається тенденція до зменшення, а у мікробізнесі ситуація геть погана: починаючи з грудня індекс перетнув позначку «0» і демонструє від’ємні значення. Це означає, що частка тих, де ситуація погіршилася, переважає частку тих, де ситуація покращилась. Цей сигнал свідчить про те, що важлива частина української економіки мікробізнес потребує особливої уваги», зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.

Щодо фактичних показників, зменшується частка підприємств, які скоротили виробництво у березні (у порівнянні з лютим) з 16,7% до 12,1%. Зріс відсоток підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці з 43,8% до 54,4%. До того ж, суттєво збільшився відсоток підприємств, які очікують зростання експорту: з 29,5% у лютому до 45,0% у березні.

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та Міненерго вивчають можливість перегляду тарифу на електроенергію для того, щоб проводити відновлення пошкоджених об'єктів енергосистеми після обстрілів. Про це заявив перший заступник голови Комітету Верховної ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі телеканалу «Київ24».

«Є очікування, і нарешті, вони офіційно визнали й прораховують і розраховують (розмір тарифу на електроенергію для населення «Главком») варіанти. Дійсно, рішення приймається не Міненерго, рішення буде приймати уряд своєю постановою. Це дійсно так. Але міністерство готується разом з НКРЕКП, щоб, якщо буде така потреба, а мій прогноз, що, на жаль, буде, бо дефіцит коштів на все це», повідомив Кучеренко.

Кошти на відновлення енергосистеми, за словами народного депутата, необхідно знаходити в різних джерелах це може бути і тариф на електроенергію, і зовнішня та бюджетна підтримка, а також кошти інвесторів.

«Є державні компанії, які залежать від бюджету, бо в них власник держава, і вони тільки з бюджету можуть інвестувати в цей ремонт. Тому я думаю, що цей варіант, на жаль, виглядає реалістичним», висловив свою думку народний депутат.

Раніше Кучеренко заявляв, що тариф на електроенергію для побутових споживачів має бути встановлений на рівні, який би покривав собівартість виробництва електроенергії.

Як повідомлялося, уряд не виключає ймовірність підвищення тарифу на електроенергію для населення. Причина цьому весняні атаки РФ на енергетичні об’єкти України.

До слова, підвищення мінімальної зарплати стосується не лише зарплати, а й багатьох інших виплат, таких як допомога безробітним та компенсації роботодавцям. Тому зростання мінімальної зарплати в цілому підтримає приватне споживання, а отже, відновлення економіки.

Виведення економіки України з тіні ускладняється тим, що держава не забезпечує рівні правила гри для підприємств. Про це розповів в інтерв’ю «Главкому» голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Депутат зазначив, що з одного боку, постійно вишукуються нові схеми ухилення від оподаткування, а з іншого нові можливості зменшення кількості заблокованих накладних (лише 0,75% в лютому). За його словами це значення складає 0,5%, якщо вилучити великі ризикові підприємства, де є зловживання.

«Ця робота надскладна, бо у нас на словах всі хочуть виходити «з тіні», але не можуть працювати «в білу», якщо конкуренти працюють «в чорну». Великий гріх чи помилка нашої держави в тому, що, десь граючись в популізм, десь використовуючи для корупції, десь просто демонструючи м'якість, вона не забезпечує рівні правила гри і це виливається в таку катастрофу. З такою ситуацією ми точно не станемо членами ЄС», наголосив він.

Гетманцев прогнозує, що за умови повного виведення економіки країни з тіні держбюджет отримає додатково близько 500-600 млрд грн по року. Він додав, що одразу все вивести не вдасться, але, за його словами, це реально зробити для левової частки за три-п’ять років.

«З 1 жовтня ми запровадили штрафи на торгівлю без касових апаратів. Ми повинні перезавантажити митницю. У контексті останнього вже відбувається «відпрацювання» імпортерів: порівнюються ціни, за якими імпортер продає частину товару «в білу» на митній території України, з цінами, за якими він товар завозив. Якщо різниця кудись поділася на ринку за кеш, цей імпортер притягається до відповідальності. Ви навіть не уявляєте, про які суми заниження цін при імпорті та кешевій торгівлі йдеться не в 5-10 разів, а у 40», розповів нардеп.

Голова парламентського комітету наголосив, що поступово акцент зміщується на менш значні галузі, і додав, що свою роль у цьому зіграла диджиталізація, хоча процес не завершений. Депутат повідомив, що цього року планується тестування електронного аудиту, що зробить значно прозорішою взаємодію між платниками податків і податковою. Електронний акциз буде запроваджено з 2026 року, але, наголосив Гетманцев, закон вже проголосований.

Як повідомлялося, держава намагається вивести ринки з тіні та створити рівні умови господарювання для всіх. Це вдалося зробили із торгівлею золотими виробами та галуззю пального, повідомив Данило Гетманцев. Депутат наголосив, що проблема у державі, оскільки її перший обов'язок перед бізнесом створити рівні умови господарювання.

До слова, ухилятися від сплати податків у воєнний час це те саме, що красти в армії. Таку думку висловив Данило Гетманцев і назвав порушників «покидьками». Нардеп підкреслив, що воювати можна лише всім разом, а не частиною суспільства. За його словами, обурливі факти фіксуються у тих галузях, де відбувається ухилення від оподаткування.

Пенсіонерам в Україні доступні різні види спеціальних надбавок до пенсії, у тому числі доплати за віком. Про це нагадали на порталі Пенсійного фонду України (ПФУ).

Ця доплата надається громадянам, які досягли віку старше 70 років. Основною умовою є те, що загальний розмір пенсійної виплати особи не перевищує 10 340,35 гривень.

Наразі надбавка за віком становить:

• для осіб від 70 до 74 років включно — 300 гривень;
• від 75 до 79 років включно — 456 гривень;
• від 80 років — 570 гривень.

Вікова доплата нараховується автоматично і додається до основного розміру пенсії.

Працюючі пенсіонери мають можливість отримати додаткову надбавку за кожний рік новонабутого стажу. Ця доплата автоматично нараховується після планового перерахунку пенсії. На сьогодні розмір надбавки за кожний рік стажу становить 23,61 гривні (1% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Також пенсіонери в Україні можуть отримати надбавку до пенсії від ООН. Для цього пенсіонер повинен відповідати таким умовам:

• щомісячна пенсія менша за 3 250 гривень;
• особа не отримує жодної міжнародної допомоги або виплати для ветеранів;
• громадянин проживає на прифронтових територіях або в зоні бойових дій.

Розмір надбавки від ООН обчислюється індивідуально. Для цього з суми 3 250 гривень віднімається сума пенсії. Отримана різниця і є сумою додаткової надбавки. Наприклад, якщо пенсіонер отримує пенсію у розмірі 3 тисячі гривень, його додаткова надбавка складатиме 250 гривень.

Нагадаємо, українці, які не мають необхідного страхового стажу, не можуть отримувати повноцінну пенсію, однак вони можуть отримати альтернативну допомогу від держави. Зокрема, пенсіонери починаючи з 65 років можуть претендувати на тимчасову допомогу в розмірі 2 361 гривні. Люди з неповним страховим стажем отримують аналогічні виплати, але вже з 63 років.

До слова, Пенсійний фонд України зафіксував, хто з українців отримує найбільші пенсії. Станом на 1 квітня 2024 року розмір середньої пенсії в Україні сягнув 5 743,27 гривні. Зараз пенсійні виплати отримують понад 10 мільйонів осіб. Найвищі середні виплати мають кияни 7 847,68 гривні.

Держпідприємство «Гарантований покупець» та компанія «Укренерго» мають прискоритись із затвердженням між собою актів щодо обсягу небалансів, оскільки вони були зобов’язані зробити це в термін до 1 квітня 2024 року і зволікання у цьому питанні шкодить галузі зеленої енергетики. Про це заявила Ольга Савченко, партнерка Юридичної компанії Altelaw.

«До 1 квітня виробники мали вже отримати акти із сумами небалансів за попередні періоди. Проте навіть ці два підприємства («Укренерго» та «Гарпок» ред.) між собою поки ці зобов'язання не виконали, акти не підписали», сказала Савченко.

За її словами, таким чином було порушене законодавство, а також постанова Нацкомісії з питань енергетики №178. Водночас, розповідає Савченко, інвестори очікують, що питання все ж буде вирішене якнайшвидше.

Вона підкреслює, що державні компанії не комунікують в достатньому обсязі з галуззю ВДЕ, а затримку з підписанням актів виправдовують складністю процесу, особливо з урахуванням потреби вирішення питань по зеленим електростанціям, що знаходяться в тимчасовій окупації.

«Такі попередні пояснення, але конкретики ніякої немає. Я би сказала, що це частково і бездіяльність. Підписання цих актів допоможе затвердити нарешті розмір послуги регулятором за весь цей період із 8.09.22. А після затвердження розміру послуги виникне відповідне зобов'язання по оплаті даної послуги (компенсації галузі ВДЕ ред.)», зазначила Савченко.

Також вона розповіла, що виробники зеленої електроенергії вже звертаються до суду щодо стягнення заборгованості, що накопичилась до вересня 2022 року і виграють справи з даного питання.

«На позаминулому тижні навіть вийшла постанова Касаційного господарського суду, якою чітко врегульовано, що зобов'язання Гарантованого покупця є безперечними, вони мають виконуватися, не дивлячись на дію наказів Міненерго №206 і №140, які вже втратили чинність», пояснила адвокатка.

«Я думаю, що ця затримка насправді полягає в бажанні відтягнути дату настання зобов’язання (перед виробниками зеленої електроенергії ред.)», резюмувала Савченко.

Нагадаємо, недоплата «Гарантованого покупця» підприємствам зеленої енергетики за 2023 рік складає 25%, за 2022 рік майже 45%.

Як зазначають експерти, «Укренерго» та «Гарпок» тривалий час ухиляються від визнання заборгованості перед підприємствами зеленої генерації. Зазначається, що непідписання актів є механізмом, який дає можливість держкомпаніям не визнавати боргу перед галуззю ВДЕ.

За час повномасштабної війни у 2022-2023 роках «Укртелеком» побудував 11 тисяч кілометрів оптичних ліній: до оптичної мережі підключено сотні медичних та освітніх закладів та сотні тисяч домогосподарств. Про це йдеться у повідомленні компанії.

Розширення оптичної інфраструктури «Укртелеком» відбувається за рахунок встановлення сучасного телекомунікаційного обладнання, прокладання нових волоконно-оптичних ліній зв’язку, заміни старих мідних мереж на оптичні, у тому числі і під час відновлення мережі на деокупованих територіях. Оптична мережа «Укртелеком» уже сягає 80 тисяч кілометрів. Компанія розбудовує інфраструктуру, інвестуючи у розвиток мережі FTTH/P за технологією GPON.

«У 2023 році «Укртелеком» інвестував близько 500 млн грн на розвиток і модернізацію мережі та своєї IT-інфраструктури. У цьому році плануємо збільшити обсяг інвестицій на 70% до понад 800 млн грн. І за рахунок цього побудувати ще більше 8 тисяч кілометрів оптичних ліній зв'язку», заявив генеральний директор «Укртелекому» Юрій Курмаз.

Наразі волоконно-оптична мережа «Укртелеком» забезпечує доступ до інтернету на швидкості до 1 Гбіт/с, що, у свою чергу, дозволяє використовувати увесь потенціал цифрових сервісів у державному та приватному секторах, стають доступними послуги на базі IP-технологій, зокрема інтерактивне телебачення у HD та 4К якості, відеоконференції та інтернет-телефонія.

«Укртелеком» фокусується на модернізації і розширенні оптичної інфраструктури задля потреб населення і бізнесу, надає сталий зв’язок державним органам та спецкористувачам Силам безпеки та оборони України.

На оборонні потреби «Укртелеком» спрямував понад 210 млн грн благодійної допомоги у рамках ініціативи «Сталевий фронт Ріната Ахметова». АТ «Укртелеком» найбільший платник податків серед операторів та провайдерів фіксованого зв’язку в Україні: так, у 2023 році сплачено понад 1,35 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів.

Із січня 2026-го року має запрацювати у повному обсязі механізм митного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM). На значну частку товарів, які ввозяться до ЄС, накладатиметься додатковий вуглецевий податок. При цьому Україна належить до числа держав, по чиєму експортному потенціалові CBAM здатен вдарити найболючіше насамперед, по металургії, а також по хімічний і цементній промисловостях та по електроенергетиці. Тому влада має вже зараз має активізувати перемовини, і вивести Україну з-під дії європейського екологічного податку. Про це йдеться у аналітиці на сайті Мінпром.

«Для України важливо не проморгати цю проблему як начебто порівняно віддалену в часі, і не настільки нагальну на тлі воєнних дій. Щоб усвідомити її важливість, достатньо зазначити одну цифру. Якби CBAM запрацював у повному форматі вже зараз, то втрати України на експорті тільки металургійної продукції перевищили б 1 млрд дол. А це приблизно третина від усього сталевого експортного виторгу у воєнні роки», наголошується в матеріалі.

Втім, ситуація не є цілковито безвихідною, нагадують аналітики. Адже з боку самого Євросоюзу лунали меседжі, що там не прагнуть надмірно карати виробників товарів із третіх країн, і готові диференційовано підходити до обкладання вуглецевим податком. Є навіть кілька опцій, щоб ослабити ймовірний негативний вплив CBAM, але необхідно уже зараз обговорювати ці варіанти з офіційним Брюсселем.

«Найочевидніший із них чинник форс-мажору. Ухвалений Європарламентом регламент CBAM дозволяє робити винятки, «якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї або кількох третіх країн». Хіба агресія РФ проти України не такий прецедент?», акцентує видання.

Крім того, пункт про те, що ЄС може застосовувати диференційований підхід до вуглецевого коригування у торгівлі з різними країнами, та навіть частково чи повністю звільняти ввізні товари від майбутнього збору, прописаний у резолюції Європарламенту від 10 березня 2021 р. про запровадження CBAM.

«До речі, ще у березні 2021 р. в уряді України було створено робочу групу з формування консолідованої позиції щодо механізму митного вуглецевого коригування на чолі з віце-прем’єром Ольгою Стефанішиною. Але відтоді група жодного разу не збиралася», резюмує видання.

Нагадаємо, раніше видання Politico заявило, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою вводить податок на викиди вуглецю СВАМ, через який Україна буде щороку втрачати 1,4 млрд євро.

Водночас, цих збитків можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС, адже закон про СВАМ має норму, за якою країна може отримати пільги від сплати податку, якщо вона має форс-мажорні обставини.

Зважаючи, що у нас повномасштабна війна, є всі підстави просити у ЄС відстрочку у цьому питанні.

20% ринку тютюнових виробів перебуває «у тіні» і саме він чинить безпрецедентний спротив на шляху до детенізації. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Щодо тютюну є два моменти. Надходження від нього перевиконали план на 13%, і рік до року там є непогане зростання. Але дійсно ми бачимо всі ці цигарки по 40 грн за пачку, які просто не можуть продаватися за таку ціну, бо тільки акциз збільшує ціну на 30 грн. За деякими дослідженнями, 20% ринку перебуває «у тіні». Власне, сутність проблеми тут нічим не відрізняється від інших проблемних ринків, просто тут більші масштаби чорного кешу і відповідно ненадходження до держбюджету», повідомив нардеп.

Гетманцев наголосив, що податковій вдалося майже повністю вирішити проблему з нелегальним алкоголем, але додав, що його легше контролювати, ніж тютюн.

«Спирт повинен перебродити, його мають очистити і це все займає достатньо часу. А цигарки можна «наклепати» за ніч. І попри те, що з вересня минулого року податкова не виходить з підозрілих виробництв, які працюють п’ять днів на місяць і використовують потужності на 10-20%, все одно десь береться цей необлікований тютюн», зазначив він.

За словами депутата, тютюн або імпортується, або виробляється на нелегальних цехах, або на виробництвах вночі, коли у податкової немає юридично повноважень для перевірок. Окремою проблемою нардеп назвав це тютюновий роздріб за його словами, «там біда».

«Відкрито, не приховуючись, злочинці реалізують контрафактні цигарки без акцизів, і правоохоронці їх вперто «не бачать». На комітеті ми розглядали кейс області, де ситуація найгірша, Дніпропетровської, і ставили питання керівнику Головного управління МВС у Дніпропетровській області. Я вважаю, що тут єдиним виходом є пов’язування результатів роботи відповідного органу з перебуванням відповідальної особи на посаді», заявив Гетманцев.

Голова комітету переконаний керівник органу має йти у відставку, якщо в регіоні масово реалізується нелегальний тютюн.

Як повідомлялося, держава намагається вивести ринки з тіні та створити рівні умови господарювання для всіх. Це вдалося зробили із торгівлею золотими виробами та галуззю пального, повідомив Данило Гетманцев. Депутат наголосив, що проблема у державі, оскільки її перший обов'язок перед бізнесом створити рівні умови господарювання.

До слова, ухилятися від сплати податків у воєнний час це те саме, що красти в армії. Таку думку висловив Данило Гетманцев і назвав порушників «покидьками». Нардеп підкреслив, що воювати можна лише всім разом, а не частиною суспільства. За його словами, обурливі факти фіксуються у тих галузях, де відбувається ухилення від оподаткування.

Уряд прийняв рішення про збільшення розмірів адресної допомоги дітям загиблих Захисників-добровольців, які не входили до складу добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Про це повідомляє Міністерство соціальної політики.

