Експортні вантажопотоки фактично досягли довоєнного рівня, тож зараз Укрзалізниця може не тільки нарощувати обсяги перевезень, а й конкурувати з ринком автоперевезень, якщо знизить тарифи на перевезення вантажів. Про це заявив директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк, коментуючи ініціативу керівництва Укрзалізниці «гармонізувати» тарифи, що призведе до їх підвищення.

«Підняття тарифів на 70% (відбулося у липні 2022 року прим. Ред.) було вимушеною мірою, яка допомогла стабілізувати фінансовий стан Укрзалізниці на фоні критичного падіння вантажопотоків під впливом війни. Але ми бачимо зараз, що експортні вантажопотоки фактично досягають довоєнного рівня. Більше того: ми бачимо, що Укрзалізниця демонструє позитивну фінансову ситуацію. Тож я не бачу підстав для того, щоб ця ситуація змінилася», каже експерт.

Натомість, за його словами, компанію очікує подальше збільшення вантажопотоку зокрема, аграрної продукції, що теж позитивно вплине на її фінансовий стан. Тому варто задуматися над подальшим зниженням вантажних тарифів для розширення клієнтської бази.

«Укрзалізниці» зараз, з огляду на ситуацію, яка є в автотранспорті, було би цікаво розглянути варіанти зниження тарифів так, як вони це зробили з відвантаженнями аграрних вантажів з прифронтових територій. Це би дозволило стимулювати вантажопотік, і відвоювати якусь частку ринку від автомобільних перевезень. Це була би доцільна міра», наголосив Вовк.

За словами експерта, зараз важливим державним завданням є стимулювання вантажопотоків для того, щоб стимулювати таким чином і бізнес, і перевезення. Це дасть компанії ще більші прибутків враховуючи, що витрати компанії наразі не мають рости.

«Вартість на основні статті витрат «Укрзалізниці» плюс-мінус є стабільними. Так, є проблеми з електропостачанням, але це стосується абсолютно всієї економіки. Більше того: Укрзалізниця якраз активно працює над тим, щоб вирішити це питання через альтернативні джерела постачання електроенергії. А вантажопотік точно має тенденцію до зростання», резюмував Вовк.

Нагадаємо, очільник УЗ Євген Лященко заявив, що компанія має намір «гармонізувати» тариф на вантажні перевезення. У результаті цього, як очікується, витрати промисловості зростуть мінімум на 7-10%.

Бізнес-асоціації виступили проти цієї ініціативи: там нагадали, що у 2022 році УЗ підвищила тарифи на вантажні перевезення на рекордні 70%, а отже, зараз компанія може навіть знизити ці тарифи, адже обсяги перевезень у порівнянні з 2022 роком безпрецедентно зросли.

Проблема недосконалого механізму фінансування тарифу на електроенергію для населення та борги на балансуючому ринку потребують вирішення. Про це в інтерв’ю заявив голова «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

«Найбільший виклик, який нині існує та потребує вирішення фінансове збалансування ринку. Тут є два фактори, що створюють заборгованості на ринку електроенергії: недосконалість механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) та проблема заборгованостей на балансуючому ринку (БР)», сказав він.

Сирота додав, що «Укргідроенерго» є одним з основних гравців на балансуючому ринку електроенергії, забезпечуючи покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, а також мобільний аварійний резерв в енергосистемі України.

Раніше повідомлялося, що вирішення проблеми боргів на балансуючому ринку електроенергії є важливим кроком для початку будівництва маневрової генерації.

Депутати Верховної Ради повинні терміново ухвалити зміни до поточного держбюджету, які передбачатимуть підвищення податків. Оскільки наразі бракує грошей на потреби військових. Про це заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, пише ТСН.

За її словами, наприкінці вересня військові можуть залишитися без зарплат. Адже гроші були витрачені на закупівлю зброї на початку цього року.

«Коли робили наближення видатків, то в розписі переставляли кошти з клітинки «видатки на зарплату (військовим)» у вересні, жовтні, листопаді у клітинку «закупівля зброї» на початку року», пояснила вона.

Так, уряду терміново потрібно «знайти» 500 млрд грн, при чому левова частка цієї суми, а саме 495 млрд грн, повинна бути спрямована на потреби Сил оборони, зокрема на зарплати військовослужбовців, закупівлю та ремонт військової техніки. Один мільярд гривень планується виділити додатково на пілотний проєкт із зубного протезування і стоматологічного лікування ветеранів коштом держави. 400 мільйонів на грошову допомогу українцям, звільненим з полону. Додатковий 101 мільйон на систему виконання покарань пенітенціарними установами. Ще 4,5 мільярда на поповнення Резервного фонду державного бюджету.

Депутатка вважає, що для отримання додаткових коштів Верховній Раді необхідно ухвалити рішення про підвищення податків.

Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до державного бюджету на 2024 рік щодо збільшення фінансування сектору безпеки і оборони на 495,3 млрд грн, а також проєкт змін до Податкового кодексу щодо збільшення податкових надходжень на загальну суму 138,7 млрд грн.

Як повідомлялося, новий законопроєкт, який пропонує внести зміни до Податкового кодексу, дозволять профінансувати додаткові військові видатки.

До слова, загальні видатки держбюджету на 2024 рік становлять 3,355 трлн гривень, з них на оборону 1,685 трлн грн.

З 27 липня Україні набувають чинності нові закони, що суттєво спрощують імпорт певних категорій товарів. Ці зміни спрямовані на підтримку енергетичної безпеки та оборонного сектору країни. Зокрема, закони №3853-IX та №3854-IX звільняють від сплати мита та ПДВ обладнання для енергетики, таке як електрогенератори, обладнання для вітро- та сонячної генерації, акумулятори (крім малопотужних). Про це інформує Державна митна служба України.

«Окремо звертаємо увагу на тому, що прийнятими законодавчими змінами під пільгове ввезення в Україну підпадають такі важливі для населення товари як: електрогенератори, інвертори, літій-іонні акумулятори та зарядні станції на їх основі, а також сонячні панелі для ремонту або заміни від пошкоджень і розширення потужності діючих сонячних електростанцій», йдеться в повідомленні.

Крім того, пільги поширюються на обладнання для розмінування, засоби радіоелектронної боротьби, включаючи антидронові рушниці, та комплектуючі для виробництва та ремонту відповідної техніки. Це сприятиме підвищенню обороноздатності країни та забезпеченню безпеки населення.

Особливо важливо, що нові закони спрощують імпорт товарів, які мають велике значення для населення в умовах війни. Йдеться про електрогенератори, інвертори, літій-іонні акумулятори, зарядні станції та сонячні панелі. Це дозволить забезпечити безперебійне електропостачання та сприятиме розвитку відновлювальної енергетики в Україні.

Законодавчі зміни також передбачають пільгове ввезення широкого спектру товарів для енергетичної безпеки, включаючи турбіни, двигуни, трансформатори, акумулятори та інші компоненти. Це стосується як комерційного імпорту, так і товарів, що пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Українці помітили значне подорожчання тепличних огірків. З початку тижня ціни на цей популярний овоч зросли в середньому на 25%, сягнувши 35-55 гривень за кілограм. Причина такого стрибка криється у сезонних особливостях виробництва. Про це йдеться в повідомленні проєкту EastFruit.

«Ситуацію, що склалася, учасники ринку насамперед пов'язують із міжсезонним скороченням пропозиції тепличного огірка на ринку, оскільки чимало стаціонарних комбінатів вже завершили збирання врожаю першого обороту, тоді як до нового обороту планують взятися тільки в другій половині липня. Ті ж компанії, які продовжують вести реалізацію, практично щодня підвищують ціни, посилаючись на досить активні темпи збуту. Підтримку цінам також надає і обмежена пропозиція огірків відкритого ґрунту», йдеться в повідомленні.

Багато тепличних господарств завершили збір першого врожаю і готуються до нового циклу, який розпочнеться лише в другій половині липня. Між цими періодами спостерігається традиційне скорочення пропозиції. До того ж, обмежена кількість огірків з відкритого ґрунту також вплинула на загальну ситуацію на ринку.

Експерти прогнозують, що ціни на тепличні огірки утримуватимуться на високому рівні до середини літа. Споживачам доведеться адаптуватися до нових реалій або шукати альтернативні овочі. Аграрії ж сподіваються, що новий сезон буде врожайним і дозволить стабілізувати ціни на ринку.

Раніше повідомлялося, що українські виробники кавунів б'ють на сполох через стрімке падіння цін на їхню продукцію. Низький попит та аномальна спека призводять до масового псування врожаю, а ціни опустилися до 10-18 грн/кг.

Зазначимо, звільнена частина Херсонщини вже друге літо дає країні кавуни. Та якщо до великої війни область постачала на внутрішній ринок третину цієї баштанної культури, то нині обсяги значно скоротилися. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла докторка сільськогосподарських наук, заступниця директора Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України Оксана Сергієнко.

Національний банк випустив в обіг нову пам'ятну монету «Країна супергероїв. Дякуємо медикам!», присвячену самовідданій праці медичних працівників України. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Монета продовжує серію «Безсмертна моя Україна» та має номінал п’ять гривень. Вона виготовлена ​​із нейзильберу. Тираж до 50 тис. примірників. Перші пам'ятні монети вручили працівникам Охматдиту, відзначеним за багаторічну працю та професійні заслуги.

На аверсі монети зображено стилізовану смужку бинта, на якій проступила кров у формі абрису території України. Це незагоєна рана в серці кожного українця, яка постійно болить і кровоточить. Вгорі на дзеркальному тлі викарбувано напис «Україна», праворуч від напису малий державний герб України. Під бинтом унизу праворуч номінал монети п’ять, графічний знак гривні та рік карбування монети 2024, внизу зліва логотип банкнотно-монетного двору НБУ.

На реверсі в центрі композиції змодельовані смужки бинта, що перетинаються. Вони ніби ізолюють рану, накриту рукою медика, який зцілює та вгамовує біль. Це символізує самовідданість та професіоналізм медичних працівників, які борються за життя людей у ​​найскладніших обставинах.

Дизайн монети створили художники мистецької групи «АртТріум»: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

Купити пам'ятну монету «Країна супергероїв. Дякуємо медикам!» можна буде з 30 липня в інтернет-магазині нумізматичної продукції Національного банку, а згодом у банках-дистриб'юторах.

Варто зазначити, що еапередодні Дня медичного працівника «Укрпошта» презентувала благодійний поштовий випуск із серії «Героїчні професії. Янголи війни», присвячений звитяжним та відданим своїй справі лікарям. Випуск складається з двох марок «Медики. На полі бою» та «Медики. В операційній».

Нагадаємо, Національний банк 1 березня ввів в обіг нову пам’ятну монету «Батьківське щастя», яку почнуть продавати в інтернет-магазині НБУ та банках-дистриб’юторах («Укргазбанк», «Радабанк», «Таскомбанк», Приватбанк) з 7 березня.

До слова, 23 лютого Нацбанк ввів у обіг нову пам’ятну банкноту «Єдність рятує світ» номіналом 50 гривень. Це друга пам’ятна банкнота, випущена з початку повномасштабного вторгнення Росії. Вона присвячена незламності українського народу в боротьбі за свободу та європейські цінності, консолідації українського суспільства для захисту територіальної цілісності, а також єднанню демократичного світу перед обличчям російської агресії.

Також у День закоханих, 14 лютого, Національний банк вводить в обіг пам’ятну монету «Кохання».

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкти №11258 та №11259 про скасування податку та мит на ввезення товарів, необхідних у виробництві чи ремонті машин механізованого розмінування. Про це стало відомо з карток законопроєктів.

Законопроєкти містять правки про звільнення від мита та податку на додану вартість на ввезення в Україну обладнання для енергетики, зокрема:

• електрогенераторного обладнання;
• обладнання для вітро- та сонячної генерації;
• акумулятори (крім акумуляторів малої потужності).

Крім того, є правка, яка звільняє від податку та мит на ввезення в Україну обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам.

Закон набуде чинності від завтра. Також Кабінет міністрів повинен протягом місяця розробити нормативну базу, необхідну для його реалізації. Вже після цього можна буде ввозити обладнання в Україну без мита й ПДВ.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла в цілому правки про звільнення від мита та податку на додану вартість на ввезення в Україну обладнання для енергетики.

Як повідомлялося, уряд подав до Верховної Ради законопроєкти про скасування мита і ПДВ на ввезення енергетичного обладнання.

Раніше Кабінет Міністрів розширив дію програми «Доступні кредити» на придбання генеруючих установок об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельними кооперативами.

До слова, Київська міська рада збільшила суму відшкодування вартості незалежних джерел електричної енергії, які придбані об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами, обслуговуючими кооперативами, юридичними особами та управителями багатоквартирних житлових будинків.

Міністерство фінансів вважає небажаним підвищення податку на додану вартість, оскільки це стане додатковим тягарем для вразливих категорій населення. Про це повідомляє пресслужба відомства.

Раніше аналітичні центри переконані, що підвищення військового збору загрожує тінізацією зарплат, а встановлення його для юридичних осіб взагалі є дискримінаційним для вітчизняних виробників. Тому вони порадили підвищити ПДВ, який простіше збирати.

«Так, з одного боку, це легкий в адмініструванні інструмент, який дозволяє отримати додаткові ресурси. З іншого, підвищення ПДВ має свої наслідки, які будуть негативно впливати на усіх громадян, особливо на вразливі категорії, серед яких, наприклад, люди пенсійного віку, яких в Україні 10,2 млн», зазначає міністерство

Підвищення ПДВ автоматично призведе до зростання цін на основні товари, зокрема ліки та базові продукти харчування: хліб, молоко, масло тощо.

Як зазначає пресслужба відомства, навіть незначне підвищення цін може стати значним фінансовим тягарем для вразливих категорій громадян.

«Замість цього пропонується більш соціально справедлива модель, яка передбачає встановлення військового збору, зокрема на товари, які не є товарами першої необхідності. Такі, як автомобілі, нерухомість та ювелірні вироби», додав Мінфін.

Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до державного бюджету на 2024 рік щодо збільшення фінансування сектору безпеки і оборони на 495,3 млрд грн, а також проєкт змін до Податкового кодексу щодо збільшення податкових надходжень на загальну суму 138,7 млрд грн.

Як повідомлялося, новий законопроєкт, який пропонує внести зміни до Податкового кодексу, дозволять профінансувати додаткові військові видатки.

До слова, загальні видатки держбюджету на 2024 рік становлять 3,355 трлн гривень, з них на оборону 1,685 трлн грн.

Брухтозаготівельна галузь України за підсумками січня-червня 2024 року збільшила експорт брухту чорних металів на 35,3%. Про це свідчать дані Державної митної служби. Водночас, на ринку спостерігається дефіцит брухту через відсутність продажів сировини з боку «Укрзалізниці», що вкрай негативно позначається на стані ряду галузей, пише GMK Center.

«Додатковим фактором тиску на ринок брухту є відсутність продажів одним з основних постачальників АТ «Укрзалізниця». Залізничний оператор припинив реалізацію брухту ще у вересні 2023-го, й це вкрай негативно позначилося на ринку та діяльності усієї металургійної галузі України. Такі умови створюють загрозу для діяльності вітчизняних металургів, оскільки часткове розблокування морського експорту сприяє збільшенню використання потужностей комбінатів», вказують експерти видання.

Вони вказують: обсяги виробництва сталі вже збільшилися у порівнянні з даними минулого року. Але для суттєвого збільшення рівня завантаженості потужностей достатнє забезпечення брухтом є критично важливим.

«Металобрухт є стратегічною сировиною для досягнення цілей вуглецевої нейтральності світовою металургією. Більшість розвинених країн світу наразі виступають за заборону експорту брухту, щоб зберегти критично важливу сировину в умовах переходу на «зелене» виробництво», наголосили у GMK Center.

Нагадаємо, упродовж 2023 року «Укрзалізниця» провела понад 100 електронних аукціонів з продажу металобрухту. Лише від реалізації брухту чорних та кольорових металів компанія отримала понад 535 млн грн додаткових доходів.

Однак у вересні минулого року компанія перестала виставляти брухт на аукціони. У свою чергу бізнес-асоціації закликали уряд вплинути компанію та поновити продажі адже їх відсутність загрожує УЗ зривом фінансового плану.

У 2023 році середня ціна землі в Україні досягла 38,6 тис. гривень за гектар. У 2024 році спостерігається подальше зростання вартості, яке оцінюється у 10 15%. Про це пише 24 канал.

Старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин зазначає, що, попри непередбачуваність ситуації під час війни, очікується поступове підвищення цін на сільськогосподарську землю. Це зростання зумовлене відновленням торгівлі сільськогосподарською продукцією через порти Одещини та відновленням маржинальності агробізнесу.

Згідно з даними, порти на півдні України виходять на довоєнні показники, що позитивно впливає на ринок. Також, як зазначає Мартин, зростає потреба в консолідації земель, оскільки аграрії-орендарі викуповують ділянки для формування великих земельних масивів. В Україні ведуться обговорення щодо національного законодавства про консолідацію земель, але це питання ще не стало частиною обов’язкових заходів Плану ЄС для України.

Вартість землі в Україні з моменту відкриття ринку 1 липня 2021 року зросла на 10%. Станом на червень 2024 року, середня ціна гектара ріллі складає 49 143 гривень. З економічної точки зору, це означає підвищення ліквідності та капіталізації ринку, що розширює можливості для кредитного фінансування через передачу землі в заставу. Проте, ціни на українські сільськогосподарські угіддя все ще значно нижчі порівняно із західноєвропейськими ринками. Наприклад, в Польщі ціни вищі втричі.

Загалом ринок землі в Україні демонструє стійкість до викликів війни. Попит на землю залишається високим, особливо в центральних та південних областях. Ціни на землю зростають, що свідчить про її інвестиційну привабливість

До слова, у Харківській області звільнятимуть від земельного податку власників ділянок, на яких розташовані або можуть бути розташовані фортифікаційні споруди. Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Рада оборони Харківської області затверджуватиме перелік ділянок, на яких облаштовуються оборонні споруди, та передаватиме його місцевим радам. Вони ухвалюватимуть рішення про встановлення податкових пільг та надсилатимуть цю інформацію до Державної податкової служби.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нагадало про особливості пенсійного забезпечення для військовослужбовців. Держава гарантує гідні умови життя для тих, хто віддав свої сили на захист країни.

Як відомо, військовослужбовці мають право на кілька видів пенсій:

• Пенсія за вислугу років: цей вид пенсії призначається військовослужбовцям, які відслужили певний термін або досягли певного віку. Умови отримання пенсії за вислугу років постійно уточнюються, тому важливо звертатися за консультацією до фахівців Пенсійного фонду.
• Пенсія по інвалідності: військовослужбовці, які отримали інвалідність під час виконання військового обов’язку або в результаті захворювання, пов’язаного зі службою, мають право на пенсію по інвалідності. Розмір пенсії залежить від групи інвалідності.
• Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: Члени сімей загиблих або померлих військовослужбовців можуть розраховувати на пенсію, якщо вони були на утриманні у загиблого.

Хто має право на пенсію за вислугу років?

Право на пенсію за вислугу років мають військовослужбовці, які з 1 жовтня 2020 року або пізніше на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше або досягли на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в правоохоронних органах.

Як призначається пенсія по інвалідності?

Пенсія по інвалідності призначається, якщо військовослужбовець став особою з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, або внаслідок захворювання, нещасного випадку під час проходження військової служби. Групу і причини інвалідності встановлює медико-соціальна експертна комісія.

Хто має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника?

Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців. Пенсія призначається незалежно від тривалості служби годувальника.

Як оформити пенсію?

Для оформлення пенсії необхідно звернутися до уповноваженого органу (структурного підрозділу відповідного міністерства за останнім місцем проходження військової служби) або до сервісного центру Пенсійного фонду України за фактичним місцем проживання.

Розмір пенсії

Розмір пенсії залежить від виду пенсії, стажу служби, групи інвалідності та інших факторів. Загалом, пенсія за вислугу років становить від 50 до 70% грошового забезпечення, пенсія по інвалідності від 40 до 100%, а пенсія у зв’язку з втратою годувальника від 30 до 70% на одного утриманця.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки визначив, що індексація пенсій відбуватиметься щороку з 1 березня.

Тим часом у липні підвищаться пенсії для деяких людей. Серед них українці, яким виповнилося 70, 75 і 80 років. Як повідомлялося, щоб не втратити пенсію чи частину виплат, кожен громадянин має вчасно надати необхідну інформацію Пенсійному фонду України (ПФУ).

До слова, від 2025 року вихід на пенсію для українців стане складнішим через посилення вимог. Так, 2023 року для виходу на заслужений відпочинок у 60 років громадянам було достатньо накопичити 30 років страхового стажу, але від 2024 року ця вимога посилилася до 31 року. Наступного року це число збільшиться ще на один рік, і щоб вийти на пенсію, доведеться відпрацювати вже 32 роки.