Відтепер ці діти отримуватимуть державну соціальну допомогу підвищеного розміру.

З 1 квітня її розмір підвищено з 2361 грн до 7800 грн на одну неповнолітню дитину та до 6100 грн на кожну, якщо в сім’ї двоє і більше дітей. Виплата у таких розмірах буде здійснюватися щомісячно.

Щомісячні виплати здійснюватимуться автоматично без необхідності подання додаткових заяв чи документів.

«На початку повномасштабної війни, стаючи на захист країни, не всі добровольці були оформлені до складу добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Дехто, на жаль, загинув, у декого залишились родини із дітьми. Донедавна через правову неврегульованість діти таких добровольців, отримували виплати нижчі, за виплати для дітей загиблих Захисників та Захисниць України», пояснили у міністерстві.

Нагадуємо: діти загиблих добровольців мають право на отримання пенсії у разі втрати годувальника, якщо загиблий тато чи мама мали необхідну кількість страхового стажу.

Якщо ж страхового стажу на момент загибелі було недостатньо, дитині нараховується державна соціальна допомога.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України запровадив виплату тимчасової допомоги на дітей, які залишились без батьківського піклування. Про це повідомляє Мінсоцполітики.

На засіданні Кабміну було прийнято рішення розширити список дітей, які мають право на допомогу від держави. Зокрема, тепер будуть враховувати потреби у фінансовій підтримці сім’ї, яка приймає дитину до набуття статусу прийомні сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу.

Розмір виплати:

• 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину;
• 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на кожну дитину з інвалідністю.

Обсяг виплат дорівнює тому, який держава виплачує на підтримку дітей, які вже мають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.

До слова, в Україні склалася складна демографічна ситуація через повномасштабну війну. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що загалом у кожній українській сім'ї має бути не менше трьох дітей для того, щоб країна мала позитивні перспективи. Також Шмигаль розповів, що гроші для збільшення виплат за народження дитини влада планує залучати з-за кордону, оскільки зараз «кожна українська гривня йде на фінансування Сил оборони України».

Мережа супермаркетів «АТБ» зайняла перше місце за виручкою у 2023 році з тієї причини, що детенізація торгівлі рухається у правильному напрямку. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Я б не шукав тут сенсації. Кожен кейс має своє логічне пояснення. Енергетичні підприємства наростили виручку, бо насамперед зросли тарифи і прайс-кепи на електроенергію. Нафтогазові підприємства у плані цінової кон’юнктури були у менш вигідному становищі, хоча є кейс «Укрнафти», яка суттєво збільшила обороти через покращення управління після націоналізації», розповів він.

Нардеп зазначив, що металурги історично мали високу виручку в Україні, але сильно впали через знищення підприємств.

«Щодо роздрібної торгівлі, то якщо порівнювати рік до року, за січень-лютий саме підприємства торгівлі збільшили нарахування ПДВ на понад 40%, а кількість чеків більш ніж на 30%. Тобто очевидно, що йде детінізація торгівлі вона ще не завершена, але точно рухається в правильному напрямку», підкреслив Гетманцев.

Як повідомлялося, держава намагається вивести ринки з тіні та створити рівні умови господарювання для всіх. Це вдалося зробили із торгівлею золотими виробами та галуззю пального, повідомив Данило Гетманцев. Депутат наголосив, що проблема у державі, оскільки її перший обов'язок перед бізнесом створити рівні умови господарювання.

До слова, ухилятися від сплати податків у воєнний час це те саме, що красти в армії. Таку думку висловив Данило Гетманцев і назвав порушників «покидьками». Нардеп підкреслив, що воювати можна лише всім разом, а не частиною суспільства. За його словами, обурливі факти фіксуються у тих галузях, де відбувається ухилення від оподаткування.

Не дивлячись на істотне зменшення обсягів «чорного зерна», проблема з його експортом все одно залишається. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від «Слуги народу» Данило Гетманцев у інтерв'ю «Главкому».

«Я відправив відповідного листа до БЕБ з переліком конкретних фактів щодо цього зерна. Зараз в комітеті розглядається відповідний законопроєкт, і, думаю, ми винесемо його вже у квітні до зали», зауважив нардеп.

За його словами, питання «чорного зерна» вирішуватиметься через встановлення певних обмежень для експортерів цей законопроєкт загалом підтримується ринком і, на думку Гетманцева, цей механізм запрацює та вже остаточно вирішить цю проблему.

До слова, уряд Угорщини запровадить додаткові обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України, щоб захистити угорських фермерів. Говорячи про плановані нові заходи щодо української продукції, міністр Угорщини пояснив, що під обмеження тепер також потраплять, зокрема, продукти переробки зерна.

Також прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо пригрозив забороною на ввезення 14 позицій українського агроекспорту, якщо сторони не знайдуть спільне вирішення проблеми.

Фіцо нагадав, що Словаччина забезпечує вільний перехід сільськогосподарської продукції, яка йде з України до інших країн Європи. За словами посадовця, він «конструктивно пояснив», як для його країни важливо захищати інтереси словацьких сільськогосподарських працівників і фермерів.

Як повідомлялося, Польща веде активні переговори про запровадження ліцензій на сільськогосподарські продукти з України. Варшава також сподівається на припинення транзиту українського збіжжя через територію Польщі.

Держава намагається вивести ринки з тіні та створити рівні умови господарювання для всіх. Це вдалося зробили із торгівлею золотими виробами та галуззю пального, розповів в інтерв’ю «Главкому» голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Є здорові процеси: наприклад, на ринку торгівлі золотими виробами. Цей ринок перебував у тіні, але з його представниками була проведена дуже жорстка робота, пішли фактичні перевірки, були нараховані штрафи. І галузь після цього не «стала в позу», намагаючись за будь-що лишитися в тіні, а навпаки створила свої команди, які виявляють нелегальних торгівців і повідомляють про них податкову», заявив він.

Гетманцев наголосив, що проблема у державі, оскільки її перший обов'язок перед бізнесом створити рівні умови господарювання. Він додав, що в зворотному випадку бізнес сам ці питання вирішує.

«Зараз ми намагаємось створювати ці правила і кажемо: є середнє податкове навантаження по галузі, тож, будь ласка, перебувайте в його межах, інакше будуть проблеми. Ми намагаємося, аби, з одного боку, сплачувати податки стало трендом, з іншого ухилятися стає небезпечним. Ті, хто працюють «у чорну», повинні або піти з ринку, або стати «білими», повідомив нардеп.

«Притчею во язицех» Гетманцев назвав тютюновий та гральний ринки, а також торгівлю електронікою, яка, за його словами, досі базується на контрабанді. Він розповів, що конкуренти законослухняних магазинів продають електроніку повністю «в чорну» за готівку через посередників на OLX на сотні мільйонів доларів на рік.

Депутат підкреслив, що галузь пального практично вже вийшла з тіні, за винятком кількох маленьких гравців. «Протягом одного 2023 року податкове навантаження на літр пального з ПДВ зросло у п’ять разів. Та ж мережа «Авантаж 7», що мала найменше податкове навантаження по Україні, зараз має середнє навантаження. Аутсайдери настільки підвищили сплату податків, що змусили робити те саме тих, хто стояв вище у рейтингу платників», заявив він.

Данило Гетманцев зазначив, що те, що сьогодні відбувається на ринку електроніки або фруктів, овочів, одягу, фактично було раніше на ринку палива. Він додав, що для виходу у легальну площину, як показала практика, потрібно максимум рік кропіткої роботи.

Нагадаємо, в Україні в разі додаткової мобілізації значно збільшиться кількість військовослужбовців і держава потребуватиме 300 млрд грн на їх забезпечення. Тому народна депутатка від «Слуги народу», голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа запропонувала збільшити військовий збір та ввести податки на розкіш.

До слова, український бюджет потребує додаткових надходжень. На цьому тлі Кабінет міністрів України готує законопроєкт, яким, зокрема, пропонується запровадження військового збору для ФОПів.

АТ «Таскомбанк» припиняє розвиток та подальшу роботу проєкту sportbank. Основною причиною стали значні зміни у зовнішньому середовищі, що вимагають коригування бізнес-моделі банку та його стратегії в цілому. Наразі Таскомбанк зосередиться на розвитку власних проєктів. Про це йдеться у заяві компанії.

Вказується, що 17 квітня залучення нових клієнтів та оформлення нових продуктів через застосунок sportbank припинено. З 12 травня застосунок sportbank буде недоступний для подальшого використання.

«Відповідне рішення ухвалене правлінням АТ «Таскомбанк». Основною причиною стали значні зміни у зовнішньому середовищі, що вимагають коригування бізнес-моделі Банку та його стратегії в цілому. Наразі Таскомбанк зосередиться на розвитку власних проектів», наголошується у заяві.

Що робити клієнтам

Проєкт sportbank здійснює діяльність на підставі ліцензії АТ «Таскомбанк». Отже, усі клієнти sportbank є клієнтами Таскомбанку, і банк продовжить їх обслуговування, забезпечуючи надійний і сучасний фінансовий сервіс.

АТ «Таскомбанк» пропонує скористатися програмою зручного переходу на умови подальшого обслуговування або обрати інші продукти банку, ознайомившись з умовами на сайті банку або відвідавши будь-яке його відділення.

Відсьогодні всі рахунки, відкриті в рамках проєкту «sportbank» будуть доступні в застосунку «Tas2U». Після реєстрації в «Tas2U» карткові рахунки будуть перевідкриті в тарифному плані «success card» (кредитки «sportbank» стануть «success credit», дебетові «sport біла» / «sport чорна» «success debit»), які цілком повторюють тарифи карток «sportbank». Умови кредитування, встановлені ліміти за картками не змінюються.

Банк автоматично перевипустить картки sportbank на віртуальні картки success card. У застосунку відображатимуться усі банківські продукти, які були оформлені у sportbank з перенесенням залишків коштів на рахунках.

Нагадаємо, близько 63.3% українців не підтримують ідею Міністерства фінансів України надати доступ податковим органам до банківської таємниці без рішення суду.

Спецобладнання, яке закуповує мілітарна ініціатива «Сталевий фронт», необхідне для безпеки воїнів та ефективного виконання військових операцій. Кількість переданої оборонцям тактичної оптики, засобів РЕБ та іншого обладнання досягла 6 тисяч одиниць.

Одна з найбільш нагальних потреб військових сьогодні це засоби РЕБ, які вміють «приховувати» бійців і техніку від ворожих дронів. «Сталевий фронт» надає РЕБ різним підрозділам ЗСУ, зокрема Третій штурмовій бригаді.

«Не тільки ми освоїли стратегію боротьби із застосуванням дронів, росіяни теж дуже активно їх використовують. Обман та виведення цих БПЛА з ладу наша головна задача. Метінвест вже почав виробляти макети військової зброї, які беруть на себе ворожі удари. А завдяки системам РЕБ бійці будуть у більшій безпеці», пояснив представник «Сталевого фронту» Олександр Водовіз.

Крім РЕБ бійцям постійно потрібна тактична оптика тепловізійні приціли, біноклі, прилади нічного бачення, тепловізори. Всі ці прилади необхідні, щоб якомога раніше розпізнати ворога за будь-якої погоди чи часу доби. Так великою популярністю користуються тепловізійні приціли литовського виробника Brolis, вони «бачать» майже на 3 км.

Їх можна встановлювати на кулемети та великокаліберні снайперські гвинтівки, це одні з найчуттєвіших приладів на ринку. Приціли Brolis на озброєнні в армії НАТО. «Сталевий фронт» регулярно передає такі приціли спецпідрозділам ГУР. У компанії Brolis щиро захоплюються українськими воїнами і зізнаються, що працювати з Україною велика честь.

«Ваші воїни найпрофесійніші у світі. Бо такої повномасштабної війни не було десятиліттями. І ті результати, яких вони досягають і на снайперських гвинтівках, і на кулеметах, просто нема з чим порівнювати. Світ має вчитися у них», вважає Крістіонас Візбарас, засновник Brolis group.

Раніше «Сталевий фронт» сповіщав, що передав захисникам країни вже 7 тисяч одиниць рацій та спецобладнання та понад 6 тисяч дронів та БПЛА різноманітних моделей.

Нагадаємо, «Сталевий фронт» це мілітарна ініціатива бізнесмена Ріната Ахметова, яка об’єднує допомогу захисникам України від його бізнесів та ФК «Шахтар».

Загалом від початку великої війни Рінат Ахметов спрямував на допомогу військовим і цивільним понад 7,6 млрд грн.

За майже три місяці з відкриття ринку землі для бізнесу компанії продали щонайменше 1283 га, за даними Державного земельного кадастру (ДЗК). 12 компаній через продаж угідь зменшили свої земельні володіння до розміру менше 100 га, тож вибули з переліку системи земельного моніторингу. Наразі Державний земельний кадастр відстежує 271 українську компанію, яка володіє ділянками понад 100 га. Про це повідомляє «Опендатабот».

Щонайменш 1283 га продали українські компанії за майже три місяці, станом на 18 березня 2024 року. Так, після відкриття ринку землі для юридичних осіб, попри очікування, бізнес почав продавати землю, а не купляти.

Від початку 2024 року щонайменше 342 земельні ділянки були продані. За цей період 12 компаній продали свої ділянки та вибули з системи земельного моніторингу, адже наразі їх земельні володіння менше 100 га.

Наразі ДЗК відстежує 271 українську компанію, яка має у своїй власності землі понад 100 гектарів.

Найбільшою кількістю землі в Україні володіє агрофірма «Світанок»: понад 5 тис. га станом на середину березня цього року. На другому місці Дружківське рудоуправління: 3,3 тис. га. Трійцю замикає «Землетрейд» 3 тис. га.

Варто зазначити, що «Землетрейд» за неповні три місяці продав майже 160 га своєї землі. Проте найбільшу кількість землі за цей час продала компанія «А.Т.К.» 284 га.

Робити висновки стосовно ефективності функціонування ринку землі для юридичних осіб ще зарано, вважає голова Центру аналізу політики «Зміст» Елліна Юрченко. На її думку, перші результати можна побачити лише через 6-12 місяців після відкриття ринку.

«Юридичні особи ще до відкриття ринку землі для них могли придбати землю тобто їх бенефіціари могли це зробити. Адже у громадян України була можливість купувати до 100 га, а з 1 січня 2024 року ліміт збільшився до 10 тисяч гектар. Тобто, можливо, компанії таким чином оптимізують свою кількість власників землі і далі продовжують купувати землю на фізичних осіб громадян України», коментує Елліна Юрченко.

Водночас з моменту відкриття ринку іноземці ані як приватні особи, ані як бенефіціари компаній, все ще не можуть придбавати українську землю. Так, наприклад, 4 компанії із топ-10 агро сфери за даними Індексу Опендатабота мають закордонних бенефіціарів, а тому не можуть купувати землі. Йдеться про такі компанії, як «Дружба-Нова», «Енселко Агро», «Старинська птахофабрика» та «ПК «Дніпровський».

Як повідомлялося, на ринку сільськогосподарської землі, який діє в Україні третій рік, почали діяти аферисти, які знайшли спосіб обійти закон та обмежити першочергове право агровиробників на викуп землі, на якій вони працюють. Схема обману полягає у змові потенційного покупця з продавцем про фіктивну завищену суму договору. Саме її повідомляють орендарю, який мусить або погодитися на цю явно неринкову пропозицію, або вступити своє право іншому. Оскільки пропонована ціна є завищеною, реальний агровиробник змушений відмовлятися, але й продавець урешті не отримає обіцяну суму. Про те, як працює ця схема, у матеріалі «Главкома» пояснив юрист-дорадник Руслан Сокол.

За словами Руслана Сокола, зараз спостерігаються випадки недобросовісного придбання землі шляхом обману суб’єкта переважного права, котрий не завжди можна перевірити та довести.

Ринок сільськогосподарської землі в Україні стартував 1 липня 2021 року. З 1 січня 2024 року почався новий етап земельної реформи. Тепер юридичні особи мають право купувати сільськогосподарську землю. Продаж дозволяється лише на приватні ділянки не більше 10 тисяч гектарів. При цьому продаж комунальної та державної землі залишається забороненим.

Російський алюмінієвий гігант «Русал» побоюється, що до 36% його продажів можуть опинитися під загрозою унаслідок санкцій, запроваджених США і Великою Британією. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерело, близьке до компанії.

За попередніми оцінками «Русала», санкції можуть вплинути щонайменше на 1,5 млн тонн річного обсягу продажів, порівняно з виробництвом у 3,8 млн тонн торік та продажами у 4,2 млн тонн відповідно.

«Як наслідок, «Русал» може бути змушений скоротити виробництво», підкреслило джерело, порівнявши ситуацію зі світовою фінансовою кризою, яка різко вдарила по попиту у 2008 році.

«Ця оцінка розходиться з думкою більшості західних аналітиків, які стверджують, що санкції проти російських металів, запроваджені в п'ятницю, матимуть обмежений вплив на попит і пропозицію на світовому ринку», додає Bloomberg.

США і Великобританія заборонили постачання нового алюмінію, міді та нікелю російського виробництва на біржі, включаючи Лондонську біржу металів, але санкції не забороняють продавати метал від виробників трейдерам або споживачам.

Одним з найбільших клієнтів «Русала» є Glencore, яка має давній контракт на купівлю великих обсягів його продукції.

Як зазначає джерело Bloomberg, «Русал» побоюється, що Glencore скористається санкціями, щоб послатися на форс-мажорні обставини або спробує домовитися про знижену ціну на метал.