Національний банк України заборонив укладати договір про споживчий кредит з особами, які включені до спеціального реєстру лудоманів та які використовували кредитні кошти для внесення ставок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

З 25 липня 2024 року бюро кредитних історій, які уклали договори про інформаційну взаємодію з Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, матимуть змогу отримати доступ до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх.

Так, кредитодавці до укладення договору про споживчий кредит повинні перевірити наявність інформації про людину в Реєстрі шляхом звернення до бюро кредитних історій.

Як зазначає пресслужба НБУ, бюро кредитних історій передаватимуть безоплатно кредитодавцям відомості щодо осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх, та використання ними кредитних коштів для внесення ставок.

«З метою забезпечення виконання вимог закону України «Про споживче кредитування» Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей вже здійснила організаційні та технічні заходи для реалізації доступу бюро кредитних історій до реєстру. Інформація про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, вноситься до реєстру уповноваженим органом за результатами розгляду відповідної заяви», йдеться в повідомленні.

Зокрема, комерційні банки вже почали в додатках розсилати повідомлення про обмеження кредитування.

Нагадаємо, Національний банк України запроваджує заборону на проведення платіжних операцій на рахунки організаторів азартних ігор за рахунок коштів, отриманих на умовах кредиту.

Раніше Кабінет міністрів України заборонив будь-яку рекламу азартних ігор та букмекерських контор. Обмеження діятимуть до набуття чинності закону про боротьбу з ігровою залежністю. Про це йдеться у постанові КМУ №583.

До слова, 4 квітня Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні схвалив законопроєкт N9256-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей». Законопроєкт передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) та посилення контролю за гральним бізнесом.

Також президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 20 квітня, яке стосується роботи онлайн-казино. Відповідний указ оприлюднено на офіційному сайті президента.

Україна націоналізувала ПрАТ «Вінницяпобутхім», який належав російському олігарху Віктору Кононову на суму 2 млрд грн. Про це повідомляє Служба безпеки України.

Як повідомляється, за матеріалами Служби безпеки Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Мін’юсту щодо передачі в дохід України ПрАТ «Вінницяпобутхім», яким володів олігарх з Росії Віктор Кононов. Відповідно до матеріалів провадження на цьому підприємстві вироблялася косметична продукція та побутова хімія таких брендів як «Ушастый нянь», «Мистер чистер», «Sarma» тощо.

Загальна вартість націоналізованих активів провідного виробника побутової хімії в Україні становить понад 2 млрд грн.

Встановлено, що Кононов є гендиректором та одним з бенефіціарних власників підсанкційної компанії РФ «Невская косметика», якій належали активи вінницького підприємства. Сам російський мільярдер є публічним прихильником війни проти України та одним з ключових «донорів» бюджету країни-агресора.

За даними слідства, щоб приховати від націоналізації продукцію вінницької філії, топменеджмент компанії Кононова намагався вивезти її з України як гуманітарні вантажі. Співробітники Служби безпеки своєчасно викрили оборудку і заблокували її у липні 2022 року.

Наразі триває розслідування, яке було розпочато за трьома статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 2 ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);
• ч. 1 ст. 388 (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації);
• ч. 1 ст. 445 (незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала).

Нагадаємо, за матеріалами Служби безпеки та Національної поліції арештовано майно колишнього народного депутата, який підозрюється у фінансуванні окупаційних угруповань РФ. Фігурант був довіреною особою президента-втікача Віктора Януковича та входив до забороненої Партії регіонів.

Загальна сума заблокованих активів становить понад 1 млрд грн. Йдеться про банківські рахунки та чотири квартири у Києві, будинок та землю поблизу столиці, а також сім авто преміумкласу, серед яких Maybach.

До слова, Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання Офісу генерального прокурора про арешт яхти Royal Romance, яка належить колишньому народному депутату Віктору Медведчуку, і передачу її в Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами.

Подорожчання електроенергії у червні спровокувало зростання як споживчої, так і промислової інфляції. Індекс цін виробників промислової продукції в Україні у червні порівняно з травнем збільшився на 14%. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

За підрахунками Forbes, такої промислової інфляції в Україні не спостерігалося вже 30 років. Востаннє вищі темпи були тільки під час гіперінфляції 1992-1995 років. Водночас ще у березні 2024 року інфляція у промисловості була практично нульовою.

Основна причина збільшення індексу подорожчання електроенергії для бізнесу в червні.

У річному вираженні (червень 2024 року до червня 2023 року) зростання індексу цін виробників промислової продукції прискорилося до 26,7%. Зокрема, в енергетиці показник річної промислової інфляції сягнув 48,1%, у добувній промисловості 10,8%, у переробній 7,2%.

Нагадаємо, за даними Державної служби статистики України, зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 2,2% у червні 2024 року порівняно з 0,6% у травні. У річному вимірі інфляція також зросла до 4,8% з 3,3% у травні.

Основними факторами зростання цін стали подорожчання харчових продуктів, алкоголю, тютюну та тарифів на житло та комунальні послуги. Найбільше подорожчали яйця (на 15,5%), електроенергія (на 63,6%) та проїзд у залізничному транспорті (на 10%).

Щоб покращити ситуацію в енергетиці ціна на електроенергію має визначатися ринковими механізмами. Про це заявив співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний.

«Терміново скасувати пільговий тариф для населення і всі «прайс-кепи» (цінові обмеження) на ринку електроенергії, як на ринку генерації, так і допоміжних послуг. Нехай ринок визначає вартість енергії, і вона виросте, але вона, принаймні, буде», сказав він відповідаючи на питання, що треба зробити для покращення ситуації в енергетиці.

Водночас Тинний додав, що для малозабезпечених родин треба ввести адресну грошову субсидію. Експерт підкреслив, що вже зараз треба міняти стратегію енергетичної галузі, щоб малий та середній бізнес змогли будувати багато малих електростанцій.

Раніше в International Finance Corporation (IFC) заявляли, що для розблокування 97 млрд доларів інвестицій в енергетику потрібна лібералізація цін на енергоносії.

Як повідомлялося, компанія ДТЕК до жовтня планує повернути у роботу 60-70% генерації, яку вона втратила внаслідок російських масових обстрілів навесні цього року.

До слова, «Укренерго» прогнозує зменшення відключень світла у серпні-жовтні. Голова «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначив, що дефіцит електроенергії в енергосистемі України поступово зменшуватиметься протягом серпня, вересня та жовтня, за умови відсутності нових масштабних обстрілів.

Ринок нерухомості України продовжує дивувати. За даними ЛУН Статистики, найдорожчим містом для оренди квартир став Ужгород. Середня вартість однокімнатної квартири тут перевищила 17 000 гривень, що навіть більше, ніж у Києві.

«Хочу переїхати в інше місто, але не знаю яке та як обрати» найбільш популярний запит за останні 2,5 роки. ЛУН зібрали ТОП-5 міст з найдорожчою орендою, та розібрались, в якому обласному центрі України, де сьогодні знімати житло недорого.

У Львові середня вартість однокімнатної квартири складає 16 500 грн, у Києві своєю чергою 15 000 грн. Далі в рейтингу ідуть міста з відносно однаковою вартість оренди житла. Чернівці 12 300 грн за однокімнатну, Івано-Франківськ, Кропивницький, Полтава, Рівне 12 000 грн.

Також однаково коштує оренда однокімнатних квартир у Вінниці та Дніпрі 11 500 та 11 000 грн відповідно. Трохи дешевшими є Черкаси, Хмельницький та Тернопіль. Однокімнатна квартира в оренду в Черкасах в липні в середньому обійдеться в 10 000 грн, в Хмельницькому 9 500 грн, в Тернополі 9400 грн.

Цікаво, що колись дорога Одеса в рейтингу вартості оренди житла серед обласних центрів України сьогодні посідає аж 14 місце. Однокімнатну квартиру тут можна сьогодні зняти за 7 000 грн в середньому.

Ще більше дешева оренда в Чернігові (5 800 грн за однокімнатну), Запоріжжі (5 500 грн), Сумах (5 500 грн) та Миколаєві (5 000 грн). Ці міста доволі сильно страждають під час війни, наближеність о прифронтових зон та потенційної небезпеки наступу безпосередньо впливає на ціни на нерухомість.

І найдешевшими в ціні оренди є Харків та Херсон. Вартість оренди однокімнатної квартири в цих незламних містах в середньому становить 4000 грн.

Найчастіше для переїзду українці обирають стабільно економічні міста, а не тільки більш віддалені від зони бойових дій. Варто завчасно перевірити наявність вакансій по профілю саме в обраному місті.

Важливим чинником є наявність знайомих та родичів, які допоможуть пришвидшити адаптивний період.

«Ну і не варто забувати про елементарні засоби безпеки, навіть у містах, віддалених від зон бойових дій. Не зайвим буде поцікавитись місцем розташування важливих інфраструктурних обʼєктів, адже вони можуть бути потенційною ціллю ворога в будь-який час поки триває війна. Також перевірити наявність бомбосховища, безбрарʼєрний доступ в квартиру, якщо це важливо, наявність аптек, супермаркетів, навчальних закладів та їх заповненість тощо в районі, де обираєте житло» зазначила Людмила Кірюхіна, керівниця ЛУН Статистики.

Такий стрибок цін експерти пояснюють декількома факторами: зростанням попиту на оренду через внутрішню міграцію, обмеженою пропозицією на ринку та загальною інфляцією. Найбільш доступні варіанти оренди можна знайти в містах, які найбільше постраждали від війни: Харкові та Херсоні. Середня вартість однокімнатної квартири в цих містах становить лише 4000 гривень.

Як повідомлялося, державна «Українська фінансова житлова компанія» розробляє програми оренди житла з правом викупу та соціальної оренди. Програми мають допомогти задовольнити соціальний запит на доступне житло, який зріс унаслідок війни.

Також влада розробила експериментальний проєкт із субсидування оренди житла. Спершу такі субсидії плануються лише для переселенців, але потім її зможуть отримувати й інші українці, які потребують допомоги від держави.

До слова, у столиці внутрішньо переміщені особи, які прийняті на облік як громадяни, що потребують житла для тимчасового проживання та учасники бойових дій можуть орендувати квартиру зі знижкою 50% та можливістю подальшого викупу квартири.

Регулярні відключення електроенергії суттєво вплинули на вартість продуктів харчування в українських магазинах. Як стало відомо з опитування представників найбільших торговельних мереж, витрати на паливо для генераторів, необхідних для роботи супермаркетів під час блекаутів, вже включені у вартість товарів. Про це повідомляється в опитуванні представників найбільших торговельних мереж України.

Використання генераторів для роботи торговельних об'єктів під час відключень вдвічі, а іноді втричі дорожче, ніж робота від звичайної електромережі. Такі підрахунки зробили представники мереж супермаркетів «АТБ» і «Auchan».

«Через оцінку ризиків і велику кількість непередбачуваних наслідків (я зазначаю станом на цей момент, 24 липня 2024 р.), насамперед для відвідувачів ТРЦ і роботи орендарів, наші об'єкти перебувають на енергозабезпеченні національних мереж і власних генераторів», повідомив операційний директор ТРЦ Lavina Mall і ТРЦ Blockbuster Mall Дмитро Лашин.

«Нестабільність цін на імпортовану електроенергію також ускладнює фінансове планування, а змінювати умови орендарів або залишати невизначені умови в договорах ми не готові», наголосив Лашин.

Виробники продукції також змушені нести додаткові витрати на паливо для генераторів, що призводить до подальшого подорожчання товарів. Крім того, логістичні ланцюжки зазнали змін через війну, що також вплинуло на ціни.

Експерти зазначають, що ситуація з енергетикою та логістикою продовжує бути складною, тому варто очікувати подальшого зростання цін на продукти харчування.

Критично важливі підприємства за тиждень забронювали через «Дію» понад 55 тис. своїх військовозобов'язаних працівників. Про це повідомляє Мінцифри.

«Запустили електронне бронювання на порталі «Дія» для критично важливих підприємств і тих, які забезпечують потреби Сил оборони, тиждень тому», йдеться в повідомленні.

Зокрема, як зазначає пресслужба, сервіс усуває людський фактор та значно прискорює процес бронювання, адже раніше інформацію перевіряли вручну, й цей процес тривав тижні.

«Разом із Мінекономіки та Міноборони автоматизували всі можливі процеси та зробили сервіс прозорим і швидким. Зараз середній час на отримання електронного бронювання 15 хвилин», додає пресслужба.

Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.

Нагадаємо, керівники критично важливих підприємств мають можливість бронювати своїх співробітників від мобілізації в «Дії».

Як повідомлялося, близько 1,2 млн українців вдасться забронювати для забезпечення військових потреб.

До слова, Міністерство економіки визнало критично важливими понад 700 підприємств, установ і організацій.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про створення в Україні «клубу білого бізнесу», що передбачає боротьбу з тіньовою економікою. Про це повідомляє Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

• Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
• до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, резиденти «Дія.Сіty», які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);
• платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги: мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів; скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування; скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій; за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.

Нагадаємо, з 25 березня, Державна податкова служба розпочала пілотний проєкт з інформування платників податків (платників єдиного внеску) про наявність у них податкового боргу. Про це йдеться у повідомленні служби.

Згодом 19 червня парламент у другому читанні підтримав законопроєкт № 11084 про «клуб білого бізнесу», який стосується податкових перевірок.

До слова, Україна з партнерами обговорюють можливість запровадження додаткового податку на російські товари, які РФ продає на міжнародних ринках. Виручені гроші необхідні для відновлення нашої країни.

До підвищення тарифу на електроенергію для населення його розмір покривав тільки вартість передачі електрики споживачам. Про це заявив виконавчий директор «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

«У тарифі 2,64 гривні за кіловат, який існував до тепер, вартості за електроенергію, як такої, взагалі не було. Була лише вартість її передачі, і то оплачена не повністю. І те, що зараз трапилося, а саме підняття тарифу, означає, що населення нарешті почало сплачувати хоч щось за електроенергію», сказав він.

Павлюк пояснив, що сама лише вартість передачі електроенергії в Україні складала десь загалом від 2,60 до 2,90 гривні в середньому. Загалом ціна на електроенергію поділяється на чотири складові: собівартість електроенергії, тариф на передачу, тариф на розподіл та тарифу на постачання. Павлюк також додав, що через систему дотації тарифу для населення постачальники електроенергії мають чималі збитки і за них має постійно доплачувати державне підприємство «Гарантований покупець».

«Виходить так, що постачальник універсальних послуг виходить на ринок, купує електроенергію за ціною від 4 до 8 гривень в різні моменти доби. А потім продає цю електроенергію за набагато нижчу ціну. Різницю, котру несе компанія в збиток, потім покриває ДП «Гарантований покупець» з прибутків, які йому перераховує Укренерго, Енергоатом тощо», резюмує експерт.

Раніше заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук заявляла, що внаслідок суттєвих руйнувань в енергетиці держава втратила можливість фінансувати попередній тариф на електроенергію для населення.

Ініціатива «Укрзалізниці» гармонізувати тарифи на вантажні залізничні перевезення є нелогічною, доки ці тарифи не є економічно обґрунтованими. Більше того: гармонізація також не є логічною, оскільки вартість перевезення вантажів відрізняється за багатьма параметрами. Про це заявив президент ОП «Укрметалурпром» Олександр Каленков, коментуючи бажання УЗ гармонізувати тарифи на вантажні перевезення.

«Існуючі на сьогодні тарифні класи є недосконалими. Але ми виступаємо за те, щоб залізничний тариф був економічно обґрунтованим з розумінням того, що для перевезення різних вантажів собівартість не є однаковою», наголосив Каленков.

Він пояснив: УЗ має клієнтів, які відправляють вантажі ритмічно, кожну добу, в одному або у двох різних напрямках, але цілими ешелонами. Але з іншого боку, часто УЗ доводиться збирати вантажі від одного елеватора чи кар’єру до іншого, по три-п’ять вагонів, звідки їх везуть на сортувальні станції, а потім вже до споживачів.

«Функціонування всього цього господарства сортувальних станцій, відповідних депо і так далі, не можна розмазувати по всьому ринку. За це мають платити ті, хто отримують вигоду від цього. Великі перевізники промислових вантажів, які возять стабільно щодоби, щосезону у кількох напрямках, повинні мати реальну собівартість, а не середню температуру по палаті. І тоді всі побачать, що собівартість перевезення залізної руди у рази нижча, ніж перевезення вагона з піском», наголосив Каленков.

Він також зауважив, що у європейських країнах, які не сегментують споживачів на класи, забезпечують знижки перевізникам, які проводять постійні перевезення у декількох напрямках цілими маршрутами.

«Іноді ці знижки дуже значні. Тому заяви про те, що «Укрзалізниці» все одно що перевозити тону руди, вугілля чи зерна економічно необґрунтовані. І це свідчить про те, що вони вкотре хочуть субсидувати інші перевезення за рахунок промисловості», резюмував Каленков.

Нагадаємо, очільник УЗ Євген Лященко заявив, що компанія має намір «гармонізувати» тариф на вантажні перевезення. У результаті цього, як очікується, витрати промисловості зростуть мінімум на 7-10%.

Бізнес-асоціації виступили проти цієї ініціативи: там нагадали, що у 2022 році УЗ підвищила тарифи на вантажні перевезення на рекордні 70%, а отже, зараз компанія може навіть знизити ці тарифи, адже обсяги перевезень у порівнянні з 2022 роком безпрецедентно зросли.

7 064,62 грн це фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну людину станом на червень. Такі розрахунки оприлюднила профспілка працівників освіти і науки з посиланням на відповідні показники Міністерства соціальної політики.

Згідно з розрахунками Мінсоцполітики, розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у червні 2024 року становить 7 064,62 грн (8 089,28 грн з урахуванням суми обов’язкових платежів).

• продукти 3 724,75 грн;
• непродовольчі товари 1 196,57 грн;
• комунальні платежі 2460,85 грн;
• послуги зв'язку 67,75 грн.

• житло 188,1 грн;
• тепло 555,6 грн;
• водопостачання 45,7 грн;
• водовідведення 62,28 грн;
• електроенергія 302,4 грн;
• газопостачання 58,35 грн;
• витрати на транспорт 375 грн;
• побутові послуги 625,9 грн;
• зв'язок 67,7 грн;
• послуги культури 179,4 грн.

Нагадаємо, що раніше міністерка соціальної політики Оксана Жолнович заявила, що прожитковий мінімум, від якого залежить розмір соціальних виплат в Україні, не буде ані підвищуватися, ані зменшуватися.

Зауважимо, що в бюджеті України на 2025 рік не планується підвищення прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії та мінімальної зарплати.

До слова, український уряд оновив меморандум із Міжнародним валютним фондом (МВФ), який надасть фінансову допомогу у розмірі $8 млрд. Однак один із пунктів домовленостей передбачає підвищення тарифу на газ та електроенергію для населення.

Як повідомлялося, Міністерство економіки України переглянуло свої прогнози щодо економічної ситуації в країні на 2024 рік, покращивши очікування щодо зростання зарплат та зниження інфляції.

Новий законопроєкт, який пропонує внести зміни до Податкового кодексу, дозволять профінансувати додаткові військові видатки. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.

У міністерстві вирішили на доступних прикладах показати громадянам, як працюватиме сплата 5% військового збору для різних рівнів доходів.

«Повномасштабна війна триває вже третій рік, і потреби в секторі безпеки та оборони зростають. Нині необхідно знайти додаткові 500,3 млрд грн для забезпечення критично важливих потреб.

Для фінансування опору агресору можемо розраховувати лише на власні ресурси, основними з яких є податки та внутрішні запозичення. Тому чверть із цієї суми ми пропонуємо закрити в тому числі за рахунок перегляду військового збору з 1,5% до 5,0% для фізичних осіб», йдеться у повідомленні.

Так, до прикладу, якщо зарплата 8 000 грн, щоденна сума збору становить 13 грн на день. Проте навіть за ці накопичені кошти держава може придбати тактичні рукавиці, які захистять військового від пошкоджень.

«Якщо ж ваша зарплата 50 000 грн, завдяки сплаті військового збору ви всього за місяць особисто долучитесь до купівлі тактичного рюкзаку», зазначають у Мінфіні.

Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до державного бюджету на 2024 рік щодо збільшення фінансування сектору безпеки і оборони на 495,3 млрд гривень, а також проєкт змін до Податкового кодексу щодо збільшення податкових надходжень на загальну суму 138,7 млрд гривень.

До слова, загальні видатки держбюджету на 2024 рік становлять 3,355 трлн гривень, з них на оборону 1,685 трлн грн.

За неповні два роки роботи програми пільгового кредитування єОселя було видано 11 тисяч кредитів на суму понад 17,6 млрд грн. При цьому майже половина пільгових іпотек були видані саме цьогоріч. Про це свідчать дані Опендатабот.

Найбільшим попитом серед позичальників користується нерухомість на вторинному ринку. 4 840 кредитів або 43% від їх загальної кількості було видані за перше півріччя 2024 року.

Якщо торік у середньому видавалося 490 кредитів на місяць, то в першій половині 2024 року ця цифра зросла майже вдвічі до 800 кредитів щомісяця. Квітень 2024 року став рекордним місяцем за весь період існування програми було видано 1 008 кредитів.

Середня сума кредиту також збільшилась. Якщо минулого року вона складала 1,5 мільйона гривень, то цьогоріч зросла до 1,7 мільйона гривень.

Найбільшу середню суму кредиту у 2024 році отримують науковці 1,83 мільйона гривень, а найменшу педагоги: 1,43 мільйона гривень.

Серед позичальників найбільше кредитів видано військовослужбовцям 3 229 (29%) та поліцейським 2 433 (22%). У серпні 2023 року програма пільгової іпотеки стала доступна для всіх громадян. Відтоді ця категорія суттєво зросла: з 16% у 2023 році до 25,5% у 2024 році.

Переважно українці беруть іпотеку на вторинну нерухомість наразі це 72% або 7 992 схвалений кредит. На житло від забудовника припадає чверть кредитів (2 803). На первинному ринку лише 3% або 370 іпотек.

Майже половина пільгових іпотек видана в Києві та області: 18% (2057 кредитів) та 27% (3010 кредитів) відповідно. Також до лідерів потрапили Львівська (641 кредит), Одеська (541 кредит) та Вінницька (524 кредити) області.

Нагадаємо, що програма доступного іпотечного кредитування єОселя отримала фінансування у повному обсязі. За даними «Укрфінжитло», вже до кінця цього року отримати пільгову іпотеку зможуть щонайменше 10 тис. українських родин.

Як повідомлялося, в Україні активізувався попит на купівлю житла у кредит. У Національному банку України (НБУ) пов'язують пожвавлення статистики з пільговою іпотечною програмою «єОселя».

Пенсійний фонд України розширив можливості дистанційного обслуговування громадян. Тепер більшість послуг можна отримати онлайн через особистий кабінет на веб-порталі ПФУ або за допомогою мобільного додатка Пенсійний фонд без відвідування фізичних установ, про це повідомляє пресслужба відомства.

«Для тих, хто не має можливості скористатися електронними сервісами, залишається опція звернення до найближчого відділення фонду. При цьому громадяни можуть обирати відділення відповідно до зручності розташування та облаштування приміщень», йдеться у повідомленні.

• Призначення і перерахунок пенсій, субсидій, пільг і страхових виплат;
• Зміна способу виплати;
• Поновлення чи припинення призначених сум виплат;
• Переказ виплат за новим місцем проживання.

Крім того, у відділеннях надають консультації та роз'яснення щодо чинного законодавства, видають довідки про розмір пенсії та перебування на обліку, пенсійні посвідчення. Тут також можна отримати відомості із реєстру застрахованих осіб та оформити допомогу на поховання.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки визначив, що індексація пенсій відбуватиметься щороку з 1 березня.

Тим часом у липні підвищаться пенсії для деяких людей. Серед них українці, яким виповнилося 70, 75 і 80 років. Як повідомлялося, щоб не втратити пенсію чи частину виплат, кожен громадянин має вчасно надати необхідну інформацію Пенсійному фонду України (ПФУ).

До слова, від 2025 року вихід на пенсію для українців стане складнішим через посилення вимог. Так, 2023 року для виходу на заслужений відпочинок у 60 років громадянам було достатньо накопичити 30 років страхового стажу, але від 2024 року ця вимога посилилася до 31 року. Наступного року це число збільшиться ще на один рік, і щоб вийти на пенсію, доведеться відпрацювати вже 32 роки.

В Україні зросли ціни на кавуни. Наразі баштанні коштують 18, 90 грн/кг. Про це повідомляє кореспондент «Главкома».

Ще 19 липня аналітики проєкту EastFruit повідомляли, що кавун коштує 15 грн/кг, що стало мінімальним показником, як мінімум за останні три сезони. Наразі ж ціна підскочила до 18,90 грн/кг.

Раніше повідомлялося, що українські виробники кавунів б'ють на сполох через стрімке падіння цін на їхню продукцію. Низький попит та аномальна спека призводять до масового псування врожаю, а ціни опустилися до 10-18 грн/кг.

Зазначимо, звільнена частина Херсонщини вже друге літо дає країні кавуни. Та якщо до великої війни область постачала на внутрішній ринок третину цієї баштанної культури, то нині обсяги значно скоротилися. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла докторка сільськогосподарських наук, заступниця директора Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України Оксана Сергієнко.

1 липня в Україні подорожчало молоко-сировина, що призведе до зростання цін на молочні продукти в магазинах.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.

«На початку липня в Україні відбувся перегляд цін на молочну сировину в сторону збільшення через певну нестачу сировини на внутрішньому ринку та зростання попиту з боку молокопереробних підприємств. Надалі, якщо виробництво молока продовжить скорочуватися, то можливий черговий перегляд цін в сторону збільшення», заявив аналітик.

За його словами, ціни на молоко екстра ґатунку зросли на 15 копійок за кілограм без ПДВ, до 13,84 гривні. Це пов'язано з дефіцитом сировини на внутрішньому ринку та зростанням попиту з боку переробників.

Експерти прогнозують, що молоко та інші молочні продукти в магазинах подорожчають на кілька відсотків найближчим часом.

«Це призвело до точкового підвищення цін на сировину на початку липня. Підвищення цін на паливо ще не встигло вплинути на зміни ціни молока на заводі. Однак, дефіцит молока-сировини вплинув на зростання середньої ціни на 55 копійок на спотовому ринку порівняно до червня. В перспективі, закупівельні ціни можуть продовжити йти вгору якщо пропозиція молочної сировини на внутрішньому ринку буде скорочуватися», пояснив аналітик.

Він зазначив, що спека негативно впливає на продуктивність корів, особливо в присадибному секторі. В спекотні дні корови їдять менше, що призводить до зниження надоїв.

Ракетні удари по енергетичній інфраструктурі також створюють проблеми для великих молочно-товарних ферм (МТФ). МТФ залежать від електроенергії для роботи автоматизованого доїльного обладнання. Перебої з електропостачанням можуть призвести до зупинки роботи ферм, що негативно вплине на виробництво молока.

Експерти прогнозують, що ці два фактори призведуть до скорочення виробництва молока в Україні на 2% у 2024 році. Це може призвести до подорожчання молочної продукції в магазинах.

На початку квітня ціни на каву робуста показали інший рекорд. Вартість сорту досягла рекордного рівня 2008 року, випливає з даних торгів на лондонській біржі ICE. Ціна на піку складала $3838 за тонну. Зростання цін тоді пов'язали з аномальною спекою та нестачею води для поливу дерев у В'єтнамі.

З початку 2024 року ціни на каву зросли майже на 24%. За даними аналітиків, ф'ючерси піднялися до рекордних позначок на торгах через побоювання дефіциту постачання зерен.

Цікаво, що кавові зерна і какао в обсязі кількох сотень тисяч тонн, які зберігаються в Євросоюзі, ймовірно, будуть знищені через новий закон. Про це пише видання Financial Times. Це пов'язано з набранням чинності нового закону, який забороняє постачання товарів, вироблених у результаті вирубування лісу та використання дитячої праці.

Щоб пройти наступну зиму треба мати достатньо ППО, відновити велику генерацію, збільшити можливості на імпорт електроенергії та розвивати розподілену генерацію. Про це сказав виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук на форумі «Майбутнє української енергетики. Діалоги з NV».

«Важливі чотири речі ППО, відновлення великої генерації та збільшення імпорту з 1,7 ГВт до 2,2 ГВт, 2,5 ГВт, 2,7 ГВт, скільки зможемо. І будівництво маленької генерації паралельно», сказав він.

Сахарук зазначив, що потрібно зберігати розуміння, що все це не дозволить повністю перекрити нестачу електрики взимку і якийсь дефіцит буде зберігатися.

Раніше повідомлялося, що у 2024 році ДТЕК Ріната Ахметова інвестує майже 4 млрд грн у ремонт пошкоджених внаслідок обстрілів ТЕС.

Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання Офісу генерального прокурора про арешт яхти Royal Romance, яка належить колишньому народному депутату Віктору Медведчуку, і передачу її в Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

«Слідство володіє даними щодо можливої незаконної легалізації майна Віктором Медведчуком. Йдеться про фіктивний продаж яхти через офшорні компанії, кінцевим бенефіціаром яких є його дружина», пише пресслужба ДБР.

Яхту було заарештовано в межах кримінального провадження, відкритого ДБР на основі зібраних підрозділами фінансової розвідки України доказів приналежності яхти Royal Romance Медведчуку. Також арешт на яхту та інше майно Медведчука застосовували і в інших кримінальних провадженнях ДБР.

Правоохоронці та зовнішньополітичні відомства продовжують вживати заходів щодо подальшого арешту та повернення в Україну майна зрадників-утікачів.

Нагадаємо, Міністерство юстиції України 5 липня подало позов до Вищого антикорупційного суду про застосування санкції проти колишнього народного депутата Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко.

Раніше повідомлялося, що яхта Royal Romance отримала свідоцтво про право плавання під державним прапором України, відповідні зміни вже внесені до Міжнародної морської організації.

Нагадаємо, 16 березня стало відомо, що правоохоронці Хорватії заарештували розкішну яхту кума Путіна, народного депутата від проросійської фракції «Опозиційна платформа За життя» Віктора Медведчука.

Згодом яхту Royal Romance намагалися сховати від санкцій.Тоді, за даними ресурсу Еquasis.org, яхту переоформили з офшорної компанії дружини Медведчука Оксани Марченко Fregata Marine Ltd на іншу Lanelia Holdings Ltd (зареєстрована на Маршалових островах).

Компанія ДТЕК до жовтня планує повернути в роботу 60-70% генерації, яку вона втратила внаслідок російських масових обстрілів навесні цього року. Про це заявив виконавчий директор енергохолдингу ДТЕК Дмитро Сахарук.

«Ми втратили 90% генерації, плануємо відновити 60-70%. За власні кошти, а також коштом старого обладнання, яке знімається зі станцій у Європі», зазначив він.

Сахарук розповів, що на всіх електростанціях ДТЕК немає жодного даху або стіни. І за низьких температур обладнання, навіть яке відновлять, не буде працювати.

За словами виконавчого директора ДТЕК, донори наразі не готові фінансувати відновлення приміщень, хоча це першочергова потреба для належної роботи електростанцій і майже 70% вартості всього відновлення. Сахарук оцінює поточні потреби у відновленні в $350-400 млн.

Нагадаємо, у 2024 році було зруйновано 90% потужностей теплових електростанцій компанії ДТЕК.

Як повідомлялося, усі пошкоджені окупантами електростанції підлягають відновленню, однак на це можуть піти роки.

Закон №11355 «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», прийнятий ВР у середині липня, викликав хвилю критики серед експертів та активістів. Головних застережень три: нереальні терміни модернізації промисловості, закладені у законі, економічний тиск на підприємства, та ігнорування реалій воєнного часу в Україні. Про це пише «ЕкоПолітика».

«Закон про промислове забруднення передбачає 7 років для впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) на існуючих підприємствах, і термін у 10 років для виведення застарілих установок з експлуатації. При цьому Європейська Бізнес Асоціація звернулася до влади із проханням скасувати часові обмеження у 7 років для впровадження НДТМ на існуючих підприємствах і збільшити відповідний можливий кінцевий строк для виведення установок з експлуатації до 15 років адже промисловість не має фінансової спроможності модернізувати виробництво під час війни без фінансової допомоги від держави та ЄС», вказує видання.

Опитаний ЕП генеральний директор «Центру Екології та Розвитку Нових технологій» Владислав Антипов нагадав, що навіть у стабільній та заможній Європі перехід на НДТМ здійснювався понад 20 років. Тому строк у 7 років для України не виглядає реалістичним.

«Одне із головних зауважень експертів те, що вітчизняні підприємства будуть зобов’язані провести значну кількість підготовчих дій та інвестицій для отримання інтегрованого дозвіллєвого дозволу до жовтня 2028 року. Ця необхідність може стати серйозним тягарем для бізнесу, особливо в умовах війни, коли фінансові ресурси обмежені, а економічна стабільність під питанням, і може призвести до закриття частини підприємств. Адже, крім гасел та рамкових норм, законопроєкт взагалі не має жодної конкретики, і неясно, де, на яких умовах та коли український бізнес зможе отримати доступ до фінансування», пише «ЕкоПолітика».

Зараз багато українських галузей працюють або на межі рентабельності, або «у мінус», кажуть експерти. Зараз підприємства не мають власних коштів для масштабних інвестицій, а залучити іноземне фінансування для заводу, над яким щодня літають ракети, просто неможливо. Звідси випливає третє застереження: невідповідність закону реаліям воєнного стану, наголошують експерти.

«Фахівці констатують, що законопроєкт абсолютно не враховує можливі строки припинення воєнного стану в Україні, що ставить під загрозу виконання його норм у встановлений термін. Вони пропонують відтермінувати набрання чинності закону до моменту завершення воєнного стану оскільки ніхто не може передбачити, коли це станеться. Зокрема, президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок від імені всіх фахівців PAEW висловила занепокоєння щодо того, що у текст законопроєкту №11355 включили чіткі дедлайни без врахування поправок на закінчення війни», резюмують у виданні.

Раніше голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник заявив, що закон про промзабруднення залишить Україну без промисловості вже за 10 років, якщо у нього не будуть внесені зміни.

Група «Метінвест» Ріната Ахметова ввійшла до п'ятірки «Найкращих роботодавців України 2024» за версією журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших». Також компанія перемогла у спеціальній номінації «Найкраща програма з адаптації ветеранів».

Рейтинг охоплював 50 найбільших роботодавців, переможців якого визначало експертне журі, та спеціальних номінацій, лідерів яких визначала редколегія журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших» і ділового порталу Delo.ua.

До десятки найбільших роботодавців України також увійшли «Нова пошта», Група ДТЕК, Kernel, «Київстар», «Філіп Морріс в Україні», ПУМБ, «АрселорМіттал Кривий Ріг», МХП та «Астарта-Київ».

Критеріями оцінювання учасників спеціальних номінацій стали масштабність проєкту, наявність додаткових умов для добробуту та безпеки персоналу, освітня складова проєкту та інноваційність. Директор з корпоративних комунікацій Групи «Метінвест» Олег Давиденко взяв участь у панелі «Роль роботодавця в адаптації, реінтеграції та соціалізації ветеранів», що відбулася після нагородження переможців спецномінацій.

За словами Давиденка, робота з ветеранами у «Метінвесті» починається ще під час мобілізації співробітників, з якими постійно підтримують зв'язок. Коли ветерани повертаються до роботи, компанія працює не лише з ними, а й з їхніми родинами.

Перед тим, як розпочинати програми підтримки колишніх військових, «Метінвест» провів опитування ветеранів, щоб дізнатися, яка саме допомога їм потрібна. І з’ясував: для ветеранів важливо, щоб колеги з ними спілкувалися і під час проходження військової служби.

«Колектив має бути готовим до спілкування і коли співробітника мобілізовано, і коли він повертається. Залученість вкрай важлива. Це може зробити керівник поспілкуватися, пояснити. Тому тут дуже емпатична історія, коли спочатку ветеран проходить через людину, а далі вже через процедури», пояснив Олег Давиденко.

Він зауважив, що компанія робить акцент на двох основних напрямах соціальній адаптації ветеранів, зокрема, психологічній і медичній допомозі, та професійній адаптації, зокрема навчанні та перекваліфікації. Наприклад, бажання здобути вищу освіту в університеті «Метінвест Політехніка» цього року висловило понад 15 ветеранів.

Нагадаємо, раніше групу «Метінвест» ЗМІ назвали найбільшим платником податків у металургійній галузі та чесним роботодавцем: минулого року компанія сплатила понад 3,2 млрд грн єдиного соцвнеску, що свідчить про високу «білу» зарплату співробітників. Загалом же торік «Метінвест» перерахував до українського бюджету 14 млрд 614 млн 981 тис. грн.

Директор з корпоративних комунікацій «Метінвесту» зауважив, що до роботи на підприємства компанії повернулось близько тисячі ветеранів. І додав, що «Метінвест» готовий працевлаштовувати всіх ветеранів, для яких у компанії є 4 тисячі вакансій.

Між тим, нагадаємо, що 17 липня у столиці пройшов щорічний HR Wisdom Summit. «Главком» був одним з інформаційних партнерів цієї події. Захід об’єднав понад 300 учасників HR-фахівців, власників компаній та топменеджерів.

Сьогодні, 23 липня, американська корпорація Boeing та українська компанія «Антонов» підписали попередній меморандум, який може посприяти спільному виробництву безпілотників в Україні. Про це йдеться на сайті Boeing.

В оприлюдненому меморандумі зазначаються сфери потенційної співпраці, які включають навчання, логістичну підтримку та послуги з ремонту тактичних безпілотників, зокрема і ScanEagle. Крім того, також вивчатиметься можливість надання ДП «Антонов» інженерної підтримки компанії Boeing.

«Ми раді продовжити співпрацю з ДП «Антонов» для підтримки розвитку та економічного зростання України. Ця угода демонструє наші постійні зусилля, спрямовані на пошук нових можливостей для співпраці з українською промисловістю, що було підкреслено підписанням нами раніше цього року Договору про співпрацю з оборонно-промисловим комплексом України», сказав Тед Колберт, президент і генеральний директор Boeing Defence, Space & Security.

Генеральний директор ДП «Антонов» Євген Гаврилов заявив, що ця угода може посприяти подальшому розвитку оборонної промисловості України, «на додаток до можливості майбутніх проєктів з Boeing в аерокосмічній та оборонній промисловості».

Як провідна світова аерокосмічна компанія, Boeing розробляє, виробляє та обслуговує комерційні літаки, оборонну продукцію та космічні системи у більш ніж 150 країнах світу.

Тим часом, Латвія відправила Україні ще одну партію безпілотників. У ній понад 500 одиниць дронів.

Нагадаємо, турецька компанія Mabtec Engineering and Consultancy планує побудувати логістичний і транспортний вузол у розташованому під Києвом аеропорту «Антонов».

Зарплати військових назваються грошовим забезпеченням. Мінімальний його розмір 2024 року становить 20 130 гривень. Однак на те, скільки в підсумку отримає військовослужбовець, впливає багато чинників. Які саме пояснило видання АрміяInform.

Грошові виплати військовослужбовцям регламентуються наказом Міністерства оборони № 260. Згідно з документом, є щомісячні основні, додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Основні види грошового забезпечення передбачають:

• посадовий оклад;
• оклад за військовим званням;
• надбавки за вислугу років.

Це базис, який обов’язково виплачується. Також є щомісячні додаткові види грошового забезпечення:

• підвищення посадового окладу;
• надбавки (за особливості проходження служби, службу в ССО, кваліфікацію, за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, безперервний стаж на шифрувальній роботі, роботу в умовах режимних обмежень, почесні та спортивні звання);
• доплати (за науковий ступінь та вчене звання);
• винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
• премії.

Крім цього, є одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме:

• винагороди (морська, за стрибки з парашутом, водолазні роботи, протимінну діяльність, бойове чергування. Також сюди входять так звані бойові виплати на період воєнного стану);
• допомоги (на оздоровлення, вирішення соціально побутових питань або при укладанні першого контракту).

Розмір грошового забезпечення також залежить від видів та родів військ. Так, у Сухопутних, Десантно-штурмових військах та Силах спеціальних операцій розмір грошового забезпечення відрізняється.

Міноборони запровадило онлайн-калькулятор грошового забезпечення. Він досить легко та швидко дозволяє дізнатися розмір виплат, які має отримати військовий. Для цього потрібно знати своє звання, вислугу років та тарифний розряд (його можна дізнатися у фінансистів військової частини).

Грошове забезпечення починає нараховуватися з дня мобілізації. Тобто як тільки територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) відправив військовослужбовця до навчального центру або місця служби.

Виплачується грошове забезпечення щомісяця одним нарахуванням, і таких понять, як аванс та основна виплата, у війську немає. Гроші виплачують у поточному місяці за минулий.

На період воєнного стану військові можуть отримувати додаткову винагороду, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів № 168. Її розмір від 30 до 100 тисяч гривень на місяць:

• 100 тисяч отримують військовослужбовці, які безпосередньо беруть участь у бойових діях на передових позиціях. Також цю суму виплачують тим, хто перебуває на лікуванні після поранення, і військовослужбовцям, які потрапили в полон.
• 50 тисяч виплачуються тим, хто виконує бойові (спеціальні) завдання у складі органів військового управління, штабів і командування, що здійснюють оперативне управління підрозділами. Проте така винагорода виплачується пропорційно до часу перебування на передовій або виконання бойових завдань. У середньому це трохи більше трьох тисяч гривень за добу.
• 30 тисяч отримують військовослужбовці, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами.