Натомість пресслужба «Русала» відмовилася від коментарів агентству.

Як повідомлялося, Рада ЄС остаточно затвердила закон про мінімальні правила покарання за порушення або обхід санкцій Євросоюзу.

До слова, російські представники так званих еліт вичищають з «Вікіпедії» дані про санкції, зв'язки з Кремлем, майно і навіть громадянство РФ.

На українському ринку природного газу має бути створена нормальна й справедлива система формування ціни. Про це заявив член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Арсен Ільін.

Він пояснив, що фактично Україна вже мала б мати власний ринок природного газу, враховуючи ті напрацювання, що вже були. Однак постійно існували різні інтереси, які заважали повноцінній роботі ринку.

«Я думаю, що враховуючи все що сталося станом на зараз, це підштовхує нас до того, що треба створити нормальну і справедливу систему формування ціни і переходу власності і поставки товару», сказав Ільін.

Член НКЦПФР додав, що це може бути система, яка буде тимчасово комусь невигідна, але фактично вона буде вигідна всім або зараз, або у подальшому.

Раніше президент Асоціації «Надрокористувачі України» Роман Сторожев заявляв, що в Україні необхідно створити умови для реалізації природного газу за найкращою ціною, коли є надлишкові обсяги ресурсу.

Ухилятися від сплати податків у воєнний час це те саме, що красти в армії. Таку думку висловив в інтерв’ю «Главкому» голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев і назвав порушників «покидьками».

«У нас, у принципі, деякі люди живуть нормальним, майже мирним життям, а деякі повністю у війні. Цей розкол є очевидним і дуже небезпечним. Небезпечно, коли люди відриваються від реальності у штучно створений ілюзорний світ, намагаючись десь на задвірки своєї свідомості відсунути те, що щодня гинуть люди, гинуть в тому числі за них», наголосив нардеп.

Гетманцев підкреслив, що воювати можна лише всім разом, а не частиною суспільства. За його словами, обурливі факти фіксуються у тих галузях, де відбувається ухилення від оподаткування.

«Покидьки, інакше не можу їх назвати, крадуть гроші у армії у війну, недоплачуючи податки попри все, що відбувається навколо. Це відбувається попри війну та попри те, що ми рахуємо кожну копійку. «Притчею во язицех» є тютюновий та гральний ринки, але, крім цих ринків, є ще інші наприклад, торгівля електронікою, яка досі базується на контрабанді», повідомив депутат.

В якості прикладу голова податкового комітету привів компанію Comfy, яка реалізує через свій магазин техніку дорожче, ніж конкуренти. Останні продають товар повністю «в чорну» за готівку через посередників на OLX, що не мають навіть статусу ФОПа. Таких «умовних» кавоварок, холодильників, гаджетів, за словами Гетманцева, продається на сотні мільйонів доларів на рік.

«Тобто люди, використовуючи старі мирні практики ухилення від оподаткування, не відчувають війну. Вони не розуміють, що їхній бізнес в принципі не матиме перспективи, якщо до їхніх міст прийдуть руські, і намагаються вкрасти в армії, подекуди прикриваючись на порядок меншими донатами як індульгенцією на несплату податків», заявив він.

Данило Гетманцев назвав це звичайним мародерством та порівняв із крадіжками на бюджетних закупівлях, держпідприємствах та гуманітарці.

Нагадаємо, ідею бронювання за гроші не можна реалізувати повністю, адже рівень заробітку дуже відрізняється між містами, селами та прифронтовими територіями. Данило Гетманцев не погоджується з оцінками, щоза допомогою бронювання за гроші вдасться залучити додаткові 200 млрд. грн. На його думку, такого резерву немає.

У Групі «Метінвест» Ахметова мобілізований кожен шостий співробітник, а 500 осіб вже повернулися до мирного життя. З них 85% працюють на своїх попередніх посадах. Ветеранів буде ставати все більше, тому компанія запровадила багато програм, спрямованих на їх адаптацію. Для цих програм використовувався американський та ізраїльський досвід, але він доповнений унікальними українськими методиками. Про це розповіла директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи «Метінвест» Тетяна Петрук.

«Коли людина повертається з фронту, вона є таким же членом нашого колективу, як і решта. Але для її адаптації потрібно трохи більше часу й зусиль. За потреби ми допомагаємо з лікуванням, реабілітацією, з протезуванням. Ми запровадили додаткові психологічні скринінги. Розробили та впровадили цілу екосистему інтеграції ветеранів до цивільного життя. Деякі компанії виділяють роботу з ветеранами в окремий напрям. Ми не виділяємо ми адаптуємо всі наші бізнес-процеси до нових реалій», зауважила Петрук.

Вона наголосила, що внутрішні ветерани це ДНК компанії, люди із доведеним професійним досвідом, кваліфікацією та вміннями. Тому для «Метінвесту» важливо максимально зберегти цей кадровий потенціал.

Для цього були також запроваджені програми з перенавчання ветеранів, які не можуть повернутися до попереднього місця роботи. Водночас, компанія не поділяє підходи на ветеранський або не ветеранський, а також зберігає системність у своїх програмах.

«У нас є герої, які повертаються з фронту, але так само є герої, які щодня стоять біля мартену або біля домни. Тому система оплати праці та нематеріальної винагороди, оцінювання персоналу, посади залишається єдиною для всіх співробітників. Вшанування та підтримка ветеранів мають бути організовані так, щоб не розділяти, а об'єднувати колективи. І ця робота має бути системною. Не одноразова акція щось зробили, роздали брошури, і на цьому все завершилося. А напрям, з яким ми будемо працювати постійно», наголосила Петрук.

Вона зауважила, що велику увагу в компанії приділяють навчанню колективів, як приймати ветеранів, щоб люди розуміли, які питання можна ставити, а які ні, що можна робити і як пропонувати допомогу.

«Ми працюємо над створенням ветеранських об’єднань, ветеранських просторів. Але не треба нав’язувати щось ветеранам. Ми приймаємо їх, як звичайних людей, і питаємо, чи потрібна допомога. Якщо потрібна допомагаємо. Тобто, має бути готовність і знання, як допомогти. Але не треба нав'язувати свою допомогу. Це прийде з часом, і суспільство цього навчиться», переконана Петрук.

За її словами, при підготовці ветеранських програм фахівці «Метінвесту» вивчили дуже багато різного досвіду. Сучасний досвід роботи з ветеранами є в Ізраїлі та США, тому у компанії орієнтувалися на нього.

«Але такого досвіду роботи з ветеранами, який буде в Україні, не буде ні у кого. Ми воюємо на своїй землі й захищаємо свою землю. Це ми будемо ділитися нашим досвідом з іншими державами. І дай Боже, щоб це ніколи не знадобилося іншим країнам», резюмувала Петрук.

Українські садівники б’ють на сполох, оскільки через відсутність на квітах бджіл сади можуть залишитись не запиленими і врожай фруктів буде поганим. Про це повідомляє Seeds.

На відсутність бджіл скаржаться садівники Київської, Черкаської, Дніпропетровської областей. За їхніми словами, заквітчані плодові дерева стоять порожніми, над ними не літають бджоли, хоча повідомлення садівників Запорізької та Полтавської областей більш оптимістичні.

Пасічники пояснили ситуацію за їхніми словами, левова частка бджолиних сімейств ще не оговталися після зими. Комахи ще не встигли розмножитись, адже у них також є свій природний ритм відтворення. Крім того, садівники припускають, що через сильну спеку квіти не виділяють нектар, і через це бджоли не вловлюють його запаху, що також їх дезорієнтує.

Через температурну аномалію період цвітіння садів в Європі, і зокрема в Україні, може значно скоротитись. За словами директора з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерини Звєрєвої, це призведе і до зсуву періоду плодоношення, що сильно вплине як на врожайність садів та сезонність фруктів.

Нагадаємо, чотирнадцять областей розпочали посівну ярих культур. З них 12,9 тисяч гектарів пшениці, 69,6 тисяч гектарів ячменю, 41,5 тисяча гектарів гороху та 3,7 тисяч гектарів вівса.

Найбільш активні в посівній роботі виявилися аграрії Одеської області, де загалом засіяно 43 тисячі гектарів. Також високі показники зафіксовані у Миколаївській, Тернопільській, Дніпропетровській, Вінницькій та Хмельницькій областях.

Станом на квітень 2024-го найдорожчі квадратні метри у новобудовах Львова, на другому місці столиця. Про це свідчать дані ЛУН.

В топ-5 міст за ціною на новобудови входять Львів, Київ, Ужгород, Дніпро і Одеса. У Львові квадратний метр обійдеться у 53,7 тис. грн, що майже на 4 тис. дорожче, ніж у Києві (49,1 тис. грн). «Квадрат» у новобудові Ужгороду коштує в середньому 43,1 тис. грн, у Дніпрі 42,7 тис. грн, а Одесі 37,8 тис. грн.

Загалом в Україні продаються квартири в 1523 нових житлових комплексах. Відновлено будівництво у 78% нових житлових кварталах, у 22% призупинено. Водночас продажі відкриті на 86% об'єктах первинного ринку.

На першому місці Львівська область, де розпродано 74 житлових комплексів, на другому Київська 68. Далі йдуть Івано-Франківщина (розпродано 35 ЖК), Одещина (30), Тернопільщина (19).

Як повідомлялося, державна «Українська фінансова житлова компанія» розробляє програми оренди житла з правом викупу та соціальної оренди. Програми мають допомогти задовольнити соціальний запит на доступне житло, який зріс унаслідок війни.

Нагадаємо, влада розробила експериментальний проєкт із субсидування оренди житла. Спершу такі субсидії плануються лише для переселенців, але потім її зможуть отримувати й інші українці, які потребують допомоги від держави.

До слова, у столиці внутрішньо переміщені особи, які прийняті на облік як громадяни, що потребують житла для тимчасового проживання та учасники бойових дій можуть орендувати квартиру зі знижкою 50% та можливістю подальшого викупу квартири.

Програму додаткової грошової допомоги для пенсіонерів від ООН, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, продовжено ще на три місяці: квітень, травень і червень. Про це повідомляє прес-служба Пенсійного фонду України (ПФУ).

Як зазначили в прес-службі, виплати будуть отримувати пенсіонери у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, які відповідають умовам програми.

Вони отримуватимуть виплати від ВПП ООН на суму, що дорівнює різниці між 3 250 гривень та сумою пенсії, яку вони отримують зараз.

Українці, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, можуть отримати надбавки до пенсії від ООН. Пенсійний фонд України пояснив, як це зробити.

Громадяни, які претендують на виплати від ООН, мають вдіповідати кільком критеріям. Зокрема, допомога надається пенсіонерам, які:

• мають пенсію меншу за 3 250 гривень;
• не отримували будь-яку міжнародну допомогу або виплати для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із 1 березня 2023 року.

Регіони, де ведуться бойові дії, визначаються урядом.

Розмір виплати від ООН визначається окремо для кожного пенсіонера за такою формулою:

3 250 сума пенсії = розмір додаткової виплати від ООН.

Наприклад, якщо пенсіонер має пенсію 2 500 гривень, то, відповідно, розмір його доплати становитиме 750 гривень.

Для отримання допомоги від ООН не потрібно нікуди звертатися або вчиняти жодних інших дій. Доплата нараховується автоматично, без подання заяви, відповідно до інформації, що є в державних реєстрах.

Кінокомпанія Warner Bros. заробила понад $1 млрд у міжнародному прокаті за рекордні 15 тижнів (попередній рекорд становив 17 тижнів). Про це повідомляє Deadline.

Лише друга частина «Дюни» Дені Вільньова принесла студії $411,8 млн з-за кордону, тоді як наступний великий реліз компанії «Ґодзілла та Конґ: Нова імперія» поповнив скарбничку на $278,6 млн. Натомість фільм «Вонка» приніс $164,1 млн, «Аквамен і загублене королівство» $130 млн, «Мільйон хвилин» $13,3 млн у Німеччині та «Одне життя» $12,7 млн у Великій Британії.

«Досягнення цієї неймовірної віхи в такому прискореному темпі предмет гордості для Warner Bros. Це свідчення, що наші команди найкращі у своєму класі маркетингові, дистриб’юторські, творчі та кінематографічні», розповіли співголови та генеральні директори Warner Bros. Motion Picture Group Пам Ебді та Майк Де Лука.

Наступні гучні прем’єри 2024 року для Warner Bros. включають «Фуріоза: Шалений Макс. Сага» Джорджа Міллера, який дебютує наступного місяця на Каннському фестивалі, «Бітлджюс Бітлджюс» та «Джокер: Божевілля на двох». Зокрема, трейлер нового «Джокера» встановив новий рекорд Warner Bros. рекорд 167 млн переглядів за добу.

Нагадаємо, для зйомок другої частини відомого фільму «Дюна» використовували лінзи української компанії Ironglass. Вона спеціалізується на відновленні та адаптації вінтажних кінооб'єктивів.

Як повідомлялося, кінокомпанія Warner Bros. анонсувала вихід п’ятої частини фільму «Матриця».

Українці, які не мають необхідного страхового стажу, не можуть отримувати повноцінну пенсію, однак вони можуть отримати альтернативну допомогу від держави. Зокрема, пенсіонери починаючи з 65 років можуть претендувати на тимчасову допомогу в розмірі 2 361 гривні. Люди з неповним страховим стажем отримують аналогічні виплати, але вже з 63 років. Про це йдеться на порталі «Дія».

Для оформлення виплат необхідно подати відповідні документи до місцевого центру соціального захисту. Протягом воєнного стану та місяць після його завершення виплати продовжують надходити без перерв, незалежно від пропущених термінів перевірки.

• для осіб віком від 70 до 74 років додатково 300 гривень;
• для осіб віком від 75 до 79 років додатково 456 гривень;
• для осіб старше 80 років додатково 570 гривень.

Для отримання соціальної послуги необхідно подати наступний пакет документів:

• заява, заповнена за встановленою формою Міністерства соціальної політики.
• паспорт громадянина України.
• ідентифікаційний код.
• довідка про трудовий стаж, видана органами Пенсійного фонду.
• декларація про доходи та майновий стан за останні шість місяців для всіх членів сім’ї, подається разом із документами про доходи.
• копія рішення про призначення опікуна (у разі недієздатності особи).
• відомості про склад сім'ї, що включається в декларацію про доходи та майновий стан.

• особа працює чи має інший дохідний вид діяльності;
• у власності особи або її сім'ї є друга квартира або будинок, якщо загальна площа житла перевищує 21 кв. м на члена сім'ї плюс 10,5 кв. м для сім'ї загалом; наявність більше ніж одного автомобіля або іншого транспортного засобу;
• обстеження показало наявність не декларованих джерел доходу (наприклад, здача в оренду нерухомості, нелегальна робота, доходи від утримання тварин, використання сільськогосподарської техніки);
• середньомісячний дохід на особу у сім'ї за останні пів року перевищує 100% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
• особа або члени її сім'ї купували великі активи або здійснювали значні витрати протягом 12 місяців до подання заяви;
• особа отримує пенсію чи державну соціальну допомогу за законами, які вже передбачають такі виплати.

Нагадаємо, Пенсійний фонд України зафіксував, хто з українців отримує найбільші пенсії. Станом на 1 квітня 2024 року розмір середньої пенсії в Україні сягнув 5 743,27 гривні. Зараз пенсійні виплати отримують понад 10 мільйонів осіб. Найвищі середні виплати мають кияни 7 847,68 гривні.

Також українці, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, можуть отримати надбавки до пенсії від ООН.

До відома, з 1 квітня 2024 року зросли пенсії громадян старше 65 років, які мають повний стаж тепер розмір їхніх виплат має складати щонайменше 40% від мінімальної зарплати. Із 1 січня цей показник зріс з 2680 до 2840 грн, а у квітні розмір пенсії складає вже 3200 грн.

До слова, деякі українці можуть вийти на заслужений відпочинок значно раніше від встановленого законом пенсійного віку. Пенсійний фонд України пояснив, що для цього потрібно.

Майже 19 тис. компаній переїхало від початку 2022 року, за даними Єдиного державного реєстру. Найпопулярнішими напрямками, куди рухається бізнес, виявилися Київська та Закарпатська області. Про це повідомляє Опендадабот.

З усієї кількості компаній, які змінили своє розташування від початку повномасштабної війни, трохи більше 1 тис. переїхали з міста до області. Половина з них понад 600 підприємств виїхали з Києва, а ще 60 або 5,1% з Одещини.

Переважно, для переїзду обирають Київську область 546 переїздів. Це майже кожна друга релокація бізнесу від початку повномасштабної війни. А найпопулярнішим став маршрут з Києва до Київської області: 359 релокацій. Фактично, 30% усіх випадків, коли бізнес переїздить в область, припадають на цей маршрут.

На другому та третьому місці шляхи від Львівської до Київської області та із Києва до Закарпаття 2,7% та 2,6% відповідно (30-32 підприємств).

Лідерами за переїздами стали компанії, які займаються оптовою торгівлею 344 релокацій (29.3%) та транспортна галузь 92 релокації (7.8%)

ТОВ «Укролія» з обігом у понад 4 млрд грн стало найбільшою компанією, яка змінила своє розташування. Підприємство переїхало з Києва до Полтавської області. ТОВ «Київ-Атлантик Україна» з обігом у понад 2 млрд грн поїхало з Київщини до Черкащини.

Закриває топ бізнес-мігрантів ТОВ «Керхер» з обігом у понад 1 млрд грн компанія змінила місце реєстрації на Київську область.

«Ми почали готуватись до переїзду ще 7 років тому придбали землю, у 2020 році розпочали будівництво на Київщині, яке було перервано нападом РФ та частковою окупацією області. Вже за 4 місяці після звільнення Київщини компанія поновила будівництво тож, наприкінці 2023 року наша команда заїхала у новий простір», коментує Надія Крепосна, маркетолог компанії «Керхер».

За її словами, розміщення компанії за межами міста, у регіонах, є частиною філософії бренду «Керхер» по всій Європі.

Нагадаємо, майже 19 тисяч разів компанії змінили своє місце реєстрації від початку 2022 року. Найпопулярнішим напрямком для переїзду став маршрут з Києва до Київської області. 173 компанії, які переїхали, згодом знову повернулись у свій регіон.

Також промисловці і підприємці скликають надзвичайний з’їзд. На позачерговому надзвичайному з'їзді буде представлено план підвищення самодостатності економіки України.

До слова, протягом другого року повномасштабної війни українці відкрили найбільшу кількість ФОПів за останні 10 років майже 315 тисяч.

Компанія Tesla Ілона Маска звільнить понад 10% своїх співробітників по всьому світу. Причиною є падіння продажів та зростання цін на електромобілі. Про це пише Reuters, який ознайомився із внутрішнім меморандумом компанії.

«Коли ми готуємо компанію до нашої наступної фази зростання, надзвичайно важливо розглянути кожен її аспект для скорочення витрат і підвищення продуктивності», наводяться слова гендиректора Tesla Ілона Маска у меморандумі.

Маск відзначив, що керівництво Tesla провело ретельний аналіз та ухвалило «важке рішення» скоротити кількість персоналу більш ніж на 10% у всьому світі. Найбільший у світі виробник електрокарів мав понад 140 тис. співробітників у всьому світі станом на грудень 2023 року.

Як пише Reuters, деяким співробітникам у Каліфорнії та Техасі вже повідомили про звільнення. Зокрема, аналітик Крейг Ірвін каже, що скорочення працівників підтверджують очікування керівництва Tesla, що попит на електрокари поки залишатиметься низьким.

Цього року акції Tesla впали приблизно на 31%, водночас акції деяких конкурентів, як-от Toyota і General Motors, зросли на 45% та 20% відповідно. Це відбувається, зокрема, через повільний перехід споживачів від традиційних автомобілів з двигуном внутрішнього згоряння.

Нагадаємо, компанія Ілона Маска Tesla вперше від початку пандемії продала автомобілів менше, ніж розраховувала.

До слова, агентство праці США заявило про незаконне звільнення восьми працівників у SpaceX через поширення листа.

Монопольне становище державної НАК «Нафтогаз України» викривлює український газовий ринок. Про це заявив перший заступник голови комітету Верховної ради з енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

«Що ми маємо на сьогодні? Абсолютно скривлений ринок, який ринком назвати важко. Ми робимо-робимо ринок, а в результаті що ми отримали? Повну монополію однієї державної компанії (НАК «Нафтогаз України» ред.), при всій моїй повазі до неї та до пана Чернишова. Але реально на сьогодні констатуємо, що ми маємо гіпермонополіста», сказав він.

Кучеренко підкреслив, що необхідно визначити, що таке ринкова ціна природного газу, бо ця інформація буде корисною для всіх учасників газового ринку та споживачів. Нардеп наголосив, що потрібно негайно розпочати роботу над впровадженням ринкових механізмів у газовий ринок.

«Те, що у нас ніякої євроінтеграції енергетичної не буде без усіх цих необхідних кроків це абсолютно очевидно. Нічого не заважає вже зараз їх готувати і формувати український ринок природного газу. Він усім піде на користь. А біржова торгівля й ринкові індикативи необхідний інструментарій для цього. Без них ринку не буде», наголосив Кучеренко.

Раніше президент Асоціації «Надрокористувачі України» Роман Сторожев заявляв, що в Україні необхідно створити умови для реалізації природного газу за найкращою ціною, коли є надлишкові обсяги ресурсу.

Пенсійний фонд України зафіксував, хто з українців отримує найбільші пенсії. Серед лідерів опинилися жителі столиці. Про це йдеться на сайті Фонду.

Станом на 1 квітня 2024 року розмір середньої пенсії в Україні сягнув 5 743,27 гривні. Зараз пенсійні виплати отримують понад 10 мільйонів осіб.

Найвищі середні виплати мають кияни 7 847,68 гривні. У інших регіонах ситуація така:

• Рівненська область 7 205,37 гривні;
• Донецька 7 017,36 гривні;
• Луганська 6 524,80 гривень;
• Дніпропетровська 6 332,81 гривні;
• Житомирська 6 241,93 гривні.

Найменші пенсії мають жителі Тернопільщини 4 399,66 гривні. Показник нижчий ніж середній розмір пенсій в Україні зафіксовано у 16 областях.

Найбільше на цьогорічне зростання пенсійних виплат вплинула планова березнева індексація. Мінімальний показник зростання пенсії у результаті індексування склав 100 гривень, максимальний 1 500.

Також збільшились виплати осіб старше 70 років, цьому сприяло нарахування надбавки за віком. Зараз розмір цієї доплати складає:

• для пенсіонерів від 70 до 74 років включно 300 гривень;
• від 75 до 79 років включно 456 гривень;
• від 80 років 570 гривень.

Загалом зараз в Україні налічується 10,2 млн пенсіонерів.

Нагадаємо, що українці, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, можуть отримати надбавки до пенсії від ООН.

До відома, з 1 квітня 2024 року зросли пенсії громадян старше 65 років, які мають повний стаж тепер розмір їхніх виплат має складати щонайменше 40% від мінімальної зарплати. Із 1 січня цей показник зріс з 2680 до 2840 грн, а у квітні розмір пенсії складає вже 3200 грн.

До слова, деякі українці можуть вийти на заслужений відпочинок значно раніше від встановленого законом пенсійного віку. Пенсійний фонд України пояснив, що для цього потрібно.

Дефіцит кадрів це одна з головних проблем, які стоять перед бізнесом нині, разом із логістикою, перебудовою виробництва під час війни та військовими ризиками. Особливо гостро ця проблема стоїть у підприємств, які розташовані недалеко від лінії фронту. Водночас, системі бронювання не вистачає гнучкості, щоб компенсувати цей дефіцит. Про це розповіла директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи «Метінвест» Тетяна Петрук.

«Метінвест», мабуть, найбільше підприємство в Україні серед приватних та державних компаній за кількістю мобілізованих до ЗСУ. У Групі працює близько 50 тис. людей, а загальна кількість працівників, які пішли до ЗСУ 9300. У нас кожен шостий мобілізований. Це дуже багато», каже Петрук.

Вона наголосила, що наразі у компанії не вистачає людей, щоб нарощувати виробництво металургійного сегмента та видобувати руду.

«Ми не можемо вийти на деяких активах навіть на 50-60% довоєнного виробництва! Причина саме люди. Частину персоналу мобілізовано до лав ЗСУ, багато звільнилися та переїхали до Європи або до безпечніших регіонів України», каже Петрук.

За її словами, для розв'язання проблеми браку кадрів компанія використовує насамперед внутрішній ресурс, перенавчає персонал та залучає до роботи більше жінок. Також були введені системи грошової мотивації: премії виплачуються щомісяця. Але є посади, де можуть працювати тільки чоловіки, а для опанування професії потрібно від 4 до 9 місяців. Тому система бронювання має бути гнучкішою, щоб зменшити кадровий дефіцит.

«Потрібно робити аналіз економічної доцільності, ефективності, враховувати, скільки підприємство сплачує податків, як допомагає країні та ЗСУ, скільки створює робочих місць, у якому регіоні розташоване. Не можна дивитися просто на чисельність і надавати якийсь відсоток бронювання. Ми наразі можемо забронювати лише 50% працівників. Практично на всіх підприємствах ми вибрали цю квоту. Тож проблему треба вирішувати комплексно, брати до уваги специфіку галузі. Так, на сервісних підприємствах може залишатися 50% заброньованих, а на виробничих підприємствах справді має бути більший відсоток. Зрештою, має відбутися діалог між державою і бізнесом, щоб знайти порозуміння», впевнена Петрук.

Вона висловила переконання, що кожен бізнес розуміє важливість поповнення ЗСУ, але й бронювання співробітників важливе питання для будь-якої великої компанії, де потрібно зберігати баланс між поповненням ЗСУ та збереженням виробництва та виплатою податків.

«Нинішня система бронювання не є гнучкою. Вона не дає змоги залучати нових співробітників. Потенційний співробітник обирає тіньову зайнятість поза межами компанії. Цю бюрократичну проблему можна вирішити, давши підприємствам можливість доброньовувати деякий відсоток персоналу за рік, вирішуючи у такий спосіб проблему з браком персоналу», резюмувала Петрук.

Як відомо, у 2023 році «Метінвест» Ріната Ахметова відмовився від податкових пільг, на які має право за законодавством, і сплатив податки у повному обсязі. Також від початку повномасштабної війни «Метінвест» спрямував на допомогу Україні та її громадянам 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн на потреби армії у межах мілітарної ініціативи «Сталевий Фронт» Ріната Ахметова.

Компанія стала найбільшим серед приватного бізнесу в Україні донором ЗСУ, постачає обладнання і техніку, а також виготовляє сталеві вироби для фронту.

Нагадаємо, що 11 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та у цілому законопроєкт про мобілізацію №10449.

Закон спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов'язаних і оновити їхні дані. Як зазначають автори документа, це спростить для влади процес мобілізації, оскільки ТЦК матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців. Чоловіки у віці 18-60 років зобов'язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.

До слова, в Україні набув чинності закон про зменшення призовного віку. У зв'язку з цим ТЦК почнуть викликати 25-річних для уточнення даних і проходження медогляду.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль переконаний, що переспрямування коштів, які призначено для телемарафону, на фінансування закупівлі дронів та пікапів для ЗСУ є недоцільним. Про це йдеться у його відповіді на петицію, яка набрала необхідні 25 тис. голосів.

Шмигаль зазначив, що фінансування телемарафону є великою складовою протидії збройної агресії РФ проти України, зокрема в інформаційному просторі.

«Забезпечення інформаційної безпеки є частиною державної політики у сфері національної безпеки і оборони, а реалізація єдиної інформаційної політики пріоритетним питанням національної безпеки… Відповідно перерозподіл зазначених у петиції видатків шляхом їх спрямування на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним», наголосив він.

За словами прем’єра, уряд на системній основі здійснює роботу із залучення та спрямування фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, зокрема міжнародної допомоги, на задоволення потреб і підвищення спроможностей ЗСУ та інших складових сектору безпеки й оборони.

Петицію із закликом перенаправити на фінансування ЗСУ кошти, виділені для телемарафону, 17 січня цього року створив військовослужбовець Павло Білоус вона набрала 29 тис. голосів при необхідних для розгляду 25 тис. Підписанти просять уряд внести зміни в держбюджет на 2024 рік, оскільки, як йдеться у петиції, «Єдині новини» та Freedom є «надзвичайно дорогими» для державного бюджету.

За 2022 та 2023 роки на телемарафон витратили 2,13 млрд грн за ці кошти, як стверджує Білоус, можна було б купити понад 21,5 тис. квадрокоптерів DJI Mavic 3 або 4 тис. пікапів. На 2024 рік фінансування телемарафону обійдеться держбюджету в 1,5 млрд грн.

Нагадаємо, перевірка Рахунковою палатою ефективного і цільового використання бюджетних коштів на фінансування Єдиного телемарафону відбудеться, «тільки-но з’явиться можливість». За словами її керівниці Ольги Піщанської, на одному з останніх засідань більшістю голосів її члени відмовили у задоволенні пропозиції нардепа Ярослава Юрчишина стосовно проведення контролю щодо використання коштів держбюджету.

Україна повністю готова до запуску міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки з іншими державами за міжнародним стандартом звітності CRS (Common Reporting Standart). Про це «Главкому» повідомив виконувач обов’язків заступника голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур. Перш ніж відбудеться обмін, податкова повинна зібрати інформацію з усіх фінансових установ України та сформувати відповідні звіти в форматі CRS про податкових резидентів України. Звіти мають бути готовими до 1 липня 2024 року туди потраплять переважно багаті українці, на рахунках яких було не менше мільйона доларів на 1 липня 2023 року. Сам обмін інформацією між державами відбудеться у вересні 2024 року.

«У перший звіт про рахунки, гранична дата подання якого 1 липня 2024 року, підзвітні фінансові установи зобов'язані включити інформацію про рахунки фізичних осіб з великим балансом більше $1 млн, які були відкриті з 01.07.2023 по 31.12.2023», повідомили у Державній податковій службі. Там також наголосили на тому, що «включення до звіту CRS інформації щодо інших категорій підзвітних рахунків не забороняється».

Отже, податкова також може включати у свій перший звіт інформацію про наявність у фізичних осіб фінансових рахунків, навіть якщо там зберігається менше ніж $1 млн. Але це торкнеться незначної кількості українських біженців. У податковій стверджують, що «законодавець захистив права українських громадян, які через війну вимушено виїхали з України».

«Більшості громадян, які через війну виїхали за кордон, початок міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією не торкнеться, допоки в Україні діє військовий стан», уточнили у Державній податковій службі. Водночас там наголошують, що резиденти України не звільняються від обов'язку повідомляти Службі інформацію про отримані закордоном доходи, що підлягають оподаткуванню.

«Інформація про фінансові рахунки громадян України буде включена до звітів CRS, які будуть подаватись підзвітними фінансовими установами (банками), виключно в тому випадку, якщо з метою оподаткування громадянин України заявить про свій статус резидента в іншій підзвітній юрисдикції, ніж Україна та Сполучені Штати Америки», уточнили «Главкому» у податковій.

До прикладу, «інформація про банківські рахунки громадян України буде передана до Німеччини виключно в тому випадку, якщо громадянин України в документі самостійної оцінки, наданому підзвітною фінансовою установою, визначить своє податкове резидентство (центр життєвих інтересів) у Німеччині».

Поняття «документ самостійної оцінки» про центр життєвих інтересів сформульовано у законі: відповідно до вимог загального стандарту звітності CRS, власники рахунків зобов’язані на вимогу фінансових агентів (банків) надавати визначені законом №2970 «документи самостійної оцінки статусу податкового резидентства». Отже, той українець (чи українка), який працевлаштувався в іншій державі, платить там податки, має рахунки в іноземних банках, але також має рахунки і в Україні, повинен правильно визначити свій статус: він (чи вона) є резидентом чи нерезидентом України? Визначений статус буде зафіксований у відповіді на вимогу банку, а вже потім банк спрямує цю відповідь до Державної податкової служби.

Нагадаємо, у 2023 році парламент ухвалив закон №2970 про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією.

«Якщо громадянин України, який через війну виїхав з України, та у документі самостійної оцінки, наданому підзвітній фінансовій установі (банку), визначив себе резидентом України, то у підзвітної фінансової установи відсутні підстави для включення фінансового рахунку такого громадянина до звіту CRS. Водночас, якщо такий громадянин визначить себе резидентом Німеччини, то інформація про його фінансовий рахунок в Україні буде включена до звіту CRS і відповідно буде передана до компетентного податкового органу Німеччини», пояснює Державна податкова адміністрація.

«Главком» писав про те, що запровадження міжнародного обміну насторожило багатьох українців, які тепер живуть за межами України. Адже якщо соціальна служба Німеччини дізнається про наявність коштів у біженців в українських чи німецьких банках, у кращому випадку доведеться повернути весь обсяг виплаченої за два роки соціальної допомоги, а також повернути оплачену вартість житла та медичної страховки а це вже близько 20 тис. євро на одну людину. Не повернеш може загрожувати до п’яти років за німецькими законами.

Виникає також питання: чи не доведеться українцям сплачувати податки відразу у двох країнах в Україні та ще й в іноземній державі? Ні, не доведеться. У податковій стверджують, що «національне законодавство містить всі необхідні норми для уникнення подвійного оподаткування».

Перелік міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування опублікований на сайті Міністерства фінансів.

Наразі Україна формує перелік країн, з якими на першому етапі планує обмінюватись податковою інформацією на двосторонній основі. «Потенційно партнерами стануть країни, які підписали багатосторонню угоду (крім Росії)», зауважує Державна податкова служба

В ДПСУ стверджують, що запровадження міжнародного обміну фінансовими рахунками дозволить посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню, виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами.

Наталка Прудка, «Главком»

В Україні один мобілізований громадянин на рік обходиться державному бюджету мінімум у 1,3 мільйона гривень. Із цих грошей 40% йдуть на оплату праці та виплати військовослужбовцям. Про це «Громадському радіо» розповів директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«У цих грошах до 40% сидить оплата праці, далі виплати військовослужбовцям. Це лише середня цифра, тому що треба розуміти, що для тих, хто на передку, ця цифра зростає. Далі йде харчування, мінімальний обсяг обладнання, озброєнь, боєприпасів. І ще раз говорю: це мінімальна цифра», наголосив Олег Пендзин.

Він також додав, що фактична кількість мобілізованих на сьогоднішній момент це 1 мільйон 100 тисяч людей.