Крім того, за службу на «нулі» можна отримати 70 тисяч. Це відносно нова виплата, запроваджена з квітня 2024 року. Вона передбачена саме для тих, хто безпосередньо виконує бойові або спеціальні завдання на лінії зіткнення з ворогом або в його тилу. Ця виплата не замінює «бойових», а є додатковою до них. Але вона працює за накопичувальною системою.

Існують випадки, коли грошове забезпечення не виплачується, а саме:

• коли військовослужбовець йде у відпустку, щодо якої, згідно із чинним законодавством, не передбачено збереження грошового забезпечення;
• якщо військовослужбовець перебуває на лікуванні понад встановлені чинним законодавством строки (наразі це не більш ніж 12 місяців);
• якщо військовослужбовець не перебуває на службі без поважних причин одну добу і більше;
• якщо військовослужбовець самовільно залишив військову частину тоді виплата грошового забезпечення призупиняється з дня СЗЧ та поновлюється з дня повернення.

Також грошове забезпечення не виплачують за час тримання військовослужбовця під вартою чи цілодобовим домашнім арештом.

У 2024 році від 20 до 25 тисяч українських вступників зможуть отримати гранти на оплату навчання у вищих навчальних закладах. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі телемарафону.

• 15 тисяч гривень - для вступників, які набрали від 150 балів з будь-яких двох предметів НМТ (грант першого рівня);
• 25 тисяч гривень - для абітурієнтів, які отримали не менше 170 балів з двох предметів НМТ (грант другого рівня);
• До 37 тисяч гривень - для окремих спеціальностей, перелік яких буде визначено додатково.
• Грант призначатиметься на весь період навчання і його розмір може змінюватися залежно від успішності студента.

За словами Михайла Винницького, ця програма спрямована на підтримку талановитої молоді та розширення доступу до якісної вищої освіти.

Нагадаємо, цього року вступники до закладів вищої освіти матимуть змогу подати до 15 заяв, їхній прийом починається з 19 липня.

Раніше уряд збільшив державне замовлення у 2024 році на підготовку військових, медиків, будівельників, педагогів, транспортників і робітничих кадрів.

До слова, для розрахунку конкурсного балу під час вступу розробили онлайн-калькулятор. Він вже доступний на офіційному сайті вступної кампанії, про це повідомили в Міністерстві освіти та науки.

Згодом освітній омбудсмен Сергій Горбачов опублікував допис, де зазначив, що рішення про достроковий початок навчального року незаконний, так як для цього не була видана відповідна постанова.

Військовослужбовці в Україні мають право на спеціальні умови кредитування для придбання житла. Це стосується як військовослужбовців з вислугою 20 років і більше, так і резервістів та військовозобов'язаних. Про це інформує ВРУ.

• Цільові кредити на індивідуальне житлове будівництво, придбання будинку чи квартири.
• Погашення кредиту коштом державних коштів.
• Звільнення від сплати відсотків за кредитом (для деяких категорій військовослужбовців).
• Звільнення від штрафів та пені під час особливого періоду.
• Кредит надається один раз за весь період служби.

• Звільнення від відсотків: деякі категорії військовослужбовців можуть бути звільнені від сплати відсотків за користування кредитом.
• Звільнення від штрафів та пені: під час особливого періоду (з моменту призову під час мобілізації) військові звільняються від сплати штрафів, пені та відсотків за невиконання зобов'язань.

Нагадаємо, Україна може створити історичний прецедент та отримати репарації на відновлення від РФ ще до поразки країни-агресорки. Про це заявив міністр юстиції України Денис Малюська під час дискусії «Заморожені активи: холодний фронт російської війни проти України» у Брюсселі.

До слова, Євросоюз підготував законодавство, за яким може вже в липні почати перераховувати Україні прибуток від заморожених у європейських країнах активів Росії, проте в самому ЄС досі немає єдності щодо того, як їх використовувати.

До слова, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявив, що Лондон готовий «позичити» Україні всі заморожені активи Центрального банку РФ з огляду на те, що Росія все одно буде змушена виплатити репарації після війни. За словами Кемерона, є можливість застосувати «щось на кшталт синдикованої позики чи облігацій», використавши заморожені російські активи як гарантію репарацій.

Українські ветерани війни, які проходять службу та не є пенсіонерами, мають можливість подати заявку на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Про це повідомляє Луганська обласна державна адміністрація.

1. Авторизуйтесь у кабінеті страхувальника вебпорталу Пенсійного фонду України, використовуючи кваліфікований електронний підпис (КЕП).
2. Перейдіть до розділу «Заяви на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України».
3. Натисніть кнопку«Створити нову» та заповніть реквізити заяви: регіон, місцезнаходження, ПІБ керівника, головного бухгалтера, відповідальної особи страхувальника, контактний телефон та банківські реквізити.
4. Вкажіть кількість осіб за категоріями, які мають право на отримання допомоги.
   Сформуйте заяву, підпишіть її КЕП та відправте до Пенсійного фонду України.

Статус відправленої заяви можна перевірити у розділі «Звернення» вебпорталу Пенсійного фонду України.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки визначив, що індексація пенсій відбуватиметься щороку з 1 березня.

Тим часом у липні підвищаться пенсії для деяких людей. Серед них українці, яким виповнилося 70, 75 і 80 років. Як повідомлялося, щоб не втратити пенсію чи частину виплат, кожен громадянин має вчасно надати необхідну інформацію Пенсійному фонду України (ПФУ).

До слова, від 2025 року вихід на пенсію для українців стане складнішим через посилення вимог. Так, 2023 року для виходу на заслужений відпочинок у 60 років громадянам було достатньо накопичити 30 років страхового стажу, але від 2024 року ця вимога посилилася до 31 року. Наступного року це число збільшиться ще на один рік, і щоб вийти на пенсію, доведеться відпрацювати вже 32 роки.

Портал «Хвиля» з посиланням на дані моніторингу «Мінфін», повідомляє про цікаві зміни у цінах на деякі популярні харчові продукти у липні 2024 року порівняно з червнем.

Середня ціна копченої ковбаси «Алан Брауншвейзька» сирокопчена зросла на 5,2%, з 818,32 грн/кг до 860,90 грн/кг. Це може свідчити про зростання попиту на преміальні м'ясні вироби.

Ціни на варену ковбасу «Алан докторська» майже не змінилися, знизившись лише на 3,5% з 358,79 грн/кг до 346,31 грн/кг. Можливо, це пов'язано із сезонними факторами чи змінами у виробництві.

Сир твердий «Звенигора» 45% подорожчав на 6,2%, з 442,04 грн/кг до 414,45 грн/кг, що може відображати загальну тенденцію зростання цін на молочні продукти.

Загалом ціни на продукти харчування демонструють неоднорідну динаміку, що може бути пов'язано з різними факторами, включаючи сезонність, зміни у виробництві та попиті.

Раніше повідомлялося, що українські виробники кавунів б'ють на сполох через стрімке падіння цін на їхню продукцію. Низький попит та аномальна спека призводять до масового псування врожаю, а ціни опустилися до 10-18 грн/кг.

Через три аварії на енергооб’єктах, що були протягом останніх днів, ситуація з електропостачанням погіршилася. Про це заявив директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко.

«Укренерго повідомляли про три аварії, які відбулися упродовж цього тижня. Тому, я думаю, це є основна причина, чому незважаючи на зниження спеки і виведення з планового ремонту одного з атомних потужних блоків, ситуація не покращилася, а погіршилася, а у деяких регіонах навіть були аварійні відключення», розповів він.

Омельченко пояснив, що зараз ситуація складніше, ніж минулого року, тому що українська енергосистема втратила додатково 9 ГВт потужностей додатково до попередніх руйнувань внаслідок російських обстрілів. Експерт каже, що потрібно насамперед збільшувати можливості на імпорт.

«Є така опція, можна десь на 500 мегаватів збільшити до осінньо-зимового періоду. Це теж немало», підкреслив Омельченко.

Він додав, що до середини серпня може покращитися ситуація зі світлом, якщо будуть проведені відповідні ремонтні роботи та не буде нових обстрілів енергосистеми.

Нагадаємо, вночі 22 липня російські БПЛА атакували енергетичну інфраструктуру України.

Підвищення тарифу «Укрзалізниці» на вантажні перевезення є необгрунтованим, оскільки компанія отримує достатньо коштів від збільшення обсягів вантажних перевезень. У той самий час, бізнес перебуває у кризовому стані, та не може залучати кошти для стабільності. Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України (ФРТУ) Володимир Гусак, коментуючи ініціативу УЗ щодо гармонізації тарифів на вантажні перевезення, у результаті чого вартість перевезень для бізнесу значно подорожчає.

«Ми високо оцінюємо роль «Укрзалізниці» в обороні України. Але у компанії залишається багато проблем, у тому числі на західних прикордонних переходах та на шляху до морських портів, і це насторожує», каже Гусак.

Водночас, він наголосив: головне дати змогу українським підприємствам вижити під час війни, тому має бути запроваджено мораторій на підвищення тарифів державних монополій під час воєнного стану.

«Нам потрібно, щоб українські підприємства змогли працювати та зберігати робочі місця, платити податки. У можливих потребах «Укрзалізниці» у додаткових коштах слід дуже детально розбиратися. Але у будь-якому разі ці кошти слід залучати за рахунок зовнішньої допомоги та зовнішнього кредитування тому що великі державні підприємства можуть це робити, а приватні підприємства ні», підкреслив Гусак.

Він нагадав, що «Укрзалізниця» провела безпрецедентне підвищення тарифів влітку 2022 року, відразу на 70%, і відтоді економічна ситуація в Україні навіть покращилася, так само як і фінансовий стан УЗ.

«Відтак жодні інфляційні індекси і жодні економічні показники не можуть бути обґрунтуванням такого підвищення тарифів. Зараз нам слід відмовитися взагалі від підвищення тарифів, і спрямувати зусилля на залучення зовнішньої допомоги. Чергове підвищення тарифів на залізницю можуть вбити приватні підприємства. І після перемоги України буде просто нікому працювати», резюмував Гусак.

Як відомо, «Укрзалізниця» ініціює так звану «гармонізацію» тарифів, яка у результаті призведе до подорожчання перевезень для всіх видів вантажів. Бізнес, у свою чергу, виступив з критикою цього рішення адже наразі УЗ демонструє стабільну прибутковість, і має багато шляхів для її збільшення, у тому числі шляхом продажу металобрухту, який компанія перестала продавати майже рік тому.

Україні вдалося досягти принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України щодо реструктуризації боргу. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити $11,4 млрд на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та $22,75 млрд до 2033 року» зазначив він.

Таким чином, наголосив Шмигаль, Україна зможе вивільнити ресурси на нагальні потреби: оборону, соціальний захист та відновлення.

Пізніше Міністерство фінансів підтвердило, що в результаті закритих зустрічей з 12 по 19 липня з Комітетом власників єврооблігацій України було досягнуто принципових домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів, випущених на міжнародних ринках капіталу, на суму $23,4 млрд.

Зазначається, що угода про реструктуризацію передбачатиме, що існуючі єврооблігації в обігу будуть обміняні на пакет нових єврооблігацій із номінальним зниженням вартості боргу на 37% на початковому етапі та зниженням чистої приведеної вартості боргу на близько 60%.

Після завершення реструктуризації строк погашення єврооблігацій буде продовжено: перше погашення на суму $1,172 млрд відбудеться у 2029 році. Для порівняння, без реструктуризації, основна сума боргу на $9,381 млрд (без урахування капіталізованих відсотків) підлягала б виплаті в період з 2024 по 2029 рік.

Згідно з досягнутими домовленостями, будуть випущені нові єврооблігації: чотири серії Облігацій A з погашенням у 2029, 2034, 2035 і 2036 роках та чотири серії Облігацій B з погашенням у 2030, 2034, 2035 і 2036 роках.

Купонні платежі Облігацій A: 1,75% у 2024-2025 роках, 4,5% у 2026 році-першому півріччі 2027 року, 6% у другому півріччі 2027-2033 років, та 7,75% починаючи з 2034 року і надалі.

Купонні платежі Облігацій B: відсутні до другої половини 2027 року, далі 3% з другого півріччя 2027 року до 2033 року, і підвищення до 7,75% з 2034 року і надалі.

Досягнуті домовленості підтримуються Комітетом кредиторів України та відповідають цільовим показникам програми Механізму розширеного фінансування МВФ, зокрема: співвідношення боргу до ВВП складатиме 82% до кінця 2028 року; співвідношення боргу до ВВП складатиме 65% до кінця 2033 року; середня потреба у фінансуванні буде на рівні 8% від ВВП у 2028-2033 роках.

Наразі Україна має намір здійснити угоду з реструктуризації якнайшвидше, за умови готовності документації.

Як повідомлялося, минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11396, який дозволяє уряду призупиняти виплати за зовнішнім державним боргом до 1 жовтня 2024 року.

Починаючи із 1 серпня Національний банк України розпочне вилучати з обігу банкноти номіналом 500 гривень зразків 2003-2007 років (тобто старого зразка). Це робиться з метою поступової їх заміни банкнотами зразка 2014 року та наступних років випуску. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

«Тож банкнот номіналом 500 гривень старого зразка в обігу поступово ставатиме менше, їх замінюватимуть сучасніші та більш захищені банкноти номіналом 500 гривень» йдеться в повідомленні.

Проте банкноти номіналом 500 гривень старого зразка залишатимуться дійсним платіжним засобом. Громадяни без обмежень зможуть продовжувати ними розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати, додали в пресслужбі.

З 1 серпня 2024 року НБУ спільно з банками поступово вилучатиме з готівкового обігу зазначені банкноти, зокрема:

• банки України не видаватимуть із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій;
• Національний банк припинить підкріплювати такими банкнотами каси банків.

Як наслідок, потрапляючи в банки, банкноти номіналом 500 грн старого зразка не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться з обігу та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації.

«Водночас заміна банкнот номіналом 500 гривень старого зразка на сучасні, з посиленою системою захисту, не вплине на готівкові розрахунки громадян, їм не потрібно вживати додаткових заходів для обміну» - йдеться в повідомленні.

Раніше повідомлялося, що за шість місяців поточного року гривневих банкнот стало на 4,8% (на 36,5 млрд грн) більше, ніж було на початку року. Так, у готівковому обігу станом на 1 липня перебувало 800,9 млрд грн (на 01.01.2024 764,4 млрд грн).

За даними Державної податкової служби протягом 2024 року заплановані перевірки понад 3,3 тис. компаній та ФОПів. З них майже 73% припаде на компанії, а решта — на приватних підприємців. У червні компаній «під наглядом» побільшало на 42 одиниці. Про це свідчать дані Опендатабот.

Як зазначається, на перевірки протягом цього року варто чекати 2 450 компаніям та 915 ФОПам. У червні до списку додалося ще 42 бізнеси, які перевірять уже в другому півріччі.

Найбільше перевірок буде здійснено у Києві 26%. А також у Дніпропетровській та Львівській областях 8,1% та 6,9% відповідно. Найменший інтерес податківців привернула Херсонщина лише 2 компанії.

Серед нових компаній можна відзначити «Сенс банк» з виторгом 12.9 млрд грн, який обійняв сім позицію в Індексу Опендатабота серед банківських видів діяльності.

Перевірятимуть податківці також ТОВ «Агропроінвест 08» майже 2 млрд грн та ТОВ «Алма Він» 1,6 млрд грн. Натомість закриває топ десятку ТОВ «Трейдінг продакт компанії» з доходом у понад 326 млн грн.

Як повідомлялося, у четвер, 18 липня, Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до державного бюджету на 2024 рік щодо збільшення фінансування сектору безпеки і оборони на 495,3 млрд гривень, а також проєкт змін до Податкового кодексу щодо збільшення податкових надходжень на загальну суму 138,7 млрд гривень.

Нагадаємо, загальні видатки держбюджету на 2024 рік становлять 3,355 трлн гривень, з них на оборону 1,685 трлн грн.

Після того, як президент США Джо Байден оголосив про відмову від участі в президентських перегонах 2024 року, світова ціна на нафту злетіла вгору. Про це повідомляє Bloomberg.

За даними видання, рішення Байдена викликало хвилювання на ринку, оскільки інвестори побоюються потенційних змін у політиці, що можуть вплинути на енергетичний сектор.

Ціна на нафту марки Brent зросла до 83 доларів за барель після найбільшого одноденного падіння з початку червня, тоді як West Texas Intermediate була близько 81 долара.

Невизначеність щодо майбутнього американського лідерства також посилюється звітністю про пожежі в канадській провінції Альберта, яка є центром нафтовидобутку. Пожежі поставили під загрозу видобуток майже 350 тисяч барелів на день.

Крім того, ціни на нафту в цьому році піднімалися через обмеження видобутку з боку ОПЕК+ та геополітичне напруження в регіоні: війна Ізраїлю проти ХАМАСу і конфлікт із підтримуваними Іраном угрупованнями викликали занепокоєння щодо потенційного впливу на нафтопостачання.

За оцінками аналітиків, ситуація на ринку нафти залишається нестабільною. Оперативний спред Brent різниця між двома найближчими контрактами зросла до одного долара за барель, що свідчить про бичачу тенденцію. Судячи з цього, інвестори очікують подальшого зростання цін на нафту в короткостроковій перспективі.

Нагадаємо, віцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що має намір брати участь у виборах президента після того, як Джо Байден зняв свою кандидатуру з майбутніх президентських виборів у США.

Саме Камалу Гарріс Байден підтримав як кандидатку від Демократичної партії: «Сьогодні я хочу запропонувати свою повну підтримку і схвалення того, щоб Камала стала кандидатом від нашої партії цього року. Демократи настав час об’єднатися і перемогти Трампа. Зробимо це».

Крім того, усі 50 лідерів штатів Демократичної партії підтримують Камалу Гарріс як кандидата в президенти від партії.

Обсяги «тіньового економічного бронювання» в Україні під час мобілізації становлять від $700 млн до $2 млрд на рік. Про це сказав народний депутат, голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха в ефірі «1+1».

За його словами, саме на таку суму українці дають хабарів, щоб не служити в армії.

«Це за розрахунками найбільш адекватними... Це як є зараз», заявив нардеп.

«2 мільярди доларів на рік ухилянти несуть «повз касу», щоб не потрапити до війська», Дмитро Наталуха pic.twitter.com/XcKwPZghsb

Раніше в інтерв'ю «Главкому» Дмитро Наталуха розповів детально про механізми бронювання. Суть одного із законопроєктів така: підприємства виключно з «білими» зарплатами без заборгованостей зі сплати податків зможуть забронювати важливий для себе персонал за фіксовану щомісячну суму (попередньо 20 тис. грн.). При цьому нікуди не діваються обов’язки по сплаті податків з зарплати та ставки військового збору у 1,5%. «Стратегічність» організації значення не матиме, але забронювати можна не більше 50% її працівників і не більше, ніж на рік кожного.

Також Наталуха заявляв, що економічне бронювання дасть бізнесу можливість розвитку, а Силам оборони 200 млрд грн на рік військового збору.

До слова, Україна розширила мобілізацію та має на меті мобілізувати 200 тис. осіб до кінця року. Міністерство оборони відзначає позитивну динаміку темпів мобілізації в Україні. Ситуація значно краща порівняно з березнем та лютим

Напередодні стало відомо, що до війська можуть мобілізувати осіб віком до 25 років, якщо вони набули статус військовозобов'язаного, зокрема проходили строкову службу, навчалися на військовій кафедрі або мали військовий квиток з позначкою «не придатний до служби у мирний час».

Крім того, понад три тисячі українських в’язнів уже отримали умовно-дострокове звільнення та направлені до військових частин для проходження військової підготовки.

Тариф на електроенергію не переглядатиметься до 1 травня наступного року. Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко на запит народного депутата Олексія Кучеренка.

«Ціна на електричну енергію для побутових споживачів, згідно з Постановою №632, затверджена до 30.04.2025. Тобто до закінчення осінньо-зимового періоду 2024/2025 років тариф на електроенергію для побутових споживачів переглядатись не буде», йдеться в документі, який нардеп опублікував у фейсбуці.

Нагадаємо, що український уряд оновив меморандум із Міжнародним валютним фондом (МВФ), який надасть фінансову допомогу у розмірі $8 млрд. Однак один із пунктів домовленостей передбачає підвищення тарифу на газ та електроенергію для населення.

До слова, фіксована ціна на газ для населення гарантована до 30 квітня 2025 року.

Національна поліція за результатами тендерів 16 липня підписала два договори з ТОВ «Спец-Ком-Сервіс» на поставку вантажних та легкових автомобілів спеціалізованого призначення. Загальна вартість склала 258,78 млн грн, повідомляє «Главком» з посиланням на ProZorro.

Ідеться про 150 кросоверів на базі Skoda Karoq, 2024 року випуску. Ціна однієї машини 1,23 млн грн. Автомобілі мають бензиновий двигун та автоматичну коробку передач; систему безпеки; систему клімат-контроль; протиугінний пристрій (іммобілайзер); центральний замок з дистанційним керуванням.