«При чому, навіть якщо з тих чи інших причин людина або помирає, або отримує інвалідність, все одно держава лишається зобов’язаною людині. Тобто навіть з 1 мільйон 300 тисяч на людину, якщо рахувати на всіх мобілізованих це 1 трильйон 700 млрд грн на рік. І це весь обсяг доходів державного бюджету на 2024 рік. Весь обсяг. Це ще не рахуючи обовʼязкові виплати по 15 млн. Тобто буде ще більше», підкреслив Олег Пендзин.

За його словами, всі соціальні видатки, підтримка бізнесу, субсидії, перерахування коштів з бюджету до пенсійного фонду відбуваються коштом запозичень.

«Тобто оті 37,5 млрд доларів, які цього року ми маємо десь випросити, вибачте, вони не мають жодного відношення до фінансування війни. Більше того, є пряма заборона їх використовувати для фінансування будь-яких видатків, пов’язаних із захистом України від агресії Для чого я це говорю? Виходячи з цих цифр, які я назвав, навіть мобілізація додаткових 100 тисяч людей, це 130 мільярдів гривень плюс», додав Пендзин.

Нагадаємо, що 11 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт про мобілізацію №10449.

Закон спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов'язаних і оновити їхні дані. Як зазначають автори документа, це спростить для влади процес мобілізації, оскільки ТЦК матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців. Чоловіки у віці 18-60 років зобов'язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.

До слова, в Україні набув чинності закон про зменшення призовного віку. У зв'язку з цим ТЦК почнуть викликати 25-річних для уточнення даних і проходження медогляду.

В Україні вартість комунальних послуг за рік від березня 2023 року до березня 2024 року загалом зросла на 12,8%. Про це пише Держстат.

Електроенергія, до прикладу, здорожчала на 69,7%. Проте послуги водопостачання здешевшало на 0,8%.

• послуги з управління багатоквартирними будинками на 5,1%;
• утримання та ремонт житла 3,1%;
• прибирання сміття 1,6%.

• природний газ;
• гарячу воду та опалення.

• водопостачання на 0,8%;
• каналізація на 0,5%.

Нагадаємо, уряд не виключає ймовірність підвищення тарифу на електроенергію для населення. Причина цьому весняні атаки РФ на енергетичні об’єкти України.

Також голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк заявив, що через нестабільну ситуацію сьогодні неможливо однозначно говорити про зміни тарифу на електроенергію для населення.

Раніше Галущенко запевнив, що щонайменше до 1 травня 2024 року вартість електроенергії для населення залишиться без змін.

До слова, наприкінці січня нардеп, член Комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк заявив, що тариф на електрику для побутових споживачів цьогоріч можуть підвищити до 6 грн/кВт-год, тобто вдвічі. За його словами, таке рішення дало б змогу двом державним компаніям припинити дотувати населення і за рік назбирати грошей для добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, початку будівництва Укргідроенерго Канівської ГАЕС.

В українських супермаркетах цими вихідними наявний щедрий вибір турецьких томатів. Ціна на них коливається в межах 91,90-249 грн/кг. Про це повідомляє «Главком».

Так, томат коктейльний можна придбати в супермаркетах за ціною 159 грн на кілограм, помідори на гілці 129 грн/кг, жовті томати 249 грн/кг, рожеві томати 149 грн/кг. Найдешевшу ціну (з урахуванням знижки) нині пропонує супермаркет «Ашан» 91,90 грн/кг.

Водночас кілограм турецьких огірків обійдеться у 108, 90 грн/кг.

Аналітики EastFruit зазначають, що зараз середня ціна на імпортні томати в Україні на 20% нижча, ніж у першій половині квітня 2023 року.

«Збільшення пропозиції імпортної продукції провокує знижувальний тренд у сегменті тепличних томатів, тоді як темпи збуту істотно сповільнилися», йдеться у повідомленні.

Більшість операторів ринку прогнозують, що знижувальний ціновий тренд у цьому сегменті переважатиме на ринку і наступного тижня.

Нагадаємо, що в Україні впала ціна на картоплю, оскільки на цей продукт зараз досить стриманий попит.

До слова, на початку квітня в Україні знизилася ціна на курячі яйця. Експерти пов’язують це зі зменшенням споживання продукту українцями та збільшенням пропозицій від приватних домогосподарств.

Крім того, наприкінці березня різко здешевшала морква. Експерти пов’язують це зі збільшенням пропозиції цього овоча з місцевих господарств, що знизило споживчий попит і негативно позначилося на темпах реалізації продукту.

До кінця березня пенсіонерам із числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО) необхідно було пройти обов’язкову ідентифікацію. Тим, хто цього не зробив, у квітні було припинено нарахування пенсії. Пенсійний фонд України (ПФУ) пояснив, як відновити виплати.

Із 1 квітня призупинено виплату пенсій ВПО, які не пройшли ідентифікацію. Відповідна норма передбачена Постановою Уряду від 27 грудня 2023 року №1384 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 і від 8 серпня 2023 року №837». Особи, які до 24.02.2022 року набули статусу ВПО, зобов’язані періодично проходити фізичну ідентифікацію в АТ «Ощадбанк». Водночас у період дії карантинних заходів, із 12.02.2020 року така процедура не проводилась. Її відновили з 1 липня 2023 року у зв’язку зі скасуванням карантину.

Пенсіонерам зазначеної категорії, які не пройшли ідентифікацію, кошти будуть накопичуватися на розрахунковому рахунку до моменту проходження ними ідентифікації. Після цього пенсію перерахують на рахунок пенсіонера з місяця, у якому припинилось фінансування виплати.

Для поновлення нарахування коштів пенсіонерам потрібно пройти ідентифікацію одним із наступних способів:

• особисто: звернутися до відділення АТ «Ощадбанк» або до будь-якого сервісного центру ПФУ з документом, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
• через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду з допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія. Підпис» («Дія ID»), створеного за допомогою мобільного застосунку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
• з допомогою відеоконференцзв’язку в територіальному органі ПФУ;
• у закордонній дипломатичній установі України отримати документ, який посвідчує, що фізична особа є живою, якщо пенсіонер із числа ВПО перебуває за кордоном. Видане в установленому порядку посвідчення разом із заявою про проходження ідентифікації (довільної форми) слід направити до територіального органу Пенсійного фонду, де пенсіонер перебуває на обліку. Оригінал посвідчення разом із заявою можна направити поштою рекомендованим листом, або в сканованому вигляді через вебпортал ПФУ з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Нагадаємо, що деякі українці можуть вийти на заслужений відпочинок значно раніше від встановленого законом пенсійного віку. Пенсійний фонд України пояснив, що для цього потрібно.

Також повідомлялося, що українці, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, можуть отримати надбавки до пенсії від ООН.

До відома, з 1 квітня 2024 року зросли пенсії громадян старше 65 років, які мають повний стаж тепер розмір їхніх виплат має складати щонайменше 40% від мінімальної зарплати. Із 1 січня цей показник зріс з 2680 до 2840 грн, а у квітні розмір пенсії складає вже 3200 грн.

В Україні впала ціна на картоплю, оскільки на цей продукт зараз досить стриманий попит. Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit.

Станом на 11 квітня оптова ціна на картоплю в Україні становила до 14-18 грн/кг, що в середньому на 13% дешевше, ніж наприкінці минулого тижня.

Гравці ринку зазначили, що пропозиція картоплі поточного тижня залишалася доволі об’ємною, водночас попит на продукцію продовжував падати.

Ба більше, багато покупців скаржилися на якість пропонованої продукції й часто відмовлялися від закупівель.

За даними аналітиків, зараз картопля в Україні коштує в середньому втричі дорожче, ніж у першій половині квітня 2023 року. Українські фермери допускають можливість подальшого зниження цін на картоплю з огляду на досить великі обсяги цієї продукції на ринку.

Нагадаємо, що минулого тижня в Україні знову зросла ціна на імпортні помідори. Передусім через недостатню пропозицію томатів на ринку. Продавці не виключають, що у другій половині квітня зростання цін у цьому сегменті припиниться.

До слова, на початку квітня в Україні знизилася ціна на курячі яйця. Експерти пов’язують це зі зменшенням споживання продукту українцями та збільшенням пропозицій від приватних домогосподарств.

Крім того, наприкінці березня різко здешевшала морква. Експерти пов’язують це зі збільшенням пропозиції цього овоча з місцевих господарств, що знизило споживчий попит і негативно позначилося на темпах реалізації продукту.

Україна є найбільшим торговельним партнером Польщі за межами ЄС. За 2023 рік експорт польських товарів до України склав близько $12 млрд, а експорт українських товарів у Польщу $4,7 млрд, однак блокування кордону фермерами та далекобійниками змінило ситуацію на гірше. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на джерела у Державній митній службі.

Таблиця загального обсягу пропущених вантажів через українсько-польську ділянку кордону демонструє, що, починаючи з листопада минулого року, коли польські фермери розпочали протести, цифри невпинно зменшуються. Ще у жовтні 2023 року різниця між загальним обсягом товару вивезеного з України та ввезеного в Україну у порівнянні з жовтнем 2022 року була позитивною і складала +48,2 тис. тонн, але вже у листопаді динаміка набула негативної тенденції -184,4 тис. тонн у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року, а у грудні вже -251 тис. тонн.

З початком 2024 року тенденція до скорочення обсягів товарообігу через кордон з Польщею погіршилася. У січні різниця склала -111,7 тис. тонн у порівннянні із січнем 2023-го. А вже лютому негативне значення майже потроїлося (-302 тис. тонн). У березні різниця між загальним обсягом товару, що виїхав до Польщі та заїхав з Польщі до нашої країни і з цим показником річної давності вже склала -672,8 тис. тонн. Згідно із наданими джерелом у Державній митній службі цифрами, скорочення обсягу товарів за останні пів року у порівнянні з аналогічним періодом рік тому (жовтень-березень) склало майже 1,5 млн. тонн.

Нагадаємо, 6 листопада польські перевізники розпочали блокаду руху вантажівок біля трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні з Україною: «Корчова Краківець», «Гребенне Рава-Руська», «Дорогуськ Ягодин». Серед основних вимог повернення практики дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Євросоюзом до 30 червня 2024 року.

22 листопада до протесту приєдналася організація Oszukana Wieś («Обдурене село»), яка заблокувала ПП «Шегині Медика». Поза блокадою залишилися лише пункти для пропуску порожнього транспорту та пункти для малотоннажних автомобілів.

Як повідомлялося, польські фермери, які протестують на кордоні з Україною, анонсували нову акцію, яка триватиме до 30 квітня. За березень Україна недоотримає 6,5 млрд грн надходжень від митниці через блокування кордону поляками.

Увечері 5 квітня польські протестувальники частково відновили пропуск вантажівок на пункті пропуску «Гребенне Рава-Руська». Прикордонники зазначили, що за інформацією від польських колег, фермери, котрі під час акції протесту обмежують рух транспорту, пропускатимуть на вʼїзд до Польщі щодоби по 15 порожніх вантажівок.

У деяких регіонах України через обстріли енергетики зростає попит на бензин. Про те, чи призведе це до його подорожчання, в коментарі «Главкому» розповів директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн в коментарі «Главкому»

«Додатковий попит на бензин в певних регіонах (Харків, Одеса) вже є. Власники мереж заправних станцій підтверджують, що з цими обстрілами по енергетиці реалізація у них зросла. Якщо відключення електрики будуть глобальними і підуть по всіх регіонах, звичайно, що цей попит буде набагато більший», прогнозує експерт.

Втім Куюн вважає, що підвищений попит не призведе до подорожчання палива. Він наголосив, що на ціну впливає дефіцит, якого в Україні немає.

«Навпаки є постійний профіцит пального більше, ніж нам потрібно. Відповідно, цінам нема через що зростати», резюмував директор консалтингової компанії А-95.

До слова, на ціну бензину не вплинуть і протести на українсько-польському кордоні. Сергій Куюн повідомив, що для ринку несподіванкою був початок протестів восени минулого року, після чого він перейшов на залізницю та почав більше купувати на Півдні. В результаті дефіцит було подолано і про подорожчання можна не турбуватися.

Нагадаємо, унаслідок російської атаки у ніч на 11 квітня повністю знищена Трипільська тепло-електростанція, що на Київщині. Через масову російську атаку 11 квітня знищено всю генерацію «Центренерго». Російські окупанти атакували об'єкти критичної енергетичної інфраструктури у чотирьох областях. Атаковані об’єкти генерації та системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях.

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що українцям слід бути готовими до різних сценаріїв, варто купити генератори та павербанки. Він нагадав, що російські загарбники намагаються знищити енергетичну інфраструктуру України і влаштувати тотальний блекаут і зараз справді відбуваються наймасштабніші атаки на енергосистему.

Галущенко наголосив, що найскладніша ситуація у Харкові, де застосовуються графіки відключення світла. Щодо ситуації з Трипільською ТЕС вона отримала серйозні пошкодження: зараз там відбуваються роботи з оцінки збитків.

Масштабування компанії, реінтеграція ветеранів, залучення фінансування на Business Wisdom Summit 10 квітня обговорили найважливіші питання українського бізнесу.

Понад 700 учасників зібралися в Intercontinental Kyiv для інтенсивного навчання, обміну досвідом та живого спілкування.

Стратегіями бізнес-лідерства поділилися управлінці Terwin, Укрпошти, Київстару, Uklon та інших великих компаній.

Відкрив Business Wisdom Summit Ігор Смілянський, генеральний директор Укрпошти. Він поділився тим, як Укрпошта стає підтримкою для українських громадян та бізнесів.

На панельній дискусії партнерство бізнесу та влади обговорили: Данило Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, Михайло Шелемба, СЕО компаній «Датагруп» і Volia, Олександр Соколовський, засновник групи компаній «Текстиль-Контакт», Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП. Модератор Ганна Лічман, українська громадська діячка і політик.

Як інвестувати у розвиток та трансформувати бізнес під час війни, розповів президент корпорації Terwin, співвласник Eva та Varus Руслан Шостак. «Інвестиції це збереження країни. В усіх наших компаніях ми ухвалили рішення: усі гроші, які маємо, будемо інвестувати в Україну», наголосив Шостак.

Про цілі, напрями та стратегію волонтерства для бізнесу розповів співзасновник Uklon Дмитро Дубровський. Він порадив компаніям сфокусуватися на одному напрямі допомоги: краще виділити окрему команду під волонтерські ініціативи та приділяти велику увагу промо, оскільки це найскладніша частина збору.

Про напрями послуг Київстар та розвиток компанії під час війни розповів B2B-директор Костянтин Вечір. Директорка із залучення та розвитку відносин з клієнтами середнього бізнесу Райффайзен Банку Олександра Прохорчук поділилася на Business Wisdom Summit інсайтами про інвестиції під час війни. Інструменти торговельного фінансування для середнього та великого корпоративного бізнесу на платформі EximTradePro надав Святослав Кузьмич, директор Департаменту міжнародного бізнесу «Укрексімбанку».

Залучення фінансування для бізнесу також обговорили на панельній дискусії: Олена Зубченко, заступниця голови правління Sense Bank, Володимир Дубєй, голова правління АТ «Таскомбанк», Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку, Андрій Семченко, директор з корпоративного бізнесу страхової компанії «Інго».

Якою має бути системна робота з реінтеграції ветеранів, на панельній дискусії обговорили: Марко Мельник, ветеран, підприємець, засновник першого в Україні ветеранського видавництва, Микола Саламаха, ветеран, підприємець співзасновник ТОВ «Ветерано-АГРО», Тетяна Петрук, директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Групи «Метінвест», Олена Семич, директор з управління персоналом ДТЕК, Вячеслав Поліновський, CEO GoITeens. Модератор Каріна Дорошенко, заступниця виконавчого директора Українського ветеранського фонду.

На Business Wisdom Summit також відбулася церемонія нагородження бізнес-лідерів за версією журналу «Топ-100. Рейтинги найбільших»

Організатори, бізнес/медіа бюро Ekonomika+ та онлайн-медіа Delo.ua вдячні партнерам: генеральному партнеру Terwin, головним партнерам Київстар, Райффайзен Банк, VBET Україна, партнерам «ІнтерХім», «Епіцентр», кавовому партнеру Foundation Coffee Roasters, продуктовому партнеру Coca-Cola Beverages Ukraine Limited, водному партнеру «Небесна Криниця», смачному партнеру Lantmannen Axa, офіційному солодкому партнеру компанії БКК, алкогольним партнерам Jack Daniel's та Latinium.

А також медіапартнерам: генеральному інформаційному партнеру ICTV 2, телеканалам ICTV, «Київ»,«Апостроф ТВ», «Ми Україна», «Ми Україна+», «Еспресо.TV». Онлайн-ресурсам «Ліга:закон», «Апостроф», «Главком», «Ділова столиця», ua news, «44.ua», Postfactum, «Перший бізнесовий», True UA, HR-Liga, «Охорона праці», HiTech Expert, «Логіст FM», Marketer.ua, «Економіст», Founder, Європейській Бізнес Асоціації. Компаніям «Мегаполіс», X-Vision, Infovision, bcmedia.

12 квітня 2024 року було підписано угоду про співпрацю Group DF International та Hyundai Engineering Co. Вона дає старт проекту «Хімічний індустріальний парк», який передбачає будівництво низки заводів у Рівному: завод з виробництва азотних добрив та «екологічно чистого» водню та аміаку.

У рамках масштабного проекту також передбачено створення першого в Україні виробництва водню та аміаку на основі відновлюваних джерел електроенергії.

«Упевнений, що підписаний сьогодні стратегічний документ є дуже важливим для майбутнього відновлення України. Цей проект здатний змінити роль української хімії та української економіки на промисловій карті ЄС. Компанія, з якою ми починаємо працювати, має колосальний досвід та експертизу в галузі проектування та будівництва промислових об'єктів. Новий стратегічний бізнес-альянс може надати хорошу синергію. Я впевнений, що саме великий український бізнес очолить поновлене відновлення економіки країни. І ми вже добре розуміємо свою роль: у співпраці з Hyundai будемо у фарватері відновлення української хімії», заявив Роберт Шетлер-Джонс, Виконавчий директор Group DF International GmbH.

«У наших країн дуже схожий досвід. 70 років тому через війну наша економіка була знищена і ми її відбудовували. З нашого досвіду ми знаємо, що дуже важливо відбудувати інфраструктуру та промислові об’єкти. Тому ми вважаємо, що співпраця між нашими компаніями має символічне значення. Ми сподіваємося, що наш практичний досвід у проектуванні та будівництві великих промислових об'єктів в ЄС та в Азії буде корисним і в Україні», наголосив під час церемонії підписання угоди Хієон-Сунг ХОНГ (Hyeon-Sung HONG), Виконавчий директор компанії Hyundai Engineering Co., Ltd.

Раніше повідомлялося, що 15 листопада 2023 року Group DF International GmbH та південно-корейська Hyundai Engineering Co.Limited уклали Меморандум про взаєморозуміння, який передбачав співпрацю сторін через створення спільних інвестиційних проектів у галузі виробництва добрив як на території України, так і в інших юрисдикціях.

Зокрема, йдеться про плани спільної реалізації проектів будівництва нових та реконструкції існуючих хімічних заводів, що належать Групі.

У березні на ринку праці роботодавці були активнішими за шукачів. Компанії розмістили понад 100 000 вакансій на спеціалізованому порталі з пошуку роботи, а от конкуренція за них знову знизилася.

У березні 2024 року ринок праці знову перетнув позначку у 100 000 вакансій, хоча у березні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, їх було вдесятеро менше. Про це йдеться в дослідженні ринку праці від спеціалізованого порталу з пошуку роботи Work.ua.

Водночас активність шукачів у відгуках на пропозиції роботи від початку 2024 року знижується. І хоча це явище відповідає сезонним тенденціям, у нього є й інші причини. Так, особливо помітний спад спеціалізований портал з пошуку роботи зафіксував після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури наприкінці березня.

У березні 2024 року роботодавці опублікували 102 817 вакансій на порталі з пошуку роботи. Тож вперше від листопада 2023 року кількість вакансій перевищила позначку у 100 000.

Як і минулого місяця, у 13 областях України ринок праці показує цілковите відновлення і пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Саме в цих областях бачимо також і найбільший приріст пропозицій роботи у березні: Тернопільська (+11%), Закарпатська (+8%), Полтавська (+7%), Кіровоградська (+7%), Хмельницька (+6%).

Читайте також: Зростання мінімалки. Нардеп пояснив, як це відіб’ється на економіці

Щодо областей-лідерів за кількістю вакансій, то тут вперше за довгий час зміни не були синхронними. Адже у чотирьох із них вакансій побільшало, а от в одній кількість роботи незначно скоротилася:

• Київська область - 34 964 вакансії, +5% до лютого;
• Львівська - 9 250, +4%;
• Дніпропетровська - 9 231, +3%;
• Одеська - 6 541, +4%;
• Харківська - 3 563, -0,5%.

Зменшення кількості вакансій на Харківщині повʼязують з обстрілами енергетичної інфраструктури наприкінці березня 2024 року. Удари по енергетичних обʼєктах вплинули на активність шукачів і роботодавців. А саме Харків стикнувся з чи не найбільшими проблемами після масованих обстрілів.

Традиційно на ринку праці найбільшу кількість вакансій генерувала категорія «Сфера обслуговування». Однак від вересня 2023 року незмінним лідером була «Робочі спеціальності, виробництво». У березні 2024 року ситуація змінилася, тож маємо такий розподіл:

• «Сфера обслуговування» - 17 722 вакансій, +10% до лютого;
• «Робочі спеціальності, виробництво» - 17 283, +7%;
• «Продаж, закупівля» - 14 348, +2%;
• «Роздрібна торгівля» - 11 909, +6%;
• «Логістика, склад, ЗЕД» - 9 822, +3%;
• «Готельно-ресторанний бізнес, туризм» - 9 781, +14%;
• «Адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки» - 9 348, +6%;
• «Транспорт, автобізнес» - 8 143, +6%;
• «Медицина, фармацевтика» - 7 352, +6%;
• «Бухгалтерія, аудит» - 7 328, +3%.

Також підвищили свої позиції у цьому рейтингу категорії «Готельно-ресторанний бізнес, туризм» і «Медицина, фармацевтика».

Синхронно зі зростанням загальної кількості вакансій побільшало роботи для людей без досвіду (+11% до лютого) і студентів (+7%). Зросла кількість вакансій для людей з інвалідністю (+5%) і пенсіонерів (+5%). На ринку праці стало на 9% більше пропозицій роботи для ветеранів. Пропозицій дистанційної роботи побільшало лише на 3%, а вакансій з вимогою про знання англійської мови - на 7%.

У березні на сайті з пошуку роботи шукачі оновили або створили 327 735 резюме, що майже не відрізняється від показників лютого. Та попри це, показник конкуренції шукачів знову знизився. На це вплинуло кілька чинників. По-перше, обстріли енергетичної інфраструктури та подальші перебої з електроенергією та інтернетом у низці областей України. Це вплинуло на низку показників на сайті з пошуку роботи, від відвідуваності сайту до, власне, конкуренції. По-друге, збільшення кількості вакансій сприяє зниженню конкуренції. По-третє, зниження конкуренції після січневого піка є сезонним явищем на ринку праці.

Падіння конкуренції було практично синхронним. Цей показник зменшився в областях з традиційно високою конкуренцією: Київській, Вінницькій, Волинській, Львівській і Харківській. Не стали винятком і пропозиції дистанційної роботи, які завжди цікавлять шукачів найбільше.

Читайте також: Мінсоцполітики роз'яснило, чи буде цього року додаткове підвищення пенсії

Низьку конкуренцію, як і раніше, бачимо у Чернівецькій, Закарпатській, Херсонській області. Щоправда, в останній спостерігаємо незначне збільшення конкуренції за вакансії. Це може бути повʼязано зі збільшенням кількості шукачів на 7% у цьому регіоні.

Зменшення конкуренції не оминуло навіть IT-сектор, зокрема і дві найконкурентніші посади - Front-end програміст і верстальник. Однак незначно зросла активність шукачів у відгуках на вакансії вебдизайнера та фармера акаунтів.

У березні на сайті з пошуку роботи шукачі оновили або створили 327 735 резюме. І хоча, як порівнювати з лютим, ця кількість майже не змінилася, у деяких категоріях кандидатів стало більше. Це, зокрема, «Охорона, безпека», «Культура, музика, шоу-бізнес», «Страхування» і «Топменеджмент, керівництво вищої ланки». Але це мінімальне зростання, до 1%.

Щодо географічного розподілу, то побільшало шукачів лише у Херсонській (+7%), Рівненській (+2%) та Миколаївській (+1%) областях. Але в абсолютних числах більшість резюме створені кандидатами з Київщини або тими, хто хоче працювати дистанційно. Середньостатистичний портрет шукача теж лишається незмінним: більшість кандидатів - це молоді жінки, що мають досвід роботи.

Середня зарплата

Березень став винятком, і розмір середньої зарплати так і залишається на позначці 20 000 грн. З-поміж областей-лідерів незмінними лишилися зарплати у Львівській (20 000 грн) і Дніпропетровській (19 000 грн) областях. Після 4 місяців плато збільшився розмір середньої зарплати на Харківщині (+500 грн до 18 000 грн). Також цей показник зріс у Київській (+400 грн до 22 400 грн) й Одеській (+600 грн до 20 000 грн) області.

У березні також зросли зарплати у працівників деяких категорій:

• «Страхування» - 25 000 грн, +14% до лютого;
• «Нерухомість» - 37 500 грн, +7%;
• «Освіта, наука» - 17 500 грн, +6%;
• «ЗМІ, видавництво, поліграфія» - 20 000 грн, +5%;
• «Телекомунікації та зв’язок» - 21 000 грн, +5%;
• «Юриспруденція» - 19 600 грн, +5%.

Найвищі середні зарплати (окрім керівних посад та сфери IT) ринок праці пропонує фахівцям у Силах оборони України - в середньому 70 000 грн. Серед цивільних професій найбільші зарплати у березні мали: медіабайер (52 500 грн), водій-міжнародник (45 000 грн), ендодонтист, рихтувальник, рієлтор (40 000 грн), бізнес-аналітик (38 000 грн).

Раніше повідомлялося, через мобілізацію та виїзд за кордон Україна втратила, за деякими даними, близько третини працездатних осіб. До прикладу, за рік у країні поменшало на пів сотні самих лише логопедів. А це означає, що щонайменше 500 дітей з порушенням мовлення втрачають свого наставника.

Спеціалістів меншає з кожним роком про це говорить і офіційна статистика. І йдеться не лише про логопедів.

«Від початку повномасштабного вторгнення в кілька разів зріс попит на психологів і психіатрів. Власне, з медициною ми бачимо саме зростання кількості вакансій подекуди на 60-70%, як порівнювати до повномасштабного вторгнення», каже редакторка WORK.UA Євгенія Кузенкова.

До слова, Асоціація міст та муніципалітетів Німеччини закликала прискорити інтеграцію українців на ринку праці, надавши їм можливість влаштовуватись на роботу без знання німецької мови. Проте мовний бар'єр залишається однією із найважливіших проблем, які заважають більшості українців знайти роботу на території ФРН. Про це пише Tagesschau. Так, серед 1,2 млн українців, які виїхали до Німеччини через війну, станом на початок лютого працювали лише 25%.

По мірі розвитку військових дій українська металургія зазнавала величезних втрат. До 2014 року у країні налічувалося дванадцять підприємств, що виплавляли сталь. Зараз їх залишилося тільки шість, і лише п’ять продовжують працювати. Серед основних викликів, з якими зараз стикаються металурги нестабільність логістики та кадровий голод. Про це йдеться у аналітиці від GMK Center.

«Перша з головних проблем нестача персоналу. До війни в українському ГМК та суміжних галузях було задіяно понад 0,5 млн осіб. Цей сектор був найбільшим роботодавцем та забезпечував населення добре оплачуваними робочими місцями. Зараз мобілізовано вже понад 15% персоналу всіх великих металургійних підприємств. Однак українці не поспішають заповнювати нові вакансії на великих заводах: тут прозорі процедури обліку кадрів і під мобілізацію можуть потрапити вже нові працівники», пише видання.

Також на можливість заповнити дефіцит кадрів негативно впливає внутрішня міграція. Меткомбінати розташовані неподалік лінії фронту, міста їхньої присутності знаходяться під фактично щоденними ударами агресора. Це змушує людей працездатного віку залишати небезпечні регіони разом із сім’ями, вказують аналітики.

«За оцінками Мауро Лонгобардо, генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг», у 2024 році підприємству через звільнення та мобілізацію може знадобитися закрити 3 тис. вакансій. Знайти три тисячі металургів у Кривому Розі завдання складне. А проблема нестачі персоналу дається взнаки вже сьогодні, обмежуючи потенціал зростання галузі в майбутньому», наголошується у матеріалі.

Важливим питанням також залишається нестабільність морського коридору, який запрацював у минулому році. Адже без розуміння перспектив майбутніх продажів і гарантій стабільності морської логістики, складно приймати рішення про інвестиції в $10-20 млн для запуску доменної печі, вказують аналітики.

«Великі ризики також призводять до серйозного подорожчання транспортування продукції для українських металургів. Наприклад, у жовтні 2023-го ставки фрахту через морський коридор були вчетверо вищими від довоєнних рівнів, у січні 2024-го вдвічі вищими. При цьому, кожен конкретний кейс відрізняється від попереднього. Водночас, продукція ГМК є другою за питомою вагою в загальному експорті українським морським коридором», пише видання.

Кабмін ухвалив постанову, підвищивши ще на 70 тис. грн грошове забезпечення військовим «на нулі». Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Тепер військовослужбовці, які виконують бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення окрім зарплати у 20-25 тис. грн і бойових доплат в 100 тис. грн, мають право на доплату в 70 тис. грн.

Зокрема, вчора Верховна Рада проголосувала за постанову, яка передбачає 70 тис. грн на місяць грошової винагороди для військових «на нулі».

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт про мобілізацію №10449.

За урядовий проєкт закону №10449 проголосували 283 голосів депутатів з 226 необхідних. Посилення мобілізації, як визнає влада, потрібне, щоб забезпечити військовий облік максимальної кількості чоловіків та поповнити війська, які зазнали втрат за понад два роки повномасштабної війни з Росією.

Як зазначив президент Володимир Зеленський, зміни до мобілізації в Україні, як і посилення покарання щодо ухилянтів, було введено відповідно до запиту військових.

Трипільська ТЕС не отримувала з державного бюджету 9,7 млрд грн для спорудження захисту від дронів та ракет. Про це повідомляє «Центренерго».

«Власними силами компанія на 100 % виконала фізичний захист першого рівня критично важливих елементів наших ТЕС. Цей захист рятує від уламкових уражень. А не від прямих влучань ракет. Повністю захистити потужності лише цим неможливо. На жаль, ворог став бити прицільно, саме по обладнанню, яке відновлюється роками і яке не заховаєш у бетон та мішки з піском», йдеться в повідомленні.

Зокрема, пресслужба підприємства відреагувала на заяви, які раніше поширювали Telegram-канали та деякі ЗМІ про те, що на захист Трипільської ТЕС уряд виділяв мільярди гривень. «Центренерго» назвало подібні наративи «кампанією з дискредитації керівництва «Центренерго» та держави, мета якої посіяти паніку та зневіру серед українців».

«Масово перепощувалися вирвані з контексту слова прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що нібито Трипільська ТЕС на захист від атак РФ з державної скарбниці отримала 9,7 млрд грн. Хоча насправді, у повідомленні від 13.09.2023 премʼєр-міністра Дениса Шмигаля йшлося про те, що уряд виділив додаткові 9,7 млрд грн на захист критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Тобто усього паливно-енергетичного сектору! А не лише Трипільської ТЕС», зазначає пресслужба.

Зазначимо, унаслідок російської атаки у ніч на 11 квітня повністю знищена Трипільська теплоелектростанція, що на Київщині. Через втрату Трипільської ТЕС зменшилася потужність, може виникнути дефіцит електроенергії у пікові вечірні години.

Зокрема, російські окупанти вдарили по Трипільській ТЕС новими крилатими ракетами Х-69, які дозволили повністю знищити найпотужнішу електростанцію Київщини.

Нагадаємо, Україна знайшла сто вільних систем протиповітряної оборони Patriot у світі. Однак сподівається якнайшвидше домовитись про постачання семи додаткових батарей Patriot.

Як повідомлялося, Європарламент відмовився ухвалювати рішення щодо фінансування Ради ЄС через неспроможність країн ЄС забезпечити Україну додатковими системами ППО Patriot.

До слова, Україна відчуває дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot та Iris-T. Військовий аналітик Bild Юліан Рьопке стверджує, що РФ «знищила більшість інших запасів засобів» протиповітряної оборони України.

Мінфін та Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури не виконали задачі щодо захисту енергетичних об’єктів від російських обстрілів. Про це заявив засновник і CEO холдингу MS Capital Максим Шкіль.

«Багато було критики і блокування щодо будівництва захисту енергетичних обʼєктів. Можливі втрати для економіки внаслідок таких дій є неспіврозмірні з витратами. Це розумів Президент, ставив задачі, але йому постійно брехали! Борг перед «Автострада» тільки за захист енергетичних обʼєктів понад 5 млрд. Міністерство фінансів вважало, що це не є пріоритетно і грали у постійний футбол між Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, результат фінансування нема, а ті задачі, які ставив Верховний Головнокомандувач нереалізовані», зазначив він.

Коментуючи питання фортифікацій Шкіль зазначив, що компанію, яка є лідером ринку, ніхто до виконання робіт не залучив.

«Результат виконання програми Президента щодо будівництва фортифікаційних споруд теж всі бачать. Говорити не робити… погано, що за брехню перед Президентом в умовах війни нема відповідальності! Сьогодні наслідки таких дій можуть бути катастрофічні!» підсумував він.

Нагадаємо, унаслідок російської атаки у ніч на 11 квітня повністю знищена Трипільська тепло-електростанція, що на Київщині. Через масову російську атаку 11 квітня знищено всю генерацію «Центренерго».

Як стало відомо, російські окупати вдарили по Трипільській ТЕС новими крилатими ракетами Х-69, які дозволили повністю знищити найпотужнішу електростанцію Київщини.

До слова, Україна відчуває дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot та Iris-T. Військовий аналітик Bild Юліан Рьопке стверджує, що РФ «знищила більшість інших запасів засобів» протиповітряної оборони України.

Цього року резерви Нацбанку є достатніми для згладжування коливань на валютному ринку, що дозволяє йому разом із чинними валютними обмеженнями контролювати ситуацію для запобігання різких змін курсу. Про це розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю «Главкому».

За словами Гетманцева, за шість місяців після відв’язки від фіксованого курсу гривня девальвувала за середнім курсом трохи більше ніж на 5%. При цьому перші два місяці гривня трохи посилювалась, потім так само помірно послаблювалась.