Також Нацполіція отримає 50 пікапів на базі Peugeot Landtrek, 2024 року випуску. Вартість однієї автівки склала 1,46 млн грн. Ці машини ідуть із дизельним двигуном та механічною коробкою передач.

Замовник прописав у техніних вимогах, що експлуатаційна документація на транспортні засоби має бути українською мовою.

Поставки автомобілів очікуються до кінця листопада. Переможець тендерів надає дворічну гарантію (або 100 тис. км. пробігу, залежно від того, що настане раніше) на кросовери та пікаки, 2024 року виписку.

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Спец-Ком-Сервіс» створено у травні 2009 року. Засновниками та власниками є мешканець Київщини Сергій Калюш та Михайло Городових із Черкащини. За даними ЗМІ, з 2016 року «Спец-Ком-Сервіс» отримав замовлень на 3,25 млрд грн, переважно в системі МВС.

Завдяки відкритому морському коридору, «Укрзалізниця» наростила обсяги перевезень у кілька разів, тож наразі має отримувати значні прибутки. Якщо ж цього не відбувається, контролюючі органи мають перевірити ефективність менеджменту компанії. Таке переконання висловив президент ОП Олександр Каленков, коментуючи ініціативу УЗ черговий раз підвищити тариф на вантажні перевезення.

«В Укрзалізниці головний показник це оборот вантажів. Оборот за рахунок відкриття морського коридору зараз зростає. Ми про це можемо судити досить чітко, тому що ми, вантажі ГМК, це одні з основних вантажів, які перевозить Укрзалізниця. І зерно, і решта продукції. Тому зі збільшенням обороту, не нарощуючи витрати, компанія має працювати прибутково. Прибутки мають зростати, збитки зменшуватися. Принаймні така тенденція має бути» , зауважив Каленков.

Якщо ж в умовах зростання прибутків компанія починає нарощувати збитки, то це може свідчити про неефективність управління ресурсами, наголосив Каленков.

«Якщо ростуть збитки, це знак, що варто розпочати перевірку ефективності діяльності компанії. Дивитися витрати, які вони показують, і чи немає зловживань. Я думаю, що це робота для Рахункової палати, для КРУ, для органів контролю. Тому що зараз є всі передумови для того, щоб Укрзалізниця показувала прибуткову діяльність. Так, як вони підвищили тарифи в останні два роки, цього не було ніколи. Тому логічно було б очікувати на прибуткову діяльність Укрзалізниці. Якщо це не так, треба дивитися на менеджмент та управління», резюмував Каленков.

Як відомо, влітку 2022-го року, під час війни, УЗ підвищила тарифи на вантажні перевезення на рекордні 70%.

Це відбулося без публічних обговорень і було спричинене значним падінням обсягів перевезень. Однак вже у 2024 році компанія почала демонструвати рекорди так, у січні червні 2024 року УЗ перевезла понад 90 млн т вантажів, що на 28% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Національний банк України успішно протидіє девальвації гривні. За словами заступника голови НБУ Юрія Гелетія, тимчасове ослаблення національної валюти було пов’язане зі збільшенням попиту на іноземну валюту та зменшенням валютної виручки. Проте, завдяки вчасно вжитим заходам, гривня вже почала зміцнюватися.

Як пояснив Гелетій, основними причинами подорожчання долара стали:

• Розширення бюджетних видатків: збільшення державних витрат призвело до зростання попиту на валюту.
• Валютна лібералізація: послаблення валютних обмежень, проведене НБУ у травні, також вплинуло на курс гривні.
• Зменшення пропозиції валюти: вичерпання ефекту врожаю минулого року в аграрному секторі призвело до зменшення валютної виручки.
• Для стабілізації курсу Національний банк вжив низку заходів, зокрема змінив підхід до валютних інтервенцій. Завдяки цим діям гривня вже почала зміцнюватися.

«Поряд зі збільшенням попиту спостерігалося зменшення пропозиції валюти. Перш за все, мова йде про аграрний сектор. Вичерпався ефект врожаю минулого року», сказав він.

«Коливання ми будемо забезпечувати помірними. Тобто наше завдання, щоб гривня коливалася в обидва боки, що ми спостерігаємо. НБУ продовжить бути активним учасником на ринку і закривати цей структурний дефіцит валюти», додав Гелетій.

За прогнозами НБУ, ситуація на валютному ринку буде стабілізуватися завдяки:

• Збільшенню пропозиції валюти: очікується, що продаж нового врожаю та експорт товарів через морський коридор збільшать надходження іноземної валюти.
• Міжнародній допомозі: підтримка міжнародних партнерів також сприятиме зміцненню гривні.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що стійкість валютного ринку відновлена і на сьогодні не викликає жодних питань.

Нагадаємо, аби мінімально «зарядити квартиру» потрібно мати зарядну станцію приблизно на 800 Вт потужності. Якщо ж необідно повністю заживити всі електроприлади знадобиться станція вже на 2 кВт.

До слова, за перші п'ять місяців 2024 року українські банки продемонстрували вражаючі фінансові результати, попри збільшення податку на прибуток. 63 банки країни сукупно заробили майже 68 млрд грн прибутку після оподаткування, що на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

17 липня у столиці пройшов щорічний HR Wisdom Summit. Подія об’єднала понад 300 учасників HR-фахівців, власників компаній та топменеджерів. Як вирішувати актуальні виклики вітчизняного ринку праці та перетворити робоче середовище на місце сили, розповіли понад 30 спікерів представників великих компаній.

Відкрила подію Дарія Марчак перша заступниця міністра соціальної політики, яка розповіла, де брати людей для закриття вакансій тут і зараз і як цьому посприяє побудова інклюзивного робочого середовища. Детальніше ключові меседжі чиновниці читайте тут.

Кейсами DTEK в еволюції бізнесу поділилися Олександр Кучеренко, директор DTEK B.V., член наглядової ради Academy DTEK, та Тетяна Шерман, керівниця з маркетингу та комунікацій Academy DTEK. Вони назвали головні принципи індустрії 5.0 (людиноцентричність, сталий розвиток виробництва, інтеграція передових технологій, гнучкість і адаптивність, безперервне навчання та розвиток), а також навели приклади, як DTEK реалізує кожен із них.

Роль роботодавця в адаптації, реінтеграції та соціалізації ветеранів на панельній дискусії обговорили Олег Давиденко, директор з корпоративних комунікацій Групи «Метінвест», Віктор Марченко, директор з персоналу Райффайзен Банку, Світлана Мозгова, директорка по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій «Астарта-Київ», Антон Семенов, засновник волонтерського проєкту «Як ти, брате?», та Поліна Карєліна, директорка з управління персоналом Nestlé в Україні та Молдові.

За даними аналітики OLX, 67% роботодавців стикнулися з кадровою кризою. Можливими сценаріями розвитку ринку праці та як роботодавцям долати виклики, поділилася Марія Абдулліна, керівниця платформи з працевлаштування «OLX Робота».

Методами підтримки ментального здоров’я команди на панельній дискусії поділилися: Олександра Комар, директорка з персоналу Shell, Анна Метельська, співзасновниця та консультантка з психічного здоровʼя для організацій Mental Health for Business, Вюсал Талибов, HRD Foundation Coffee Roasters, Лілія Дубас, директорка з персоналу «Тева в Україні», Ольга Дрига, керівниця із залученості персоналу «Філіп Морріс в Україні».

Як роботодавці можуть співпрацювати з навчальними закладами для професійної підготовки кадрів, розповіла Ліна Жигінас, СЕО мережі приватних освітніх закладів КМДШ Всесвіт.

Прикладами співпраці вишів та бізнесу на панельній дискусії поділилися: Юлія Тітуренко, HRD банку «Південний», Наталія Бабич, начальниця управління з рекрутингу та розвитку бренда роботодавця Ukrnafta, Катерина Залозних, директорка з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Євгенія Кузьминська, HRD Окко. Модерувала Оксана Рудюк, PR-директорка American University Kyiv.

Як цифровізувати кадри у фармацевтичній компанії, на прикладі групи компаній «Юрія-Фарм» поділилися Антон Скоков, керівник цифрових сервісів для бізнесу «Вчасно», та Анастасія Обертюх, менеджер з розвитку HR-проєктів групи компаній «Юрія-Фарм». Як Meest China долає втрати у команді, розповіла Ганна Нетребська, акціонерка компанії.

Про досвід Starlight Media у формуванні корпоративної культури, дружньої до ветеранів та ветеранок, учасники дізналися від Наталії Волнянської, директорки з управління персоналом медіакомпанії. Як AB InBev Efes Ukraine релокує співробітників із зони бойових дій, розповіла Мар’яна Кошарновська, старший менеджер з персоналу компанії.

Досвідом Приватбанку у побудові людиноцентричної культури поділився Роман Борисенко, керівник дирекції з HR та корпоративного управління ПриватБанку.

Наталія Теряхіна, HR директор Kernel, навела приклади кейсів Kernel щодо корпоративного волонтерства та як компанія створює підтримувальне середовище для військових на реабілітації.

Як будувати сталий бізнес в умовах невизначеності, на панельній дискусії обговорили: Ірина Романенко, директорка департаменту по роботі з персоналом «Контінентал Фармерз Груп», Марія Стеценко, директорка департаменту підтримки людей і організаційної культури «Кока‑Кола Беверіджиз Україна Лімітед», Катерина Цибур, HRD Novus, Аліна Смишляк-Борода, директорка з управління репутацією та КСВ Kormotech, та Олена Семич, директорка з управління персоналом Групи ДТЕК. Модерувала Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні, голова Ради мереж у Східній Європі та Центральній Азії.

Протягом усього дня HR Wisdom Summit тривало нагородження переможців рейтингу «Найкращі роботодавці України 2024» за версією журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших».

Організатори, бізнес/медіа бюро Ekonomika+, онлайн-видання Delo.Ua та журнал «ТОП-100. Медіапартнером заходу виступив «Главком».

Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» №11355, який прийняла Верховна Рада, залишить Україну без промисловості вже за 10 років, якщо у нього не будуть внесені зміни. Про це заявив голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

За його словами, йдеться про норму, яка змушує підприємство вже зараз взяти на себе зобов’язання або модернізувати промислові установки до європейських норм за 10 років, або просто закрити їх через цей строк. При тому, що невідомо, скільки років в Україні ще триватиме війна, і коли промисловість отримає інвестиції для модернізації.

«Чи знаєте ви, коли закінчиться війна? Не знаєте? І я не знаю. А от депутати знають. Бо вони переконані, що за 10 років ми не просто виграємо цю війну. А й повністю відбудуємо всю промисловість. Тому Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» передбачає для екологічної модернізації промисловості часу навіть менше, ніж є у ЄС», вказав Олійник.

Він пояснив: закон передбачає, що цілі галузі української економіки, які за 10 років не зможуть побудувати з нуля нове виробництво, яке буде відповідати нормам ЄС, повинні будуть закритися, і вже зараз вони мають зобов’язатися це зробити.

«Ще раз: в умовах війни, абсолютної невизначеності і відсутності будь-якого фінансування, бізнесу пропонують взяти зобов’язання за 10 років повністю перебудувати агрегати. Або закрити. При цьому, крім гасел та рамкових норм, законопроект взагалі не має жодної конкретики. Неясно, де, на яких умовах та коли український бізнес зможе отримати доступ до фінансування. Неясно також, як вести будівництво під час воєнних дій, відключення електроенергії та її шаленої вартості, а також щоденних «прильотів» на виробничі майданчики», наголосив Олійник.

При цьому, за його словами, ця директива ЄС діє вже більше 14 років, і в Європі досі є установки, які отримують відступи та продовжують працювати за застарілими нормативами викидів. Хоча європейські промисловці, на відміну від наших, всіляко підтримуються державою та отримують пільгове фінансування для масштабної модернізації.

«Залишки великої промисловості коксо-хімічні заводи, машинобудування, енергетика, цементна та хімічна промисловість, опинились під прямим ударом тотального закриття вже за 10 років. Великі бізнес асоціації неодноразово звертались до екологічного комітету та просили збільшити строк такого спеціального дозволу хоча б до 15 років. На жаль, безрезультатно. Замість того, аби підтримати українську промисловість, створення та збереження робочих місць в Україні, екологічний комітет підклали бомбу сповільненої дії під промислові об’єкти. І фактично поставили у невизначеність велику кількість місцевих громад, для яких велика промисловість часто виступає містоутворюючим об’єктом», резюмував Олійник.

Щоб вирішити проблему з дефіцитом людей на ринку праці, Україна має працевлаштувати непрацюючих внутрішньо переміщених осіб, ветеранів на працездатних інвалідів. Про це повідомила заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак на HR Wisdom Summit, саміті HR-фахівців провідних компаній України. Інформаційним партнером форуму виступив «Главком».

На думку заступниці міністра, завадити найгіршим сценаріям має Стратегія 2040, мета якої створити можливості для народження дітей, зниження передчасної смертності і зміни міграційних трендів.

За словами Марчак, наразі міністерство сфокусувалося на високорівневих рішеннях, але паралельно експерти розробили план заходів, дуже детальний перелік дій, які мають зробити різні органи влади».

За словами чиновниці, серед бізнесу популярною є теорія про те, що вирішення проблеми кадрового голоду можливе за рахунок мігрантів. Але, на думку Марчак, є підстави думати, що так не буде, насамперед через дороговартісність імміграційної політики.

Адже якісних спеціалістів, пояснює чиновниця, потрібно не лише віднайти, а ще й інтегрувати для проживання в Україні. Марчак, не відмовляючись від ідеї залучення іноземних мігрантів, говорить і про інший підхід покращення умов на ринку праці, а саме забезпечення максимальної інклюзивності, тобто адаптації фахівців до нинішніх реалій.

За словами представниці Мінсоцполітики, у країні вже є значна кількість людей зі знанням мови, яка повністю інтегрована у суспільство, але не працевлаштована, або працевлаштована на посади, які не задовольняють ані цю людину, ані економіку.

«У нас 700 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО) працездатного віку, які не працюють. Поки не визначена кількість ВПО, яких можна було б перенавчити, запропонувати кращу роботу, вирішити завдяки ним проблеми бізнесу… Окрім того, є близько одного мільйону осіб з інвалідністю, які не працюють, але можуть бути працевлаштовані. З урахуванням того, що у нас є один мільйон потенційних ветеранів, значна частина яких повертатиметься із серйозними травмуваннями, ми починаємо думати про те, що це буде новою нормою для суспільства», визнає Марчак.

Головна задача держави на думку заступниці міністра забезпечити умови життя у безбар’єрному середовищі, де має працювати безбар’єрний бізнес, тобто людина з фізичним обмеженням повинна мати можливість бути активним учасником ринку праці.

Попри колосальні втрати від окупації, руйнування та перепони для експорту, «Метінвест» Ріната Ахметова не припинила потужних інвестицій, які тепер щороку становлять понад $300 млн. Такі цифри опублікували у рейтингу «Топ-10 успішних компаній-інвесторів в Україні» від dsnews.ua.

Серед торішніх інвестпроєктів групи запуск нових лав із видобутку коксівного вугілля у Покровській вугільній групі, великі ремонти на «Каметсталі» і «Запоріжсталі» (від доменних печей до обладнання прокатних станів) та нарощування відміток хвостосховищ на Південному та Інгулецькому ГЗК. У поточному році інвестиції будуть не менші: йдеться передусім про критично необхідні ремонти, а також про фінансування стратегічних проєктів.

В обладнання та робочі майданчики «Метінвест» планує вкласти $320 млн капітальних та близько $350 млн операційних інвестицій. У фокусі уваги ремонти доменних печей та агломашин, підтримання обладнання ГЗК та розвиток шахтоуправління у Покровську.

Також компанія має довгострокову інвестиційну стратегію, яку готові «увімкнути» у будь-який момент тут все залежить від воєнно-політичної ситуації та зниження ризиків, пов’язаних із бойовими діями. Ця стратегія передбачає масштабну зелену модернізацію підприємств в Україні, яка наразі на паузі через брак електроенергії.

Водночас, будівництво «Метінвестом» «зеленого» прокатного заводу в Італії потужністю близько 3 млн тонн на рік у перспективі підвищить завантаженість українських ГЗК, які не можуть збувати свою продукцію вдома після окупації меткомбінатів Маріуполя. Сам завод мають побудувати разом з партнерами за 3-4 роки, з залученням до $2 млрд кредитних і партнерських коштів. Що ж до виробництва високоякісної сировини, то забезпечені замовленнями ГЗК згодом теж будуть модернізовані для випуску високоякісних окатків. А протягом 5-10 років після завершення війни Група планує масштабну зелену трансформацію своїх українських активів ГЗК, «Каметсталі» та «Запоріжсталі» загальною вартістю близько $9 млрд.

Як відомо, Компанія «Метінвест» доєдналася до урядової платформи з відновлення української металургії із застосуванням «зелених» технологій. Підписання меморандуму про партнерство відбулося на Ukraine Recovery Conference (URC), яка проходила у Лондоні.

Вранці 19 липня компанія «Нова пошта» зіткнулася з проблеми через технічний збій. Однак роботу всіх клієнтських систем та сервісів вже вдалося відновити. Про це повідомила пресслужба логістичної компанії

Зокрема, збій стався в роботі системи з обслуговування клієнтів через деякі програмні оновлення.

«Причини вже зʼясовані. Роботу буде відновлено найближчим часом», йшлося в повідомленні.

Нагадаємо, компанія «Нова пошта» стала поштовим оператором року за версією щорічної міжнародної галузевої премії World Post and Parcel Award.

Як повідомлялося, Росія ракетним ударом по Одесі знищила депо і вантажне відділення «Нової пошти» та понад 900 посилок на три мільйони гривень.

Уряд ухвалив постанову про реалізацію експериментального проєкту, завдяки якому цьогоріч вступники вперше зможуть отримати державний грант. Він покриватиме частину вартості навчання на контракті в університеті. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Студенти зможуть щорічно отримувати від 15 тис. грн і більше протягом навчання. Кошти нараховуватимуть через портал державних послуг «Дія». Студенти, що вступили на бюджетну форму навчання, як і раніше, отримуватимуть повне фінансування від держави.

Система грантів на вищу освіту це поширена світова практика, яка діє в США та Європі. У центрі системи вищої освіти студент, а не університет. Вступник зможе сам вибирати, якому університету віддати свої кошти та на яку спеціальність вступати, а не вибирати спеціальність лише через наявність бюджетних місць.

«Раніше під час вибору спеціальності вступник орієнтувався на наявність бюджетних місць, адже не завжди сімʼя могла оплатити навчання на контракті. І навіть якщо дитина мріяла стати журналістом, йшла навчатися на маркетолога, адже там пройшла на бюджет. Грант це свобода вибору спеціальності для дитини», сказав Федоров.

Натомість для навчальних закладів нова система стимулюватиме конкуренцію.

«Адже більше студентів більший бюджет. Це стане стимулом для покращення умов навчання, професійного розвитку викладачів, створення додаткової цінності для вступників», каже він.

Як зазначає Міністерство освіти і науки, отримати грант може вступник, який:

• вступає на бакалаврат (або магістра медичного, ветеринарного, фармацевтичного спрямування) після школи або коледжу;
• вступає на денну або дуальну форму навчання на контракт;
• має результати Національного мультипредметного тесту (ЗНО) з будь-яких двох предметів з оцінками не менше ніж 150 балів (грант першого рівня) або не менше ніж 170 балів (грант другого рівня).

Загалом сума гранту визначається індивідуально для кожного за результатом НМТ та з урахуванням коефіцієнта спеціальності:

• вступники з результатом НМТ від 150 балів з будь-яких двох предметів претендуватимуть на грант у розмірі 15 тис. грн.
• вступники з результатом НМТ від 170 балів з будь-яких двох предметів претендуватимуть на грант у розмірі 25 тис. грн.

Розмір гранту може бути більшим (тобто, помножений на відповідний коефіцієнт), що залежатиме від обраної спеціальності.

Зокрема, для деяких спеціальностей не передбачено гранту першого рівня, лише другого (отже, для вступників, у яких не менше ніж 170 балів із мінімум двох предметів).

Нагадаємо, цього року вступники до закладів вищої освіти матимуть змогу подати до 15 заяв, їхній прийом починається з 19 липня.

Раніше уряд збільшив державне замовлення у 2024 році на підготовку військових, медиків, будівельників, педагогів, транспортників і робітничих кадрів.

До слова, для розрахунку конкурсного балу під час вступу розробили онлайн-калькулятор. Він вже доступний на офіційному сайті вступної кампанії, про це повідомили в Міністерстві освіти та науки.