Нардеп зауважує: якщо робити проєкцію останніх шести місяців на II-IV квартал цього року, то помірне контрольоване просідання гривні, як це відбувається зараз, суттєвих ризиків для економіки нести не буде. Навпаки, на думку експерта, це буде підтримка і державного бюджету, і українських експортерів.

«Але не варто забувати і про зворотній бік медалі: подорожчання критичного імпорту, погіршення інфляційних очікувань. Це дуже крихкий баланс щодо вартості національних грошей, відповідальність за який за Конституцією несе Нацбанк. Можу тут тільки додати, що у 2024 році резерви Нацбанку є достатніми для згладжування коливань на валютному ринку», запевнив голова комітету.

Гетманцев також зауважив, що офіційний курс залишається основним інструментом, за рахунок якого Нацбанк продовжує утримувати макрофінансову стабільність, зокрема впливати на інфляційні очікування.

Щодо зниження нинішньої облікової ставки, депутат проінформував, що підстави для цього є, адже це засвідчує дискусія в самому Нацбанку, на рівні його монетарного комітету.

«При цьому варто пам’ятати, що монетарні рішення мають лаг, тобто відкладений вплив, тому завжди приймаються не статично, а з урахуванням певної перспективи і ризиків. Війна продовжується, тому у перспективі як мінімум найближчого року ризики для макрофінансової стабільності, пов’язані із війною, як би ми до неї не адаптувались, залишаються вагомими», пояснив голова комітету.

Водночас, ацентує увагу Гетманцев, є позиція уряду і зокрема Мінфіну, які мають насамперед виконувати бюджет, стимулювати експорт та економічне відновлення, зокрема, виходячи зі своїх міркувань динаміки обмінного курсу і вартості внутрішніх запозичень.

«Єдиним виходом для подолання можливих спірних питань, з оглядом на наслідки і для макрофінансової стійкості, і для бюджету, і для вітчизняної економіки, є координація дій між урядом і НБУ. Це, власне, і відбувається на постійній основі, але, як кажуть, завжди є місце для покращення», додав нардеп.

Гетманцев підсумував, що макрофінансова стабільність є великою перемогою, і те, що Україна втримала гривню в 2022-2023 роках, свідчить про високу професійність всієї команди, яка опікується публічними фінансами і, безперечно, про допомогу партнерів.

Нагадаємо, з 21 лютого, Національний банк України оптимізував низку валютних обмежень, аби запобігти непродуктивному відпливу капіталу для захисту міжнародних резервів України та збереження стійкості валютного ринку.

«Укрзалізниця» впровадила функцію моніторингу квитків з можливістю автовикупу для всіх користувачів. Про це повідомила пресслужба компанії.

Тепер для користувачів, авторизованих через «Дія.Підпис», доступний моніторинг двох типів:

• на потяги, які вже у продажу (з можливістю відстежувати наявність конкретних місць);
• на напрямки (з можливістю відстежувати появу в продажі поїздів між обраними містами).

У випадку моніторингу конкретного потяга також можливо увімкнути функцію автоматичної купівлі квитків. Аби це зробити потрібно внести дані пасажирів та оплатити замовлення: при активації функції одразу зніме кошти. Натомість, якщо моніторинг буде скасовано або потрібні квитки знайти не вдасться, кошти повернуться на картку автоматично.

У разі знаходження потрібних квитків, користувачі отримуватимуть сповіщення у застосунку. Якщо активована функція автовикупу, то користувачам приходитиме сповіщення про вже викуплені квитки.

Моніторинг та автоматична купівля квитків недоступні для поїздів до Польщі та з неї (окрім Інтерсіті+) та прямого поїзда Київ Відень. Натомість можна отримати сповіщення про відкриття продажу квитків на ці напрямки.

Нагадаємо, «Укрзалізниця» запустила бета-тестування моніторингу квитків із можливістю автовикупу на поїзди внутрішнього сполучення. Ця функція була доступна для користувачів, авторизованих через «Дія.Підпис».

Раніше «Укрзалізниця» вперше продемонструвала медичний евакуаційний поїзд, обладнаних як лікарні, здатних надавати невідкладну допомогу і навіть проводити операції на ходу, для перевезення важкопоранених українських солдатів.

До слова, організація порятунку тварин і довкілля UAnimals разом з «Укрзалізницею» напрацює оновлені правила перевезення тварин у потягах.

Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році різко змінило тенденції на ринку праці. Попит на українських айтівців зменшився, а зарплати перестали зростати. Про це свідчать результати дослідження DOU.

Фахівці зазначають, що український інформаційно-технологічний (ІТ) сектор є одним з найдинамічніших галузей у країні, а його розвиток і зміни відбуваються у швидкому темпі.

На початку 2021 року лише обмежена кількість українських айтівців мала змогу похвалитися зарплатою в розмірі $5 тис. і більше. Проте, до кінця того ж року ця ситуація змінилася, і частка фахівців з таким доходом значно зросла.

Але вторгнення Росії в 2022 році раптово змінило картину. Значна частина фахівців тепер заробляє менше $2 тис., а кількість тих, хто отримує від $2 тис. до $5 тис., також зменшилася.

Нині лише 9% українських айтівців мають зарплату в розмірі $6 тис. або більше. Серед них переважають розробники та DevOps-спеціалісти. Ці високі зарплати стали рідкістю, згадка про компенсацію у розмірі $10 тис вже звучить екзотично. У нетехнічних фахівців спостерігаються інші тенденції, зокрема, зростання заробітної плати.

Зарплати в українському ІТ-секторі постійно змінюються, це пов'язано із різноманітними впливами, включно з геополітичними, технічними та економічними факторами. Аналітики назвали ряд факторів, який може прямо впливати на зарплатню, а саме:

• Вибір компанії. Вибір правильної компанії може визначити вашу зарплату. Стартапи готові платити високі зарплати досвідченим технічним фахівцям Senior+ з гарним рівнем англійської мови.
• Місце проживання. Масові переїзди фахівців та віддалена робота змінили ситуацію. Тепер у Києві, Львові та Ужгороді близько 10% айтівців отримують понад $6 тис., тоді як в Одесі таких лише 5%.
• Технічні навички та спеціалізація. Технічні навички також впливають на суму доходу. Найбільші шанси на отримання понад $6000 мають менеджери високого рівня, а також досвідчені фахівці DevOps.

Сфера, в якій працює фахівець, має значення. Зараз найкращі зарплатні перспективи у досвідчених техфахівців рівня Senior+, що працюють у сфері Blockchain, Machine Learning та High Load Systems. Близько 40% з них отримують понад $6 тис.

Стало відомо, як змінився ринок праці за січень 2024-го.

Нагадаємо, що в Україні з'явилось понад 40 нових професій у сфері ІТ, здоров'я та фінансів.

До слова, протягом другого року повномасштабної війни українці відкрили найбільшу кількість ФОПів за останні 10 років майже 315 тисяч.

Підвищення мінімальної зарплати стосується не лише зарплати, а й багатьох інших виплат, таких як допомога безробітним та компенсації роботодавцям. Тому зростання мінімальної зарплати в цілому підтримає приватне споживання, а отже, відновлення економіки. Про це розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю «Главкому».

Як стало відомо, у цілому за 2024 рік мінімальна зарплата збільшиться на 19,4%. За словами Гетманцева, з урахуванням низької інфляції, це частково компенсує втрати у реальній мінімалці у 2022-2023 роках.

«В умовах війни уряд змушений проводити зважену політику підвищення мінімалки. Вона спрямована на те, щоб будь-які такі підвищення не були болючими для бюджету і бізнесу, що могло трапитись, якби, приміром, її підвищили одразу у півтора чи два рази», пояснює нардеп.

Водночас, за його словами, попри війну Україна має думати і про перспективу. Показник мінімальної зарплати є похідним від соціальної політики держави і рівня розвитку економіки.

Голова комітету пояснює: держава має прагнути встановлювати такий рівень мінімалки, який убезпечує людину праці від трудової бідності. В умовах України це означає, що якщо людина працює і отримує «білу» мінімальну зарплату, то вона не потрапить за цю межу.

Гетманцев також акцентує увагу на тому, що мінімальна зарплата має бути конкурентоспроможною серед країн в регіоні, інакше держава продовжить буде постійним донором трудових ресурсів для сусідніх країн.

«Тут не повинно бути зайвих ілюзій. Диспаритет у показниках мінімальної зарплати в Україні (190 євро), Румунії (660 євро) і Польщі (990 євро) відповідає розриву у рівні подушового ВВП між нашими країнами, принаймні до війни», зауважує депутат.

За його словами, зменшити цей диспаритет означає забезпечити стійке зростання, масштабне відновлення після війни, повернення частини зовнішніх мігрантів, але це справа не одного року, бо «надто великою є наразі прірва».

Водночас Данило Гетманцев додає, що євроінтеграція, яка побудована на політиці поступового вирівнювання доходів, і проактивна позиція держави у підвищенні мінімальної зарплати, детінізації зарплат сприятимуть вирішенню цього питання.

Нагадаємо, у квітні 2024 року в Україні збільшать мінімальну зарплату та розширять перелік категорій ВПО, які отримуватимуть допомогу на проживання, а також продовжать термін подання заяв на призначення виплат для переселенців. Крім того, зростуть тарифи на холодну воду.

Виплати за загиблих українських захисників здійснюються планово і здійснюватимуться й надалі, але частинами. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Гетманцев наголосив, що виплати 15 млн грн за загиблих здійснюються планово і додав, що це не одномоментна виплата, що було закладено з самого початку.

«Ми розуміємо свій неоплатний борг перед загиблими, але виплатити такі гроші в один день або місяць не маємо фізичної можливості. Тому виплати здійснюються і будуть здійснюватись планово, але частинами», зазначив він.

Депутат повідомив, що не чув про плани перегляду нині діючого механізму, і додав, що питання не тільки у коштах чи строках, але й у тому, «що було б у вищій мірі несправедливо з моральної точки зору».

«Бо якщо ми будемо щось змінювати, то розподілимо тих, хто віддав життя за Батьківщину залежно від того, коли це сталося», підкреслив Гетманцев.

Нагадаємо, сім'ї загиблих українських захисників мають право на грошову допомогу у сумі 15 млн грн. Представниця Подільського районного ТЦК Катерина Тищенко розповіла, що, відповідно до чинного законодавства, гроші розподіляються рівними частками на: батьків; одного з подружжя (якщо не одружився повторно); неповнолітніх дітей; повнолітніх дітей, якщо вони навчаються на денній формі навчання; утриманців загиблого, якими вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію при втраті годувальника.

Якщо право на отримання грошей кимось не реалізовано протягом 3-х років, то його частка розподіляється між іншими законними одержувачами. Тищенко наголосила, що одразу виплачується п'ята частина від загальної суми, а залишок розбивається на наступні 40 місяців рівними частками.

Ідею бронювання за гроші не можна реалізувати повністю, адже рівень заробітку дуже відрізняється між містами, селами та прифронтовими територіями. Таку думку виразив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю «Главкому».

Народний депутат не погоджується з оцінками, щоза допомогою бронювання за гроші вдасться залучити додаткові 200 млрд. грн. На його думку, такого резерву немає.

«Так, детінізація заробітних плат є одним з резервів наповнення державного бюджету. Але якщо ми говоримо спрощено мовляв, заплати 35 тис. грн «білої» зарплати чи 6 тис. грн податків на місяць і не служи то така детінізація матиме надто дорогу ціну. Бо таке рішення тягне за собою дискримінацію за професією, місцем проживання, бо в селах та на прифронтових територіях нема таких зарплат, і навіть за віком, бо спеціалісти старшого віку отримують більше, ніж молодші», пояснює голова комітету.

Гетманцев наголошує, що у такому випадку з'являється цілий ряд дискримінацій, які підривають основний принцип в суспільстві, що воює, принцип справедливості пожертви. Нардеп наголошує, що його категорично не можна порушувати, адже тоді «зникає сенс всього, чим ми займаємося».

Водночас, на думку голови комітету, історія з бронюванням за гроші все ж отримала продовження, але з доречними корективами.

«З іншого боку, Уряд прийняв правильне рішення, коли отримання зарплати в певному обсязі є додатковим критерієм тобто є твоя професія, твоя галузь, що підпадають під бронь, але водночас ти маєш ще заробляти заробітну плату вищу, ніж середня по галузі. Це є абсолютно обґрунтованим, і я це абсолютно підтримую», підсумував голова комітету.

За словами Гетманцева, це відповідає принципу президента, який проголосив, що українці поділяються на тих, хто воює, і тих, хто працює, тобто платить податки.

Нагадаємо, у Верховній Раді запропонували нову концепцію бронювання працівників, за якою бізнес зможе забронювати до 50% від військовозобов’язаних співробітників.

До слова, народний депутат від фракції «Слуга народу» Федір Веніславський не підтримує ідею Кабміну про бронювання військовозобов’язаних з урахуванням рівня заробітних плат.

Президент корпорації Terwin (Eva, Varus) Руслан Шостак радить українцям не тримати гроші у подушці, і не скуповувати валюту, а інвестувати. Про це він заявив під час виступу на Business Wisdom Summit 2024, повідомляє кореспондент «Главкома».

Бізнесмен закликав українців вкладати власні кошти в економіку своєї країни. «Якщо ви вкладаєте гроші, ви робите дві гарні справи: зберігаєте власні кошти і зберігаєте економіку своєї країни», сказав Шостак.

Він переконаний, що багата Україна коштує стільки, скільки коштує її бізнес. «Бо так побудована економіка. Економіка американців побудована на вартості їх бізнесів Google, Apple. Це і є вартість американців. Америка коштуватиме стільки, скільки коштують їхні компанії», пояснив бізнесмен.

«Главком» є інформаційним партнером Business Wisdom Summit 2024. Цьогорічний Business Wisdom Summit стане платформою обміну найсміливіших кейсів українського бізнесу. Власники та топменеджери провідних компаній розкажуть, як бізнесу стати ще ефективнішим в обороні країни, виходити на нові ринки, залучати фінансування та долати кадрові виклики.

Раніше ми повідомляли, шо все більше українських підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу, а кількість тих, хто шукає роботу, згідно з кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочується. Про це йдеться у Макроекономічному огляді Нацбанку.

«Зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу. Кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочувалася», йдеться в документі.

Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію. Адже кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тис. (або 2%) до 6,5 млн осіб, вказують у регуляторі.

Понад 400 тис. фінансових звітностей подали компанії у 2023 році, за даними Держстату. З них 0,6% документів містять помилки. Опендатабот проаналізував, які бізнеси найчастіше припускаються помилок у фінзвітності та виявив топ найпоширеніших похибок.

Майже половину фінансових звітів український бізнес подав через програмне забезпечення (ПЗ) MEDOC 214 тис. або 53,6%. На другому місці Кабінет платника податків ДПА майже 125 тис. або 31,2%. Значно менша частка випала на сервіси Соната та Арт-Звіт Pro всього 4,3% та 3% відповідно.

Загальна кількість документів з помилками склала 2,6 тис. — це 0,6% від загальної кількості звітів. Варто зауважити, що кількість помилок у різних сервісах також різнилась: наприклад, у MEDOC та CABINET 0,7% та 0,5% відповідно. А от у FZ, якою скористалося лише близько 2 тисяч компаній, відсоток похибок вищий 3,9%.

Основною помилкою є розміщення звіту в гривнях, а не в тисячах. Серед типів бізнесу на обслуговуючі кооперативи припадає 23,5% від загальної кількості таких помилок — це абсолютний рекорд. Натомість товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та профспілки є лідерами серед неточностей з частками 9,6% та 6,7% відповідно

«Похибки у фінансовій звітності, перш за все, створюють проблеми для самої компанії — від уваги Податкової до складнощів із залученням додаткового фінансування від банків. Опендатабот ретельно перевіряє всі звіти, для того щоб помилки в деклараціях не впливали на розрахунок трендів економіки або рейтингів.

Держстат регулярно публікує здану звітність — отже, бізнес, що припустився помилок, може перездати та оновити свої дані», — коментує експерт у сфері відкритих даних засновник Опендатаботу Олексій Іванкін.

Раніше було оприлюднено рейтинг десяти банків, які отримали найбільше прибутків у 2023 році.

До слова, все більше українських підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу, а кількість тих, хто шукає роботу, згідно з кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочується. Про це йдеться у Макроекономічному огляді Нацбанку.

«Зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу. Кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочувалася», йдеться в документі.

Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію. Адже кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тис. (або 2%) до 6,5 млн осіб, вказують у регуляторі.

КП «Дніпроводоканал» 3 квітня за результатами тендеру замовило ФОП Панченко Андрій Валерійович кабелю на 1,92 млн грн без ПДВ. Про це повідомляється у системі «Прозорро», пишуть «Наші гроші».

Замовили 900 м броньованого алюмінієвого високовольтного силового кабелю ААБл-10 3х240 по 2 130 грн/м без ПДВ. Товар будуть поставляти протягом трьох робочих днів після заявки замовника, а оплачувати протягом місяця після його поставки.

Крупний постачальник «Укрпровід» у квітневому прайс-листі пропонує такий кабель по 1 876 грн/м без ПДВ, тобто на 12% дешевше. Однак прайсова ціна не включає доставку.