Згодом освітній омбудсмен Сергій Горбачов опублікував допис, де зазначив, що рішення про достроковий початок навчального року незаконний, так як для цього не була видана відповідна постанова.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук попередив про можливе зростання цін на молочні, м'ясні та хлібобулочні вироби через дефіцит електроенергії. За його словами, аграрії вже відчувають труднощі через відключення світла, особливо у тваринництві, де всі процеси залежать від електропостачання.

«Вся молочно-товарна ферма підключена до генерації, тому що всі процеси — від доїння до зберігання молока потребують електрики. Ферма на 500 голів потребує на 1 годину до 100 кВт, що вимагає значних обсягів дизпалива. Відповідно затратна частина зростає і сьогодні молочка в закупівлі за червень-липень вже зросла на 3-5%. Те саме стосується і переробної галузі», зазначає заступник голови ВАР.

Станом на 1 липня середня закупівельна ціна молока екстра-ґатунку зросла на 15 копійок порівняно з попереднім місяцем і склала 13,84 грн/кг без ПДВ. Ціни на молоко вищого ґатунку також збільшились на 15 копійок і становлять від 13,20 до 14,30 грн/кг без ПДВ. Молоко першого ґатунку подорожчало на 9 копійок, середня ціна складає 13,04 грн/кг без ПДВ. Таким чином, середня ціна на всі три ґатунки молока зросла на 13 копійок і становить 13,57 грн/кг без ПДВ.

Водночас в Асоціації свинарів України відзначають зниження цін на свинину в червні на 10,1% через жорсткіші графіки відключень електроенергії. Проте, за даними аналітика Асоціації виробників молока, закупівельні ціни на молоко зросли на початку липня через нестачу сировини та підвищений попит з боку переробних підприємств.

Таким чином, дефіцит електроенергії створює серйозні виклики для аграрного сектору України та може призвести до зростання цін на харчові продукти, що негативно вплине на добробут населення.

Раніше повідомлялося, що українські виробники кавунів б'ють на сполох через стрімке падіння цін на їхню продукцію. Низький попит та аномальна спека призводять до масового псування врожаю, а ціни опустилися до 10-18 грн/кг.

В Україні за час повномасштабної війни на шахтах почали працювати близько 500 жінок, компенсуючи нестачу чоловіків в галузі. Підготовку працівниць виконала освітня платформа «Академія ДТЕК». Про це розповіла керівниця з маркетингу та комунікацій платформи Тетяна Шерман у коментарі для Delo.ua.

За її словами, війна змінила ринок праці України, тому частину гендерних, вікових та інших обмежень на доступ до окремих професій вже вимушено знято.

«Один з наших кейсів, це опанування жінками традиційно чоловічих професій. Раніше їм було заборонено працювати в шахтах, але в умовах війни жінки почали опановувати і цю професію. Зараз в українських шахтах вже працює близько 500 жінок», пояснила Тетяна Шерман.

Всього «Академія ДТЕК» з моменту відкриття у 2010 році підготувала до 300 тис. працівників, як холдингу ДТЕК, так і сторонніх спеціалістів за замовленнями інших бізнесів. Щорічно підготовку проходять понад 40 тис. працівників, зокрема й іноземці з Казахстану, Грузії, Азербайджану.

Освітні проєкти варіюються від довгострокових програм для топменеджерів компаній до кількатижневих курсів для звичайних спеціалістів. Строки та умови навчання можуть змінюватися залежно від запиту компанії, котра направляє своїх спеціалістів на підготовку.

Нагадаємо, журналісти The Guardian побували на виробництві «Метінвесту» у Покровську, де українські жінки поступово обіймають традиційно чоловічі посади. Там вони поспілкувалися з дівчатами, які працюють під землею, їздять на вантажівках, і визнали: стереотипи щодо «чоловічої» роботи в Україні почали змінюватися.

До слова, від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України не вистачає спеціалістів професій, які зазвичай вважалися «чоловічими». Проте роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, а українки активніше відгукуються на такі вакансії та проходять перекваліфікацію.

В Україні суттєво знизилася вартість кавунів. Ціни падають практично щодня. Так, минулого тижня середні оптові ціни на кавуни в Україні знизилися до рівня 15 грн/кг, що стало мінімальним показником щонайменше за останні три сезони. Про це пише EastFruit.

Станом на сьогодні оптові партії кавунів на внутрішньому ринку можна придбати в діапазоні 5-14 грн/кг, залежно від якості, сорту та обсягу пропонованої партії. Нинішні усталені ціни вже мінімум на 35% нижчі, ніж тижнем раніше.

Серед причин такого різкого падіння цін у сегменті кавунів у нинішньому сезоні релокація виробництва цієї культури в Україні. Після окупації Росією значних територій Херсонської та Запорізької областей України за вирощування баштанних культур взялися в усіх центральних областях України, а місцями й в західному регіоні. Погодні умови нинішньої весни й в першій половині літа поточного року були сприятливі для вегетації рослин, і фермери очікували зібрати високі врожаї кавунів у поточному сезоні.

Самі виробники негативну цінову динаміку пояснюють різким збільшенням пропозиції місцевих кавунів на ринку. Через спекотну погоду, яка встановилася в Україні з другої декади липня поточного року, темпи дозрівання кавунів у полях істотно прискорилися. При цьому аномальна посуха, яка спостерігається в південних областях, негативно позначається на якості кавунів на полях, що тільки посилює темпи зниження цін.

Додаткове навантаження на ринок надають стабільні поставки кавунів в Україну з країн Центральної Азії, де ця продукція на сьогодні набагато доступніша й вирізняється більш високими якісними показниками.

Раніше повідомлялося, що українські виробники кавунів б'ють на сполох через стрімке падіння цін на їхню продукцію. Низький попит та аномальна спека призводять до масового псування врожаю, а ціни опустилися до 10-18 грн/кг.

Внаслідок нещодавніх аварій на енергетичних об’єктах зараз не вдається покращити ситуацію з графіками відключень світла. Про це заявив директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко.

Зокрема він розповів, що робота усієї енергосистеми України значною мірою залежить від державного «Енергоатома», частка якого у загальному виробництві становить близько 50%. Він пояснив, що у роботі цієї компанії є певна специфіка. Зокрема, з весни по осінь енергоблоки АЕС виходять у планові ремонти і якщо їх не проводити можуть ставатися аварії на них.

«Наразі у ремонті знаходиться близько 50% потужностей компанії. Цей факт та шалена спека, що триває в Україні у липні, призводить до величезного дефіциту електроенергії. Також через спеку за останні дні було декілька аварій на вихідних трансформаторах АЕС, що не дозволило покращити ситуацію з електропостачанням, незважаючи на зниження температури та достроковий вихід із ремонту одного блоку АЕС», написав Омельченко.

Він наголосив, що сьогоднішні екстрені відключення світла у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях це вже результат аварії на станції, бо перевантажується перетин, який відповідає за видачу потужності.

Експерт додав, що не варто очікувати, що відключення світла зникнуть найближчим часом. Дефіцит все одно лишається, оскільки частина енергоблоків все ще у ремонті, а ще частина перейде у ремонтний стан пізніше.

Раніше державна «Укренерго» була вимушена збільшити кількість відключень світла у Києві та 11 областях внаслідок виходу з ладу обладнання на двох енергетичних об’єктах.

У 2024 році було зруйновано 90% потужностей теплових електростанцій компанії ДТЕК. Про це в коментарі виданню The Economist заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

«90% наших виробничих потужностей було зруйновано цього року. З березня ракетні атаки були спрямовані проти теплових та гідроелектростанцій», - сказав він коментуючи наслідки російських обстрілів.

В статті зазначається, що зараз українські інженери шукають в Європі обладнання на законсервованих теплоелектростанціях для його використання в Україні.

Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення ТЕС ДТЕК Ріната Ахметова були обстріляні ворогом понад 180 разів.

Нагадаємо, для підтримання потреб українського вуглевидобутку машинобудівники ДТЕК виготовили 8 комбайнів та 542 тисячі запчастин для обладнання шахт.

Зазначається, що працівники машинобудівних підприємств ДТЕК у січні червні цього року виготовили та відремонтували 757 одиниць гірничо-шахтного обладнання (ГШО). Серед ключового 8 нових прохідницьких та очисних комбайнів. Машинобудівники забезпечили шахтарів також і 542 тисячами запчастин та комплектуючих.

Відтепер замовити з-за кордонк генератор, повербанк чи іншу побутову техніку стане дорожче: сьогодні, 18 липня, Кабінет міністрів затвердив законопроєкт, який передбачає зміни оподаткування поштових посилок. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

ПДВ тепер накладатиметься на посилки вартістю 45 євро та більше. Раніше він діяв лише на посилки вартістю 150 євро.

У великому переліку податків та зборів, які планують підвищити, є намір зменшити обсяг неоподаткованої вартості поштового відправлення.

Нагадаємо, уряд має реальні альтернативи підвищенню податків та акцизів на пальне. Про це заявила більшість експертів, опитаних виданням Агрополіт. Так на думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетьмана, уряд, не використавши всі інші можливості наповнення бюджету взявся до найбільш негативного для економіки країни підходу підвищення податків.

До слова, в Україні не залишилося дієвих рішень для фінансування Сил оборони. Про це повідомив голова Комітету ВР з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев на Банківському форумі від ЕП.

«Уряд тільки що схвалив Закон про зміни у Бюджет 2024 з підвищенням видатків на 500 млрд та Податкові зміни на 140 млрд грн. До речі, в законопроекті про підвищення податків від Уряду будуть зміни по оподаткування поштових посилок. Відправлення не будуть оподатковуватися ПДВ до 45 євро (а не 150 євро як зараз). І то не всі», написав Ярослав Железняк.

В четвер, 18 липня, Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до державного бюджету на 2024 рік щодо збільшення фінансування сектору безпеки і оборони на 495,3 млрд гривень, а також проєкт змін до Податкового кодексу щодо збільшення податкових надходжень на загальну суму 138,7 млрд гривень. Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Згідно з проєктом змін до державного бюджету на поточний рік передбачено, зокрема, збільшення видатків на оплату праці в секторі безпеки і оборони на 77,9 млрд грн.

На військову, спеціальну техніку та обладнання передбачено додатково 256,1 млрд грн.

На будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд додатково закладено 40,4 млрд грн.

А ще є інші видатки на 120,7 млрд грн.

Проєктом змін також передбачено скорочення видатків державного бюджету на 65 млрд грн.

Для покриття додаткових видатків та забезпечення збалансування показників бюджету передбачено збільшити доходи загального фонду державного бюджету на 214,5 млрд грн, зокрема за рахунок збільшення податкових надходжень. Також заплановано додаткове фінансування загального фонду бюджету за рахунок боргових операцій на суму 220 млрд грн.

Уряд запланував до кінця року додатково отримати в державний бюджет 138,7 млрд грн за рахунок додаткових надходжень від податків. Задля цього уряд пропонує підвищити ставки окремих податків і розширити базу оподаткування.

Зокрема, йдеться про:

• підвищення ставки військового збору з доходів, визначених статтею 163 Податкового кодексу, до 5 %;
• встановлення обовʼязку сплати військового збору юридичними особами у розмірі 1 % доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку 3 та 4 групи;
• встановлення обовʼязку сплати військового збору в розмірі 5 % в розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи;
• встановлення обовʼязку сплати військового збору в розмірі 1 % від доходу ФОП платниками єдиного податку третьої групи;
• встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 5 % від вартості банківських металів юридичними та фізичними особи , які здійснюють операції з придбання у банків банківських металів;
• встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 30 % від вартості реалізованих ювелірних виробів підприємствами, установами, організаціями та ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними виробами із золота , платини і дорогоцінного каміння ( в тому числі виробленими із давальницької сировини );
• встановлення обовʼязку сплати військового збору в розмірі 15 % від вартості набутого рухомого майна підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами , які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством;
• встановлення обовʼязку сплати військового збору в розмірі 5 % від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами , якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного обʼєкта нерухомості;
• встановлення обовʼязку сплати військового збору в розмірі 5 % постачальниками електронних комунікаційних послуг, які надають послуги мобільного звʼязку, здійсненої кінцевими користувачами таких послуг;
• встановлення обовʼязку щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу, розміщених на місці роздрібної торгівлі пальним, внесеним до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
• встановлення специфічної ставки акцизного податку в розмірі 0,1 євро за 1 літр солодких напоїв газованих.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що найближчим часом Верховна Рада розгляне урядовий законопроєкт про перегляд Державного бюджету України на 2024 рік. За його словами, повний текст урядового законопроекту сьогодні-завтра будуть на сайті парламенту.

«Парламент та Уряд завжди оперативно реагують на запити військових, тому в мене немає сумнівів, що запропоноване збільшення видатків буде підтримано народними депутатами», запевнив Гетманцев.

Також він оприлюднив аналіз запропонованих урядом змін до держбюджету від голови бюджетного комітету Ради Роксолани Підласої.

Отже, видатки загального фонду державного бюджету зростуть на 500,3 млрд грн.

На потреби оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд грн, зокрема:

• 185,8 млрд грн на закупівлю та модернізацію військової техніки та озброєння ЗСУ;
• 147,2 млрд грн для ЗСУ;
• 48,2 млрд грн для Національної гвардії;
• 41,9 млрд грн для Державної прикордонної служби;
• 40,7 млрд грн для Державної спеціальної служби транспорту Міноборони;
• 15,2 млрд грн для Національної поліції;
• 7,5 млрд грн для ГУР МО;
• 5,1 млрд грн для СБУ;
• 2,8 млрд грн для ДСНС;
• 503 млн грн для СЗР;
• 258,3 млн грн для Держспецзв'язку;
• 138,7 млн грн для УДО.

Планується скорочення витрат загалом на 65,7 млрд грн, у тому числі на обслуговування державного боргу (на 61,8 млрд грн) та на виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії (на 3,9 млрд грн).

Окрім змін параметрів державного бюджету на 2024 рік, уряд також ініціює врегулювання ряду питань, пов’язаних з організацією бюджетного процесу цього року.

Нагадаємо, загальні видатки держбюджету на 2024 рік становлять 3,355 трлн гривень, з них на оборону 1,685 трлн грн.

Кабінет міністрів спростив призначення субсидій, прибравши зайву бюрократію у взаємодії між Пенсійним фондом та об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Як зазначив Шмигаль, одним із суспільних запитів є ефективна та адресна соціальна допомога.

«Це, зокрема, житлові субсидії. Наразі спрощуємо взаємодію між ОСББ та Пенсійним фондом, який їх нараховує. Прибираємо зайву бюрократію і таким чином пришвидшуємо всі процедури», додав прем’єр.

Нагадаємо, Міністерство соціальної політики України розробляє нову програму підтримки людей, які втекли від війни. Планується запровадити субсидію на оренду житла для сімей, чиї витрати на оренду перевищують 30% сукупного доходу домогосподарства.

Подати заявку на субсидію можна буде онлайн через електронний кабінет Пенсійного фонду після затвердження програми урядом. Пенсійний фонд зможе самостійно обробляти більшість заявок завдяки обміну даними з іншими державними органами.

До слова, субсидія на оплату житлово-комунальних послуг в орендованій квартирі призначається на основі договору про найм.

Верховна Рада найближчим часом розгляне урядовий законопроєкт про перегляд державного бюджету України на 2024 рік. Видатки планують збільшити на понад 500 млрд грн, частково за рахунок підвищення податків. Про це заявила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.

«Повний текст урядового законопроєкту сьогодні-завтра будуть на сайті Верховної Ради», написала вона.

За словами нардепки, більшу частину необхідних коштів планується покрити шляхом збільшення дохідної частини держбюджету (+214,5 млрд грн), проте доведеться позичати 160,2 млрд грн на внутрішньому ринку.

«Уряд також ініціював зміни до Податкового кодексу, щоб збільшити дохідну частину бюджету», додала голова бюджетного комітету.

Загалом видатки загального фонду державного бюджету зростуть на 500,3 млрд грн. При цьому, на потреби оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд грн, зокрема:

• 185,8 млрд грн для закупівлі та модернізації військової техніки та озброєння ЗСУ,
• 147,2 млрд грн для ЗСУ,
• 48,2 млрд грн для Національної гвардії,
• 41,9 млрд грн для Державної прикордонної служби,
• 40,7 млрд грн для Державної спеціальної служби транспорту Міноборони,
• 15,2 млрд грн для Національної поліції,
• 7,5 млрд грн для Головного управління розвідки Міністерства оборони,
• 5,1 млрд грн для Служби безпеки,
• 2,8 млрд грн для Державної служби України з надзвичайних ситуацій,
• 503 млн грн для Служби зовнішньої розвідки,
• 258,3 млн грн для Держспецзв'язку,
• 138,7 млн грн для Управління державної охорони.

До слова, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11256-2 про підвищення акцизного податку на паливо.

Фонд державного майна 18 липня провів у системі «Прозорро.Продажі» онлайн-аукціон з приватизації готелю «Козацький». Переможцем конкурсу стало сільськогосподарске товариство з обмеженою відповідальністю «Надія». Про це стало відомо із заяви пресслужби Фонду та системи «Прозорро.Продажі».

ТОВ «Надія», згідно з даними аналітичної платформи, було зареєстровано у 2000 році за юридичною адресою у Чернівецькій області. Основний вид діяльності (КВЕД) будівництво житлових і нежитлових будівель.

Власниками є Бічер Василь Георгійович та Білик Василь Костянтинович.

Бічер Василь з 2020 року є чинним депутатом Чернівецької обласної ради восьмого скликання від «Слуги народу» за 6 округом. Проте до обласної ради він балотувався й раніше, але безуспішно: у 2015 році від «Блоку Петра Порошенка», а у 2010 від «Партії регіонів».

Білик Василь Костянтинович у відкритих реєстрах зазначається лише як співзасновник ТОВ «Надія».

Зазначається, що стартова вартість лота становила понад 155 млн грн. Торги проходили за правилами трираундового англійського аукціону на підвищення ціни.

«На аукціоні змагалося три учасники, під час торгів ціна зросла у понад 2.5 рази до 400 млн гривень. Ці кошти після укладання угоди з переможцем надійдуть до державного бюджету. Також покупець додатково сплатить 80 млн гривень ПДВ», зазначили у Фонді держмайна.

Переможець має протягом 20 днів сплатити кошти та підписати договір, інакше тоді переможцем стане компанія, яка була на другому місці. До слова, різниця у ціні на аукціоні між компанією-пережмоцем та тією, яка зайняла друге місце лише 1 тис. грн.

Готель «Козацький» площею понад 9500 кв. м розташований у центрі Києва. Основним видом діяльності є готельні та ресторанні послуги. До складу лота увійшли будівля зі 135 номерами, рестораном, кафе, п’ятьма конференц-залами, меблями та обладнанням.

Станом на кінець березня готель має заборгованість перед бюджетом у майже 9.1 млн грн. За умовами продажу її також має сплатити новий власник об’єкта впродовж шести місяців. Договір купівлі-продажу підписується лише після надходження коштів до бюджету.

Нагадаємо, у лютому готель «Козацький» Міноборони передали в управління Фонду держмайна його готують до приватизації.

У 2019 році НАБУ відкрило кримінальне провадження за фактами зловживання службовим становищем керівниками готелю. При отриманні коштів за проживання в готелі через інтернет-бронювання вони скеровували їх на приватні рахунки, замість рахунку держпідприємства.

Фінансовий стан Росії погіршується дуже повільно, а це свідчить, що санкції працюють не надто добре. Тому Україні слід вести роботу щодо посилення санкцій на усіх рівнях, і займати у цих питаннях проактивну позицію. Таке переконання висловив керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський.

«Робота у санкційній площині має продовжуватися, і Україна має займати більш продуктивну позицію зі своїми європейськими партнерами та Сполученими Штатами щодо запровадження нових пакетів санкцій та розширення вже існуючих. Тому що ми бачимо, що постійно знаходяться лазівки, і ворог намагається обходити ці санкції. Економічно ворог поки не відчуває весь масштаб заборон, які мали б бути запроваджені», наголосив Забловський.

Він зауважив, що можливості для розширення санкцій величезні, найкраще свідчення цього пропозиції щодо посилення заборон, які були ухвалені у ПАРЄ щодо російської металургії.

«Україна має бути лідером. І не чекати, доки країни-партнери запропонують санкції, а постійно на дипломатичному рівні акцентувати на них увагу і проактивно пропонувати та шукати варіанти заборон. Зараз триває війна на виснаження. Саме тому ми маємо максимально мінімізувати та знищувати економічні ресурси, які є у ворога», резюмував Забловський.

Нагадаємо, ПАРЄ закликала ЄС посилити санкції проти металургії РФ, адже попри всі заборони, вона продовжує заробляє мільярди на війну. Шляхом брехні та шантажу Кремлю вдалося продовжити квоти на російські сляби ще на чотири роки, хоча вони мали завершитися у вересні 2024 року. Це дасть РФ змогу імпортувати в ЄС продукції на понад 8 мільярдів євро.

Верховна Рада прийняла одразу у двох читаннях законопроєкт №111396 щодо реструктуризації боргу. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За відповідне рішення проголосував 231 народний обранець.

Як зазначив Железняк, законопроєкт дає право Кабміну призупиняти виплати за зовнішнім державним боргом до 1 жовтня 2024 року.

«Також уряду дозволено взяти державний борг в Автодору ($700 млн + відсотки). Самостійно реструктуризацію Агентство відновлення (колишній Автодор) не зможе сам зробити», написав він.

Як повідомлялося, Україна не змогла досягти угоди з групою власників облігацій щодо реструктуризації комерційного боргу на суму близько $20 млрд під час офіційних переговорів.

До слова, іноземні компанії, власники облігацій, планують тиснути на Україну, аби вона знову почала виплачувати відсотки за своїм боргом вже наступного року.

Нагадаємо, державний та гарантований державою борг України на кінець квітня склав 6,0104 трлн грн. У доларовому еквіваленті він складає $151,5 млрд.

Міністерство економіки визнало критично важливими понад 700 підприємств, установ і організацій. Про це повідомив в інтервʼю Forbes заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.

Підприємства, які держава визнала критично важливими, можуть забронювати працівників від мобілізації. За словами Кіндратіва, статус критично важливого підприємство отримує на рік.

Наразі Єдиний перелік критично важливих підприємств ще формується і цей процес курує Мінцифри. Компанії, які ще не мають статусу критично важливих можуть подати заявку до міністерства на його отримання.

Як зазначив заступник міністра, Мінекономіки проводить засідання відповідної комісії з визначення критичної важливості щосереди, на кожному розглядається не менше 20 заяв. Відповідь щодо статусу компанія отримує протягом 10 днів.

Зокрема, відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронюванню підлягають військовозобовʼязані, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Порядок бронювання під час дії воєнного стану визначає, що кількість військовозобовʼязаних, які підлягають бронюванню, має становити 50% від кількості військовозобовʼязаних підприємства, установи та організації.

Отримати бронь наразі можуть лише працівники критично важливих для економіки підприємств. Для цього компаніям потрібно відповідати трьом з семи критеріїв, що прописані у постанові Кабміну №76.

Нагадаємо, уряд ухвалив постанову про цифровізацію бронювання, тобто бронювання від мобілізації буде у «Дії».

Як повідомлялося, у мобільному застосунку «Резерв+» тепер відображається статус бронювання від мобілізації. У реєстр занесено вже 340 тис. записів.

До слова, Міністерство оборони працює над створенням послуги «єБронювання». Вона найближчим часом стане доступною для підприємств.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11256-2 про підвищення акцизного податку на паливо. Про це повідомили нардепи Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк.

Відповідне рішення підтримав 231 народний обранець.

Крім того, парламент підтримав правку про зміну тарифів на газ.

Як зазначив нардеп Гончаренко, акцизи зростуть з 1 вересня.

Нагадаємо, 4 червня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт, який передбачає підвищення акцизного податку на пальне.

Законопроєкт передбачає поступове підвищення акцизного податку на моторні палива. У 2028 році передбачається, що ставка акцизу на бензин становитиме 359 євро, на дизель 330 євро, а на газ 70 євро.

Згодом стало відомо, що парламентський комітет схвалив до другого читання законопроєкт про підвищення акцизів на пальне №11256-2, де повернули підвищення оподаткування акцизів на скраплений газ.

За шість місяців поточного року гривневих банкнот стало на 4,8% (на 36,5 млрд грн) більше, ніж було на початку року. Так, у готівковому обігу станом на 1 липня перебувало 800,9 млрд грн (на 01.01.2024 764,4 млрд грн). Про це повідомляє Нацбанк.

Зокрема, темпи зростання готівки в обігу цьогоріч залишаються невисокими та пов’язані насамперед із сезонними факторами.

«Адже традиційно влітку пожвавлюється попит на готівку. Крім того, перебої з енергоживленням, спричинені атаками Росії на енергетичну інфраструктуру України, стимулюють громадян мати певний запас готівки», йдеться в повідомленні.

В НБУ уточнили, що в готівковому обігу перебуває 2,7 млрд банкнот на загальну суму 793,5 млрд грн, а також 14,7 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 7,3 млрд грн.

На одну людину в країні, станом на 1 липня, припадало: 65 банкнот і 181 платіжна розмінна та обігова монета (на 1 січня 2024 року 66 та 177 відповідно).

Найбільше в обігу банкнот номіналом 500 гривень, монет номіналом 10 копійок (28,3 % та 28,1 % від загальної кількості в обігу відповідно). Найменше банкнот номіналом 50 гривень та монет номіналом 10 гривень (4,5% та 1,6% від загальної кількості в обігу відповідно).

Нагадаємо, аби мінімально «зарядити квартиру» потрібно мати зарядну станцію приблизно на 800 Вт потужності. Якщо ж необідно повністю заживити всі електроприлади знадобиться станція вже на 2 кВт.

До слова, за перші п'ять місяців 2024 року українські банки продемонстрували вражаючі фінансові результати, попри збільшення податку на прибуток. 63 банки країни сукупно заробили майже 68 млрд грн прибутку після оподаткування, що на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Міністерство соціальної політики розробило стратегію для вирішення до 2040 року ключових проблем, пов’язаних із низькою народжуваністю, передчасною смертністю і дефіцитом на ринку праці. Про це повідомила заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак на HR Wisdom Summit, саміті HR-фахівців провідних компаній України. Інформаційним партнером форуму виступив «Главком».

За словами чиновниці, дефіцит на ринку праці не спаде, а буде проблемою наступні багато років.

Відповідно до прогнозу Міжнародної організації праці (МОП), протягом наступних 10 років дефіцит на ринку праці України становитиме 8,6 млн людей.

Мінекономіки трохи оптимістичніше, його прогноз 4,5 млн людей. При тому, що сьогодні офіційно працевлаштованими є приблизно 10,5 млн осіб.

Такій ситуації, говорить Марчак, є об’єктивне пояснення. За оцінками Інституту демографії, на підконтрольній Україні території проживає 31 млн людей, 4,9 млн виїхали за кордон, близько 5 млн проживають на тимчасово окупованих територіях. До 2025 року в Україні може залишитися всього 25 млн.

«Перед повномасштабним вторгненням у нас на одну жінку дітородного віку припадала 1,2 дитини, після початку повномасштабного вторгнення 0,9. Цей показник третій з кінця у світі. Навіть якщо після повномасштабного вторгнення ми повернемося до довоєнних показників, або навіть якщо ми зробимо дуже великий прорив і вийдемо на показники, середні серед країн ЄС, тобто 1,5 дитини на одну жінку це буде дуже хороший результат для нашої країни з точки зору показника народжуваності, але це не вирішить проблему падіння демографії», робить висновок заступниця міністра.

Марчак наголосила: велика зовнішня міграція спостерігалася і до повномасштабного вторгнення. До 2022 року українці були одними з лідерів за кількістю виданих посвідчень щодо права на проживання в країнах ЄС.

«Кількість дітей щороку скорочується. Це означає, що у майбутньому, коли ми з вами вийдемо на пенсію, на одного працюючого припадатиме декілька пенсіонерів. Вже сьогодні у нас один працюючий утримує одного пенсіонера», констатує чиновниця.

Наслідки невтішних демографічних показників:

• Зменшення кількості платників податків;
• Нестача кадрів для відновлення;
• Брак кадрів для сил безпеки, оборони;
• Дефіцит на ринку праці.

За словами заступниці міністра, завадити найгіршим сценаріям має Стратегія 2040, мета якої створити можливості для народження дітей, зниження передчасної смертності і зміни міграційних трендів. «Наразі ми сфокусувалися на високорівневих рішеннях, але паралельно вже розробили план заходів. Це дуже детальний перелік дій, які мають зробити різні органи влади», розповіла Марчак.

За словами чиновниці, серед бізнесу популярна теорія про те, що вирішення проблеми кадрового голоду можливе за рахунок мігрантів.

«На жаль, є підстави думати, що так не буде з кількох причин. Насамперед тому, що імміграційна політика є дуже дорогою», пояснює Марчак, адже якісних спеціалістів не тільки потрібно віднайти, а ще й інтегрувати для проживання в Україні. Не відмовляючись від ідеї залучення іноземних мігрантів, чиновниця говорить і про інший підхід покращення умов на ринку праці забезпечення максимальної інклюзивності, тобто адаптації фахівців до нинішніх реалій.

За словами представниці Мінсоцполітики, у країні вже є значна кількість людей зі знанням мови, яка повністю інтегрована у суспільство, але… не працевлаштована, або працевлаштована на посади, які не задовольняють ані цю людину, ані економіку.

«У нас 700 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО) працездатного віку, які не працюють. Поки не визначена кількість ВПО, яких можна було би перенавчити, запропонувати кращу роботу, вирішити завдяки ним проблеми бізнесу… Окрім того є близько 1 млн осіб з інвалідністю, які не працюють, але можуть бути працевлаштовані. З урахуванням того, що у нас 1 млн потенційних ветеранів, значна частина яких повертатиметься із серйозними травмуваннями, ми починаємо думати про те, що це буде новою нормою для суспільства», визнає Марчак.

За словами заступниці міністра, задача держави забезпечити умови життя у безбар’єрному середовищі, де має працювати безбар’єрний бізнес, тобто людина з фізичним обмеженням повинна мати можливість бути активним учасником ринку праці.

Михайло Глуховський, «Главком»

Для підтримання потреб українського вуглевидобутку машинобудівники ДТЕК виготовили 8 комбайнів та 542 тисячі запчастин для обладнання шахт. Про це йдеться в повідомленні ДТЕК.

Зазначається, що працівники машинобудівних підприємств ДТЕК у січні червні цього року виготовили та відремонтували 757 одиниць гірничо-шахтного обладнання (ГШО). Серед ключового 8 нових прохідницьких та очисних комбайнів. Машинобудівники забезпечили шахтарів також і 542 тисячами запчастин та комплектуючих.

«Енергетики 24/7 працюють над відновленням зруйнованих і пошкоджених потужностей ТЕС. Шахтарі над підтримкою потреб теплоелектростанцій в паливі. А машинобудівники щоб останні мали для цього усе необхідне. Бо спільна для усіх задача щоб попри будь-які дії ворога українці були якомога більше часу зі світлом», розповів генеральний директор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв.

Нагадаємо, за півроку ДТЕК Ріната Ахметова інвестував понад 1,4 млрд грн у ремонти та відновлення теплоелектростанцій, що були пошкоджені чи зруйновані ворожими обстрілами.

Європейська комісія схвалила передачу Україні майже 4,2 млрд євро у рамках Ukraine Facility. Про це повідомила голова Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн у Twitter і прем'єр України Денис Шмигаль в Telegram.

«Сьогодні Єврокомісія схвалила надання Україні майже 4,2 млрд євро в рамках Ukraine Facility», написала фон дер Ляєн.

Вона уточнила, що після схвалення траншу Радою ЄС загальний обсяг фінансування України в рамках Ukraine Facility досягне 12 млрд євро. За словами фон дер Ляєн, Євросоюз продовжує підтримувати боротьбу України за свободу та на шляху до членства у блоці.

Прем'єр України Денис Шмигаль розповів, що майже 4,2 млрд євро зміцнять фінансову стабільність України. «Дякую Єврокомісії за позитивну оцінку прогресу України та президенту Урсулі фон дер Ляєн за незмінну підтримку», додав він.

Нагадаємо, на початку цього року лідери країн ЄС схвалили програму Ukraine Facility, у рамках якої для України передбачили 50 млрд євро до 2027 року.

Кошти Україна отримує за умови виконання низки реформ. Загалом країна має 151 індикатор за 69 напрямками реформ.

Загалом план для Ukraine Facility включає 151 індикатор за 69 напрямками реформ, виконання яких заплановане на період до 2027 року.

За виконання індикаторів Плану для Ukraine Facility у 2024 році Україна має отримати 16 млрд євро, у 2025 році 12,5 млрд євро, у 2026 році 7,25 млрд євро, 1,2 млрд євро у 2027 році, а також 1,32 млрд євро у січні 2028 року за виконання індикаторів 4 кв. 2027 року.

Верховна Рада України зробила значний крок назустріч підприємцям, ухваливши законопроєкт №7331, який дозволяє розпочинати господарську діяльність без отримання ліцензій та дозволів до кінця воєнного стану. Цей революційний крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та підтримку економіки країни під час війни. Про це повідомила голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк.

• Тепер для початку діяльності достатньо подати декларацію, яка матиме юридичну силу дозволу чи ліцензії. Це позбавляє підприємців від бюрократичних перепон та корупційних ризиків, пов'язаних з отриманням дозволів.
• Декларацію можна подати в будь-якому куточку України, незалежно від місця реєстрації бізнесу чи проживання підприємця. Це забезпечує гнучкість та мобільність для бізнесу.
• Декларація дійсна не лише під час воєнного стану, а й до кінця року, в якому його буде скасовано, плюс додатково три місяці. Це дає підприємцям час адаптуватися до нових умов після завершення війни.
• Підприємці, які вже мають ліцензії та дозволи, термін дії яких закінчується, можуть не хвилюватися про їх переоформлення. Ці документи автоматично продовжуються до кінця дії декларації.
• Під час воєнного стану не потрібно вносити зміни до декларацій чи переоформлювати дозвільні документи, навіть якщо такі вимоги передбачені законодавством. Це суттєво зменшує адміністративне навантаження на бізнес.
• Державні органи не проводитимуть планових перевірок з питань видачі дозвільних документів під час воєнного стану. Це дозволяє підприємцям зосередитися на розвитку бізнесу, не відволікаючись на зайву бюрократію.
• Новий закон не поширюється на види діяльності, які можуть становити загрозу національній безпеці, критичній інфраструктурі, екології або життю та здоров'ю людей. Перелік таких видів діяльності буде визначено Кабінетом Міністрів України.

Після набрання чинності законом дозвільні органи опублікують переліки поданих декларацій на своїх офіційних вебсайтах. Уряд України має розробити та ухвалити необхідні підзаконні акти протягом двох місяців.

Очікується, що цей закон стане потужним стимулом для розвитку підприємництва в Україні, сприятиме створенню нових робочих місць та пришвидшенню економічного відновлення країни після війни. Він демонструє прагнення держави підтримувати бізнес та створювати сприятливі умови для його розвитку навіть у найскладніші часи.
Нагадаємо, що настрої українських підприємців погіршилися.

Читайте також: Стало відомо, скільки українців оновили свої військово-облікові дані

Комітет Верховної Ради з питань податкової політики 17 липня рекомендував прийняти законопроект 9032-1 авторства Михайла Радуцького та колег про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин в першому читанні прийняти за основу. Про це повідомив голова податкового Комітету Данило Гетманцев.

«Дана законодавча ініціатива покликана сприяти захисту здоров’я людей шляхом запровадження додаткових податкових механізмів, спрямованих на зменшення споживання населенням цукру та підсолоджувальних речовин» зазначив Гетманцев.

Зокрема законопроєктом 9032-1 пропонується:

• віднести до підакцизних товарів води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин;
• встановити, що при оподаткуванні вод, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин застосовується ставка акцизного податку у розмірі 10,00 (а тимчасово, до 31 грудня 2023 року включно, але не раніше дати припинення або скасування воєнного стану в Україні 5 гривень за кожні 25 грамів цукру чи іншої еквівалентної 25 грамам цукру підсолоджувальної речовини в 1 літрі.

«До речі, приблизно 50 країн світу запровадили податки на солодкі напої у різних формах, адаптувавши широкі глобальні рекомендації щодо використання фіскальної політики до свого конкретного контексту та «інноваційно» впроваджуючи податкову політику для досягнення цілей охорони здоров’я. Запровадження акцизного податку на солодкі напої відповідає Директиві ЄС 2020/262 від 19 грудня 2019 року. Статтею 1 загальних положень цієї Директиви встановлено, що для визначення загального режиму оподаткування акцизами держави-члени можуть накладати податки на товари, що не є підакцизними» уточнив Гетманцев.

Раніше повідомлялося, що до Податкового кодексу буде введено нову ставку податку на мінеральні та газовані води з додаванням цукру та інших підсолоджувачів або ароматичних речовин. Відповідний акциз закладено у бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, яку опубліковано на сайті Кабінету міністрів. Акциз на підсолоджені цукром напої є частиною Національної стратегії доходів до 2030 року. Тепер ставка податку на солодку воду може становити €0,1 (приблизно 4 грн) за кожен літр напою.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко порівняв нещодавнє рішення Ставки Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського щодо уніфікації тарифів на розподіл електроенергії для 1-го та 2-го класів напруги із безглуздим бажанням Януковича встановити однакові тарифи на послуги ЖКГ у всіх містах України.

«Десь у 2010 році Янукович приїхав до Львова і випадково дізнався, що в комуналці різних міст встановлені різні тарифи на тепло та на воду. Відразу була дана команда встановити однакові тарифи на ЖКГ-послуги по всій країні. Але спеціалісти розуміли, що це неможливо. Тому був розроблений єдиний порядок формування тарифу, але самі тарифи залишилися без змін. Тобто, Януковича обдурили», сказав він під час наради щодо обговорення ініціативи НКРЕКП щодо уніфікації тарифів на розподіл е/енергії, яку організували у Федерації роботодавців України.

При цьому Олексій Кучеренко порадив членам НКРЕКП «не гратися» з таким вагомим питанням, як уніфікація тарифів на розподіл електроенергії. «Не та зараз ситуація. Навчіться говорити «ні» або правду найвищим особам держави», підкреслив він, маючи на увазі рішення Ставки. Нардеп також нагадав випадок, коли «незалежний регулятор НКРЕКП» прийняв зміни у тарифи на воду, але після критики з боку вищого керівництва держави буквально через 5 днів скасував своє ж рішення.

За словами нардепа, у ініціативи уніфікації тарифів на розподіл е/е є лише один беніфіціар. «Знов це «Енергоатом», сказав він.

Крім того, Олексій Кучеренко розкритикував Міністерство економіки України за відсутність будь-якої позиції по цьому питанню. «Коли готується така важлива постанова НКРЕКП Мінекономіки просто зобов’язане брати участь у всіх засіданнях та обговореннях цього питання, а також висловлювати свою думку саме з точки зору економічних наслідків», констатував він, зазначивши, що таке рішення не може ухвалюватися у відриві від економічної ситуації в країні.

За минулий рік сукупний дохід найбільших компаній Індексу роздрібної торгівлі склав 457,32 млрд грн. Він зріс на 23% порівняно з 2022 роком. Про це повідомляє «Опендатабот».

Лідером у сфері роздрібної торгівлі залишається «АТБ-маркет», який входить до корпорації Геннадія Буткевича, Євгена Єрмакова та Віктора Карачуна. Саме «АТБ» отримали майже 40% від сукупного доходу усіх компаній. Компанія заробила 181,09 млрд грн, збільшивши свій дохід на 22% порівняно з 2022.

Друге та третє місця посідають компанії «Сільпо-Фуд» та «Фора», які входять до «Фоззі Груп» Володимира Костельмана. Їх дохід виріс у 1,2 та 1,5 раза відповідно. Загалом компанії Фоззі груп отримали 114,22 млрд грн доходу. «Фора» збільшила свій чистий прибуток у 5,5 раза за рік.

Серед топ-10 Індексу «Опендатабота» найбільший приріст доходу у 1,7 раза стався у «Комфі трейд», власниками якої є Станіслав Роніс та Світлана Гуцул. Дохід збільшився і склав 27,63 млрд грн а чистий прибуток зріс до 40 млн грн, тобто у 20 разів.

Проте найбільший чистий прибуток отримала компанія «РУШ» (мережа супермаркетів «Ева»), яка входить до групи Ольвія, власниками якої є Валерій Кіптик та Руслан Шостак. Її чистий прибуток торік зріс у 2,3 раза до 2,2 млрд грн, а дохід у 2023 році збільшився на третину.

Ще одна компанія групи «Ольвія», компанія «Омега» (супермаркети «Варус»), теж потрапила в топ-10. Торік її дохід зріс на 20%, до 17,5 млрд грн, а чистий прибуток збільшився в 1,7 раза майже 200 млн грн.

Вест Петрол Маркет теж увійшла до Індексу з на 18% меншими показниками доходу 27,69 млрд грн та майже вдвічі меншим чистим прибутком — 265,89 млн грн.

До Індексу роздрібної торгівлі 2024 також потрапили:

• «Метро Кеш енд Кері Україна» (нідерландський холдинг Metro Cash & Carry) +27% доходу, 25,5 млрд грн.
• «Розетка» (власники Владислав та Ірина Чечоткіни) +38% доходу (25,4 млрд грн) та у 10 разів меншим чистим прибутком: 12 млн грн.
• «Фудком» («Рітейл Груп») +27% доходу (17,16 млрд грн), та у 1,4 раза більшим чистим прибутком: 310,63 млн грн.