На торгах ТОВ «Меганом Україна» запропонувало на 100 грн нижчу ціну 1 916 900 грн, але замовник відхилив його через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам. У протоколі він написав, що ця фірма надала інформацію про технічні та якісні характеристики в пошкодженому архіві .rar, тому документ вважається неподаним. До протоколу був прикріплений скріншот із комп’ютера уповноваженої особи. Після цього замовник визначив переможцем наступного учасника Панченка із ціною 1 917 000 грн.

«Меганом Україна» вимагала повернути її на тендер. Вона заявила, що подала документи в операційній системі Windows 10 із налаштуванням архіватора «rar» саме під цю систему. А замовник, мовляв, судячи зі скріну, використовує Windows 7 і неоновлений браузер Google Chrome, що і не дозволило відкрити файл.

Фірма спробувала відкрити архів .rar у Windows 10 і Windows 7. І виявила, що архів .rar, створений у Windows 10, дійсно неможливо відкрити на сайті «Прозорро» у Windows 7 так, як це зображено на скріні замовника. А в Windows 10 на сайті «Прозорро» все відкривається. Скаржник додав скрін. У «Наших грошей» файл теж відкрився. Фірма нарікав, що замовник не спробував відкрити архів .rar іншими способами.

Замовник у відповідь на вимогу лише повторив причини відхилення зі свого протоколу.

Із 2023 року підприємець Андрій Панченко із Підгородного натендерив 11,31 млн грн.

Директором КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради є Юрій Гамазинський, а уповноваженою особою із закупівель Геннадій Деменін.

До слова, начальник «Київпастрансу» Дмитро Левченко та його заступник Павло Кирилюк потрапили в зону уваги медійників. Цього разу підприємство оголосило тендер на 4,6 млн грн для оновлення знаків на зупинках транспорту.

«Київпастранс» планує закупити 1 500 шт. інформаційно-вказівних дорожніх знаків 5,45.1, 5.46.1, 5.47.1, а також 1 500 шт. таких же дорожніх знаків 5,45.2, 5.46.2, 5.47.2. Термін постачання товарів 31 грудня 2024 року.

Завдяки звичайному запиту у пошуковику можна з'ясувати, що такі знаки продаються за однією вартістю 1 130 грн за шт. А за акцією їх можна придбати взагалі за 1 050 грн. Відтак вартість 3 тис. шт. знаків коливається у межах 3 150 000 3 390 000 грн. Як зазначив журналіст Сергій Грішин, «там пиляється сходу 1,5 млн. А якщо постараються, то і 2 млн».

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінінфраструктури) запропонувало уряду продовжити дію режиму ПСО покладання спеціальних обов’язків на компанію «Нафтогаз України» задля стримування росту цін для побутових споживачів до 15 квітня 2025 року. Мінінфраструктури пропонує продовжити ще на рік нині чинну ціну на газ для теплопостачальних підприємств, тобто залишити без змін ціну газу для виробників теплової енергії для населення на наступний опалювальний сезон 7,42 грн/куб.м (з ПДВ) з 1 вересня 2024 року до 15 квітня 2025 року; для бюджетних установ 16,39 грн/куб.м.

Нагадаємо, що під час війни уряд пообіцяв українцям незмінний тариф попри різке зростання вартості енергоносіїв на європейських газових біржах.

Проте більшість виробників тепла мають величезні борги за газ перед «Нафтогазом України». За даними «Нафтогазу України», на 31 березня заборгованість підприємств теплокомуненерго становила 63,4 млрд грн. Побутові споживачі, тобто населення, заборгували 9,8 млрд грн.

«Главком» писав про те, що через катастрофічне падіння платежів за спожитий газ існує реальна загрози фінансового дефолту «Нафтогазу України». Як повідомлялося, рік тому, станом на квітень 2023 року новий на той момент топ-менеджер компанії Олексій Чернишов вимагав від уряду 327 (!) млрд грн компенсації з держбюджету. Проте Кабмін суттєво вгамував апетити компанії…

Завдяки фіксованим цінам на газ підприємства ТКЕ утримують від зростання тарифи на тепло та гарячу воду для населення і бюджетників, які були зафіксовані станом на 24 лютого 2022 року та мають залишатися незмінними до кінця війни, адже на їхнє підвищення уряд запровадив мораторій.

Фіксовані тарифи для підприємств ТКЕ були затверджені урядовою постановою № 812 від 19 липня 2022 року згодом дію постанови було продовжено до 15 квітня 2024 року. Тепер пропонується її знову продовжити до 15 квітня 2025 року.

Якщо уряд не продовжить дію режиму ПСО на наступний опалювальний сезон, тоді підприємства ТКЕ будуть змушені купувати газ у «Нафтогазу України» за ринковими цінами, які в рази вищі від нині чинних фіксованих цін для виробників тепла і бюджетних організацій. І тоді тарифи на тепло та гарячу воду для населення можуть відразу подорожчати у півтора-два рази.

Аби обговорювати питання додаткових видатків з бюджету на безпеку і оборону, спершу потрібно розуміти остаточну потребу в мобілізації від військового керівництва. Таку думку виразив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю «Главкому».

За словами Гетманцева, в уряді вже дискутується питання додаткових видатків з бюджету на оборону. Міністерство фінансів також вже розробило пропозицію щодо акумулювання додаткових ресурсів до держбюджету в сумі 44 млрд. грн.

Гетманцев додає: деякі з цих пропозицій вже формалізовані в законопроєктах про підвищення акцизів на тютюн і на паливо, внесених Кабміном до Верховної Ради.

Однак, що стосується більших сум видатків, для цього, на думку нардепа, парламент має почути остаточну потребу в мобілізації від військового керівництва.

«Приміром, нещодавно новий головнокомандувач ЗСУ казав, що про «пів мільйона» додатково мобілізованих цифра, яка певний час «гуляла» у публічному просторі, вже не йдеться: після перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу Збройних сил її було суттєво зменшено», розповів голова комітету.

Данило Гетманцев підсумував, що коли військові з фінансистами з уряду зроблять відповідні розрахунки тоді спільно буде відбуватися пошук джерела їх забезпечення. За словами нардепа, «у питанні фінансування армії ми точно не будемо ані економити, ані зволікати».

Нагадаємо, Верховна Рада може розпочати розгляд законопроєкту про мобілізацію у другому читанні вже 10 квітня. Нагадаємо, Комітет Ради підготував остаточний варіант законопроєкту про мобілізацію до другого читання. Із документу виключили положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців.

Як відомо, 7 лютого Верховна Рада підтримала оновлений урядовий законопроєкт про мобілізацію. Серед його пунктів скасування строкової служби (замість неї буде базовий військовий вишкіл) і демобілізація військових після 36 місяців служби.

Крім того, в Україні набув чинності закон про зменшення призовного віку. У зв'язку з цим ТЦК почнуть викликати 25-річних для уточнення даних і проходження медогляду.

Компанія «Вімм-Білль-Данн» (ВБД), що об'єднує молочні активи PepsiCo у РФ, у 2023 році отримала чистий прибуток у 8,8 млрд рублів, що у 2,6 раза більше, ніж у 2022 році. Про це повідомляє російський «Интерфакс».

Виторг збільшився на 10% до 128,8 млрд рублів зі 117,17 млрд рублів. Це найвищі темпи зростання за останні роки.

Валовий прибуток підвищився до 40,8 млрд рублів з 34,5 млрд рублів рік тому, прибуток від продажів до 11,3 млрд рублів з 7,5 млрд рублів відповідно.

Ще одна «дочка» PepsiCo «ПепсіКо Холдінгс» (виробництво безалкогольних напоїв) знизила чистий прибуток до 34,578 млрд рублів з 36,79 млрд рублів роком раніше, але показала високі темпи зростання виручки на 12,1% до 209,183 млрд рублів проти 186,556 млрд рублів у 2022 році.

Прибуток від продажів компанії підвищився до 45 млрд рублів з 44,9 млрд рублів, валовий прибуток до 99,4 млрд рублів проти 93,5 млрд рублів.

Нагадаємо, американська компанія-виробник продуктів та напоїв PepsiCo запустила першу лінію нового заводу з виробництва снеків та солоних закусок під Новосибірськом у Росії. Потужність виробництва планується 60 000 тонн на рік. Ще п'ять ліній будуть заспускати пізніше.

Нагадаємо, серед виробників їжі та напоїв найбільше прибутку у країні-агресорці за 2023 рік отримала компанія PepsiCo (США) понад $4,6 млрд. Ця компанія володіє багатьма відомими брендами, зокрема Pepsi, 7UP, Mirinda, «Садочок», Sandora, «Слов'яночка», «Чудо», Lays, «ХрусTeam», Doritos, Cheetos, «Агуша», Evervess, Aqua Minerale, «Марійка».

Американська компанія PepsiCo почала свою роботу на території РФ та СРСР досить давно. 1974 року в Новоросійську вона відкрила свій завод із виробництва газованих напоїв і досі продовжує функціонувати на території агресора. Крім цього, компанія цинічно використовує для заробітку у Росії оригінальні українські бренди «Садочок» і Sandora.

До слова, лише 7,8% іноземних компаній остаточно вийшли з російського ринку.

Фонд державного майна отримав в управління низку санкційних активів, серед яких корпоративні права в компаніях, що належали російському журналісту Дмитру Кисельову. Про це повідомив глава фонду Віталій Коваль.

«В управління ФДМУ надійшли корпоративні права російського пропагандиста Дмитра Кисельова в ТОВ «Клуб Сковорода» та ТОВ «Промо.Юей», повідомив він.

Коваль нагадав, що 4 березня Вищий антикорупційний суд України конфіскував активи пропагандиста на користь держави.

Також до санкційного майна додалась компанія «Атлантіс ПАК Україна», дочірнє підприємство ПрАТ «Пентопак», яке нещодавно було передано в управління Фонду. Кінцевий бенефіціарний власник громадянка РФ.

Крім того, серед нових санкційних активів ринок на Херсонщині, який належав місцевому сепаратисту Георгію Кальонову.

Зазначимо, Дмитро Кисельов є російським телеведучим та пропагандистом, який з 2014 року публічно підтримує окупацію Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей.

З початку повномасштабного воєнного вторгнення РФ до України Кисельов продовжує діяльність, спрямовану на виправдання військової агресії Росії шляхом поширення пропаганди Кремля. Проти Кисельова в Україні діють персональні санкції до 2033 року.

Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції про конфіскацію активів російського пропагандиста Дмитра Кисельова.

• 100% частки Кисельова в ТОВ «Клуб Сковороди», Київ;
• 30,95% частки в ТОВ «Промо.Юей», Київ;
• будинок площею загальною 151,1 кв. м і земельну ділянку у Коктебелі, Крим;
• автомобіль марки Land Rover 2002 року випуску, причіп.

До слова, російського пропагандиста, генерального директора російського державного інформагентства «Росія сьогодні» Дмитра Кисельова з 17 лютого 2022 року включено до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці.

Ціни на золото можуть злетіти до 3500 доларів за унцію до кінця 2025 року, якщо інфляція почне зростати.

Про це повідомляє Business Insider з посиланням на прогноз президента Yardeni Research Еда Ярдені.

Голова Yardeni Research прогнозує, що до кінця наступного року ціни на золото можуть зрости до 3500 доларів або на 49%. Це пов'язано з тим, що інфляція може піти тим шляхом, яким вона пішла в 1970-х роках, коли ціни почали зростати по спіралі й золото подорожчало з 35 доларів за унцію до піка в 665 доларів за унцію.

«Ціна на золото злітає на новий високий рівень. Ще одна спіраль «зарплата-ціни», пов'язана зі зростанням цін на нафту, буде дуже нагадувати Велику інфляцію 1970-х років, коли ціна на золото злетіла до небес. За такого сценарію ціна на золото до 2025 року може скласти $3,000-$3,500 за унцію, що є реалістичною ціллю», - сказав Ярдені в записці для клієнтів.

Нагадаємо, у грудні 2023 року ціни на золото уже досягли нового рекорду спотові ціни сягнули $2,1 тис. світовий ажіотаж на злитки, схоже, продовжиться і надалі.

Аналітики кажуть, що ціни на золото можуть досягти нових максимумів і залишитися вище рівня у $2 тис., посилаючись на геополітичну невизначеність, ймовірне ослаблення долара і можливе зниження процентних ставок.

Зазначається, що ціни на цей дорогоцінний метал зростають вже два місяці поспіль: ізраїльсько-палестинський конфлікт стимулює попит на золото як засіб захисту, а очікування зниження відсоткових ставок надають додаткову підтримку. Золото має тенденцію демонструвати хороші показники в періоди економічної та геополітичної невизначеності завдяки своєму статусу надійного засобу збереження вартості.

Якщо Україна не отримає $11 млрд допомоги від Сполучних Штатів Америки, наслідком цього будуть важкі непопулярні рішення української влади. Про це розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю «Главкому».

За словами Гетманцева, є лише два механізми вирішення проблем такого масштабу як нестача $11 млрд це емісія, що потягне інфляцію і девальвація, та/або секвестр бюджету (скорочення витрат у бюджеті - ред.).

«Ми не бачимо особливого потенціалу в економіці для істотного підвищення податків, але інфляція це теж податок, податок на бідних. І це дуже поганий сценарій. Але на сьогодні ми навіть не розглядаємо ці варіанти і впевнені, що партнерами буде прийняте справедливе рішення», пояснює нардеп.

Гетманцев зауважив, що на перше півріччя Україна точно забезпечена надходженнями в необхідному обсязі навіть з урахуванням відкладення допомоги від Штатів. Проте водночас, на цю допомогу уряд дуже розраховує, так як пройти цілий рік без цих коштів не буде легким завданням.

«І ми все-таки на неї (на допомогу США - ред.) впевнено розраховуємо, бо маємо відповідні заяви від представників обох партій Конгресу. Тож є обґрунтовані сподівання, що вона в тому чи іншому форматі врешті-решт буде проголосована, і, можливо, навіть у квітні. Тоді 2024 рік ми взагалі проходимо абсолютно впевнено», наголосив голова парламентського комітету з питань фінансів.

Депутат також акцентував увагу на допомозі від Японії, Британії та Канади, які надали Україні приблизно $3 млрд. Гетманцев зауважив, що «будь-яка допомога для нас безцінна і важлива, а від таких важливих і впливових держав, які готові допомагати нам у дуже великих розмірах тим більше».

Окремо нардеп прокоментував ймовірність надання допомоги від США в кредит. На його думку, для України значно кращою є грантова допомога, і українці дуже вдячні за таку допомогу від Сполучених Штатів в попередні роки.

«Але ми сприймемо будь-яке рішення, яке обере наш стратегічний партнер. Звісно, будемо переконувати і боротися за грантові гроші, але кредитні гроші також для нас є прийнятними», підкреслив Гетманцев.

За його словами, у перемовинах зі США, Україна не сильна сторона, що може визначати умови. До того ж, виділення коштів Україні має свій внутрішньо-політичний виборчий аспект у США, на який неможливо впливати.

Стало відомо, що Конгрес США може схвалити нове фінансування для допомоги Україні протягом кількох наступних тижнів.

Сенаторка Джоні Ернст нагадала, що у лютому була серед тих осіб, які підтримали законопроєкт із новим фінансуванням допомоги Україні на $60 млрд. Ернст очікує, що документ винесуть на голосування у Палаті представників, але з правками.

Як повідомлялося, радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван боявся, що Росія завдасть ядерного удару по Америці, якщо вона виділить занадто багато зброї Україні.

Також Білий дім звинуватив Конгрес США у тому, що Україна втрачає позиції на полі бою.

Посли країн-членів Євросоюз та Європарламент дійшли згоди щодо безмитної торгівлі та можливих квот для сільськогосподарської продукції з України з більшим захистом для фермерів ЄС. Про це повідомила кореспондентка «Радіо Свобода» в Брюсселі.

Зокрема, ЄС тимчасово призупинив для України мита та квоти до червня 2025 року, проте залишив за собою право запровадити обмеження у випадку, якщо обсяги продукції з України з певних категорій перевищать середні показники за період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року.

«Якщо на ринку ЄС чи ринках однієї, чи кількох країн ЄС виникнуть значні порушення через український імпорт, наприклад, пшениці, регламент гарантує, що Єврокомісія може вжити швидких заходів і застосувати будь-які заходи, які вважатиме за потрібне», - йдеться у повідомленні Європарламенту.

Екстерні обмеження можуть бути застосовані для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, а саме птиці, яєць, цукру, вівса, крупи, кукурудзи та меду.

«Фермери ЄС відчувають наслідки безперервного нападу Росії на Україну та її економіку. Відповідно до цієї нової угоди з Радою, ми посилили гарантії для захисту фермерів ЄС у разі ринкового ризику», повідомила доповідачка у питанні торгівлі з Україною, євродепутатка Сандра Калніете.

Раніше ЄЄ планував зберігати торгівлю з Україною на рівні років повномасштабного вторгнення, коли українська сільськогосподарська продукція ввозилась без обмежень. Проте Франція та Польща наполягли, що потрібно зважати також на довоєнний 2021-й рік. Компромісним рішенням стало врахування половини 2021 року.

Як повідомлялося, Польща веде активні переговори про запровадження ліцензій на сільськогосподарські продукти з України. Варшава також сподівається на припинення транзиту українського збіжжя через територію Польщі.

Раніше польська влада підписала угоду з фермерами про дотації на тонну зерна і тимчасове закриття кордону з Україною для транзиту деяких сільськогосподарських продуктів.

До слова, Міністерство сільського господарства Польщі не зверталося до уряду з проханням зупинити транзит української сільгосппродукції.