Нагадаємо, мережа супермаркетів «АТБ» зайняла перше місце за виручкою у 2023 році з тієї причини, що детінізація торгівлі рухається у правильному напрямку. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Як повідомлялося, за даними Національного банку України, червневий індекс очікувань ділової активності обвалився до 43,6 бала, що є найнижчим показником за останній рік і наближається до рівня середини 2022 року, коли тривала напружена фаза війни.

Уніфікація тарифу на розподіл електроенергії, яку ініціює Міністерство енергетики та НКРЕКП це пряме субсидування споживачів за рахунок великих підприємств, яке створить нові проблеми на енергоринку, зокрема призведе до зупинки підприємств та росту соціальної напруги. Про це заявила ексміністерка енергетики Ольга Буславець під час наради щодо ініціативи НКРЕКП про скасовування поділу споживачів електроенергії на 1 та 2 класи напруги, яку організували у Федерації роботодавців.

«Ініціатива знизити навантаження на державні підприємства це пряме субсидування одних за рахунок інших. Тобто, ми і у новій моделі все ніяк від субсидування не підемо. Все щось вигадуємо, якісь нові проблеми, на цьому і так спотвореному ринку», зауважила Буславець.

Вона підкреслила, що об’єднання двох тарифів буде критичною помилкою, яка завдасть шкоди промисловості, та серйозно погіршить економічну кризу в Україні.

«Ми живемо в умовах війни. І зараз йде мова про руйнування нашої економіки в угоду лише однієї компанії, якій не вистачило грошей від підвищення тарифів для населення. Передусім владі потрібно думати, як зберегти курку, яка несе золоті яйця у вигляді податків, робочих місць та валютної виручки у країну», наголосила ексміністерка.

За її словами, те, що промисловість в Україні досі намагається працювати, навіть при тому, що вартість електричної енергії останнім часом критично зросла це вже диво. Але уніфікація тарифу на розподіл для енергоємних підприємств стане загибеллю.

«Зараз влада і регулятор мають створювати сприятливі умови для бізнесу та розвитку промисловості. Так, нам поки допомагають коштами. Але ми повинні в першу чергу розраховувати на власну економіку. А велика промисловість це великий сектор, на який спирається ця економіка. І якщо такими рішеннями ви хочете довести до економічних проблем, соціальних проблем та зупинки підприємств, то ціль буде досягнута», резюмувала Буславець.

Нагадаємо, НКРЕКП 17 липня планувала розглянути проєкт постанови «Про затвердження змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (зміни до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1175)». Але через критику бізнесу та відсутність економічного обгрунтування, розгляд цього рішення перенесли.

У свою чергу експерт з програми «Енергетика» аналітичного центру Український інститут майбутнього Андріан Прокіп заявив, що уніфікація тарифу суперечить принципам європейської політики та регулювання, які Україна зобов’язана імплементувати, та здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

Народний депутат України, голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха відреагував на дописи військових і волонтерів щодо ймовірного розгляду у Верховній Раді чотирьох законопроєктів про економічне бронювання. Відповідний допис він опублікував на Facebook.

Два дні тому військовослужбовиця Ярина Чорногуз заявила, що за її інформацією, наступного тижня розглядатимуться законопроєкти про так зване «економічне бронювання» з наміром прийняти один із них. Чорногуз зазначила, що депутати пропонують, аби очільник підприємства міг би забронювати певну кількість працівників, та щомісяця платити за них 20 тисяч гривень «відкупних». На її думку, це обурливо.

Дмитро Наталуха після публікації Чорногуз заявив, що ситуація з «резонансними дописами» щодо розгляду законопроєктів може бути вигідна «третій стороні».

«Проблема у тому, що сам предмет «сенсації» (розгляд законопроектів у Раді), укріплює мене у думці, що попри щирість і справжність емоцій авторів цих дописів, існує третя сторона, яка вміло використовує ці емоції собі на користь. Просто тому що «надійні люди, які дбають про інтереси військових», від яких, зі слів однієї з авторок, вона дізналась про цю новину, забули сказати військовим декілька важливих речей», зауважив політик.

Нардеп пояснив, що без рішення комітету законопроєкти до зали Верховної Ради потрапити не можуть, проте комітет даного рішення ще не вносив, і це є публічно відомо. Теж на сайті комітету можна перевірити, що невідомі й дати, коли законопроєкти розглядатимуться в комітеті.

«Крім цього, ці самі «надійні люди, які дбають про інтереси військових» могли б їм ще і чесно сказати як буде. Бо буде гірше. Бо кількість власних грошей, які військові зі своєї зарплати витрачають на закупівлю, заправку і ремонт корчів, купівлю снаряги, дронів і інших матеріально-технічних засобів, і ще на додачу й на дистанційне утримання родини буде лише більшати», заявив нардеп.

Наталуха наголосив, що закордонні партнери дають Україні лише зброю, у той час як все інше забезпечує бізнес через сплачені податки.

«Далі проста математика, яка нікому не подобається, бо ж вона не про чин, не про обовʼязок. Менше працюючих підприємств в економіці менше податків. Менше податків - менше забезпечення і так далі аж до дуже неприємного фіналу, коли реальний вибір стоятиме між справедливістю і забезпеченістю», підкреслив голова комітету.

Політик розповів, що нещодавно був на Сході, де дізнався про витрати військових на амуніцію. Він пояснив, що їх мала б повінстю забезпечувати держава, проте наразі у бюджеті не вистачє «кілька сотень мільярдів».

«Економічні наслідки помічаєш не одразу, це тобі не прорив фронту. Ну, хіба що курс стрибне, чи ціни на паливо. А так що взагалі таке те «скорочення економіки»? Важко зрозуміти. Бо це не про емоції, тут треба розбиратись. Як, вочевидь, важко зрозуміти і до чого призводить навмисне зіткнення лобами двох категорій населення підприємців і військових. Як і те, що агресивне просування ворожого і брехливого наративу «воюють тільки бідні» неминуче призведе до іншого наративу «армія гола і боса», наголосив депутат.

Дмитро Наталуха додав, що після поїздки на фронт отримав ідеї від захисників, як врегулювати ситуацію, та запросив до діалогу військових, волонтерів та юристів.

Раніше в інтерв'ю «Главкому» Дмитро Наталуха розповів детально про механізми бронювання. Суть одного із законопроєктів така: підприємства виключно з «білими» зарплатами без заборгованостей зі сплати податків зможуть забронювати важливий для себе персонал за фіксовану щомісячну суму (попередньо 20 тис. грн.). При цьому нікуди не діваються обов’язки по сплаті податків з зарплати та ставки військового збору у 1,5%. «Стратегічність» організації значення не матиме, але забронювати можна не більше 50% її працівників і не більше, ніж на рік кожного.

Також Наталуха заявляв, що економічне бронювання дасть бізнесу можливість розвитку, а Силам оборони 200 млрд грн на рік військового збору.

До слова, Україна розширила мобілізацію та має на меті мобілізувати 200 тис. осіб до кінця року. Міністерство оборони відзначає позитивну динаміку темпів мобілізації в Україні. Ситуація значно краща порівняно з березнем та лютим

Раніше стало відомо, що до війська можуть мобілізувати осіб віком до 25 років, якщо вони набули статус військовозобов'язаного, зокрема проходили строкову службу, навчалися на військовій кафедрі або мали військовий квиток з позначкою «не придатний до служби у мирний час».

Крім того, понад три тисячі українських в’язнів уже отримали умовно-дострокове звільнення та направлені до військових частин для проходження військової підготовки.

Станом на середину липня 2024 року ціни на огірки та помідори в Україні значно знизилися. За інформацією оптового ринку «Шувар» (м. Львів), вартість огірків впала до 15-25 грн за кілограм. Про це інформує agronews.ua.

«Враховуючи поточні тенденції, ціни можуть знизитися ще більше з надходженням більшої кількості ґрунтових овочів у найближчі 2 тижні, що робить цей час вдалим для закупівель і заготовок на зиму», йдеться у повідомленні.

Також спостерігається зниження цін на помідори: червоні помідори коштують 25-60 грн/кг, рожеві 55 грн/кг (на 9% дешевше, ніж торік), а жовті 58 грн/кг (на 8% дешевше, ніж торік).

На ринку вже переважають ґрунтові овочі, хоча тепличні ще присутні. Експерти прогнозують подальше зниження цін з надходженням більшої кількості ґрунтових овочів у найближчі два тижні. Це створює сприятливі умови для закупівель та заготівель на зиму.

Нагадаємо, що українські виробники кавунів б'ють на сполох через стрімке падіння цін на їхню продукцію. Низький попит та аномальна спека призводять до масового псування врожаю, а ціни опустилися до 10-18 грн/кг, що на 40% нижче, ніж тиждень тому.

Керівники українських підприємств прогнозують зростання заробітних плат у найближчі 12 місяців, але з меншим оптимізмом, ніж раніше. Про це свідчать результати опитування «Ділові очікування підприємств України», проведеного Національним банком України у другому кварталі 2024 року.

Хоча більшість підприємств все ще очікують підвищення зарплат, темпи зростання витрат на оплату праці одного працівника, за прогнозами, будуть нижчими, ніж очікувалося раніше. Баланс відповідей склав 54,8% у другому кварталі, порівняно з 62,6% у першому кварталі 2024 року.

Посилилися також негативні очікування щодо зміни кількості працівників на підприємствах у наступному році. Баланс відповідей склав «мінус» 10,7%, порівняно з «мінус» 6,3% у попередньому кварталі. Це свідчить про те, що деякі підприємства планують скорочувати персонал. Негативний вплив війни, високих цін на енергоносії та сировину, а також курсових коливань та браку кваліфікованих працівників продовжує позначатися на діловій активності. Підприємства прогнозують незначне зменшення обсягів виробництва та скорочення персоналу. Водночас спостерігається поліпшення інфляційних очікувань та збереження інтересу до інвестиційних видатків на модернізацію виробництва. Бізнес також очікує зростання експорту, що може свідчити про пошук нових ринків збуту в умовах війни.

Найвищі очікування щодо зростання зарплат зберігаються у підприємств сільського господарства. Це може бути пов'язано з дефіцитом робочої сили в цьому секторі та необхідністю залучати працівників вищими зарплатами.

• Міністерство економіки прогнозує зростання середньої зарплати у 2024 році до 20 581 гривень, а реальної зарплати (скоригованої на інфляцію) на 12%.
• Національний банк України вказує на дефіцит робочої сили в Україні як на один з факторів, що змушує підприємства підвищувати зарплати.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки визначив, що індексація пенсій відбуватиметься щороку з 1 березня.

Тим часом у липні підвищаться пенсії для деяких людей. Серед них українці, яким виповнилося 70, 75 і 80 років. Як повідомлялося, щоб не втратити пенсію чи частину виплат, кожен громадянин має вчасно надати необхідну інформацію Пенсійному фонду України (ПФУ).

До слова, від 2025 року вихід на пенсію для українців стане складнішим через посилення вимог. Так, 2023 року для виходу на заслужений відпочинок у 60 років громадянам було достатньо накопичити 30 років страхового стажу, але від 2024 року ця вимога посилилася до 31 року. Наступного року це число збільшиться ще на один рік, і щоб вийти на пенсію, доведеться відпрацювати вже 32 роки.

Фіксована ціна на газ для населення гарантована до 30 квітня 2025 року. Про це повідомляє газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у Facebook.

«Знову ширяться чутки про нібито можливе підвищення ціни на газ для побутових споживачів. Спростовуємо: тариф на газ від газопостачальної компанії «Нафтогаз України» залишається незмінним! Фіксована ціна гарантована до 30 квітня 2025 року», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що компанія сумлінно дотримується своїх зобов'язань перед споживачами.

Нагадаємо, лідер «Батьківщини», народна депутатка Юлія Тимошенко висловила впевненість, що ціна кіловата атомної енергії, яка і йде на потреби українського споживача 97 копійок. Тому, на її думку, для підвищення вартості електроенергії до 4.32 грн. не було жодних причин.

Також повдомлялося, що українська зернова асоціація, яка об’єднує експортерів 90% української зернової продукції звернулась до депутатів Верховної Ради стосовно планів підвищення акцизів на дизпаливо та бензин.

До слова, ціни на таксі у Києві продовжують зростати, проте реальний дохід водіїв знизився під час війни.

Перехід на єдиний тариф на розподіл електроенергії нанесе шкоду українській економіці та євроінтеграції України. Про це заявив аналітик Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

«Промислові і побутові споживачі на загал платять різну ціну за розподіл електроенергії. Цьому є економічне обґрунтування, але регулятор виступив за перехід на єдиний тариф. Проблема у тому, що таке рішення зашкодило б економіці і євроінтеграції України», написав він.

Експерт розповів, що для пересічного громадянина зміна малопомітна, однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. Він додав, що зараз діє два тарифи на розподіл електроенергії для 1-го класу напруги та 2-го. Перший діє для великої промисловості, яка споживає багато електроенергії, а другий для всіх інших.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. При поставці електроенергії 1-му класу у мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 року втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого 7,14%.

«Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу», підкреслив Прокіп.

Раніше повідомлялося, що якщо тарифи на розподіл електричної енергії для 1-го та 2-го класу напруги в Україні будуть приведені до одного рівня, український бізнес отримає збитки у розмірі 5-6 млрд грн.

Комітет з питань економічного розвитку на своєму засіданні розглянув питання щодо уніфікації тарифу на розподіл електроенергії, який пропонує провести Нацкомісія з енергетики. Комітет дійшов висновку, що така уніфікація може мати серйозні негативні наслідки для промисловості і для економіки України в цілому, зокрема призведе до втрати робочих місць та падіння обсягів виробництва.

Тому Комітет запросив на своє засідання голову НКРЕКП Валерія Тарасюка та міністра енергетики Германа Галущенка, щоб запитати про причини такого рішення. Про це йдеться у офіційному листі Комітету.

Як відомо, зараз в Україні споживачі електроенергії діляться на два класи: 1 клас великі споживачі (промисловість), які використовують електричну енергію напругою 27,5 кВ, і 2 клас всі інші споживачі, для яких напруга у мережі понижується.

Скасування розподілу на класи, яке пропонують у НКРЕКП, по суті призведе до того, що промисловість буде платити двічі за власну та загальну інфраструктуру. Це не лише підвищить їхні операційні витрати, але й негативно вплине на конкурентоспроможність української промислової продукції на міжнародному ринку, вказують у Комітеті ВР.

«Скасування розподілу на класи споживачів електричної енергії спричинить значне зростання витрат у галузі і зробить виробництво нерентабельними. Це спричинить зниження обсягів виробництва, втрату робочих місць, зниження експортного потенціалу, падіння надходжень до бюджету та неможливість подальшої допомоги силам оборони України. Додатковий фінансовий тягар на промисловість несе ризик скорочення обсягу інвестицій, негативно позначиться на обсязі ВВП та знизить надходження до бюджету, оскільки промислові підприємства є основними платниками податків. Це ускладнить повоєнне відновлення України та може призвести до втрати цілих галузей економіки», кажуть депутати.

У Комітеті також зауважили, що у всіх країнах Європейського Союзу існує диференціація тарифів на послуги з розподілу електричної енергії. Причому кількість таких класів зазвичай перевищує три, в той час як в Україні їх лише два. Тому, у контексті євроінтеграційних процесів, Україні слід удосконалювати систему класифікації споживачів, а не уніфікувати тарифну політику.

Нагадаємо, раніше металургійний гігант «АрселорМіттал Кривий Ріг» закликав уряд не допустити уніфікації тарифу на розподіл е/е. Як зазначили на підприємстві, це стане руйнівним ударом по великій промисловості та матиме негативний вплив на економіку країни.

До слова, уніфікація тарифів на розподіл електроенергії призведе до порушення «каскадного» принципу їх побудови, дублювання витрат промислових підприємств, і суперечить європейській практиці ціноутворення. Про це йдеться у новому дослідженні GMK Center.

Верховна Рада прийняла в цілому правки про звільнення від мита та податку на додану вартість на ввезення в Україну обладнання для енергетики. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Зокрема, йдеться про законопроєкти №11258 та №11259 щодо скасування податкових та митних зборів для виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування. Відповідне рішення ухвалили 305 та 313 нардепів.

• електрогенераторне обладнання;
• обладнання для вітро- та сонячної генерації;
• акумулятори (крім акумуляторів малої потужності);
• обладнання для протимінної діяльності;
• обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам.

Нагадаємо, уряд подав до Верховної Ради законопроєкти про скасування мита і ПДВ на ввезення енергетичного обладнання.

Раніше Кабінет Міністрів розширив дію програми «Доступні кредити» на придбання генеруючих установок об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельними кооперативами.

До слова, Київська міська рада збільшила суму відшкодування вартості незалежних джерел електричної енергії, які придбані об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами, обслуговуючими кооперативами, юридичними особами та управителями багатоквартирних житлових будинків.

Уніфікація тарифів на розподіл електроенергії призведе до порушення «каскадного» принципу їх побудови, дублювання витрат промислових підприємств, і суперечить європейській практиці ціноутворення. Про це йдеться у новому дослідженні GMK Center.

Проєкт постанови про уніфікацію тарифу на розподіл Нацкомісія з енергетики (НКРЕКП) планує розглянути вже 17 липня. Зараз в Україні діють два класи напруги: 1-й споживачі, підключені до ліній з напругою понад 27,5 кВ (велика промисловість), і 2-й менше 27,5 кВ. Регулятор пропонує усереднення тарифів для 1-го та 2-го класу напруги, що призведе до зростання вартості електроенергії для промисловості в рази.

Також уніфікація тарифів призведе до порушення «каскадного» принципу їх побудови. Крім того, дублюватимуться витрати промислових підприємств. Зараз споживачі 1-го класу мають у своєму складі понижуючі трансформатори, і несуть витрати з їх обслуговування.

Натомість НКРЕКП намагається перекласти на промисловість також оплату за обслуговування інфраструктури споживачів 2-го класу. При цьому, диференційовані тарифи на розподіл мають 26 із 27-ми країн ЄС, а також Албанія, Сербія, Боснія. Наприклад, у Польщі споживачі розділені на 4 класи напруги.

Натомість уніфіковані тарифи на розподіл у Європі має тільки Мальта і тільки тому, що там просто відсутня промисловість. Як зазначають аналітики GMK Center, уніфікація тарифу створює ризик збільшення дисбалансу у системі адже відбудеться субсидування регульованих тарифів для населення за рахунок промисловості. Крім того, Україна ризикує втратити конкурентоздатність експортерів.

Нагадаємо, раніше «АрселорМіттал Кривий Ріг» закликав уряд не допустити уніфікації тарифу на розподіл е/е. Як зазначили на підприємстві, це стане руйнівним ударом по великій промисловості та матиме негативний вплив на економіку країни.

Російська компанія «Лабораторія Касперського» поступово згорне свою діяльність у США з 20 липня. Про це повідомив виробник антивірусного програмного забезпечення майже через місяць після того, як були оголошені санкції проти компанії та її керівництва, пише Reuters.

Компанія заявила, що ухвалила «сумне і важке рішення» покинути США, оскільки можливості ведення бізнесу в цій країні більше «не є життєздатними».

Зокрема, на американському сайті компанії вже припинено продаж антивірусів і засобів кібербезпеки, а на екрані з'явилося повідомлення «покупка недоступна для клієнтів зі США».

Крім того, компанія не зможе надавати оновлення для програмного забезпечення.

Нагадаємо, Адміністрація президента США Джо Байдена ввела повну заборону на використання програмного забезпечення «Лабораторії Касперського» через її зв'язки з Росією.

Раніше стало відомо, що Адміністрація президента США Джо Байдена може заборонити американським компаніям та громадянам використовувати програмне забезпечення, виготовлене російською компанією Kaspersky Lab.

Як повідомлялося, російська IT-компанія «Лабораторія Касперського» розробила мобільний радіочастотний детектор для виявлення безпілотників. Першу партію з 20 пристроїв вже відправлено до однієї з російських комерційних структур. В офіційному релізі ІT-розробник не приховує, що його антидроновий детектор призначений для державних організацій

До слова, Європейський парламент попросив членів свого підкомітету з питань оборони перевірити свої телефони на шпигунське програмне забезпечення після того, як на двох пристроях знайшли сліди злому.

Команда Міжнародного валютного фонду 16 липня починає роботу в Києві. Про це заявив постійний представник установи в Україні Ваграм Степанян «Радіо Свобода».

«Команда фахівців МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні зустрічі у Києві з представниками влади України та іншими партнерами. Дискусії фокусуватимуться на податково-бюджетних планах влади на друге півріччя поточного року та середньострокову перспективу», розповів він.

Нагадаємо, що Україна отримала транш у розмірі $2,2 млрд від Міжнародного валютного фонду, схвалений 28 червня. За словами прем'єра, перерахована сума допоможе уряду у фінансуванні критичних видатків бюджету, соціальних допомог, зарплат медиків та учителів.

Як повідомлялося, Міжнародний валютний фонд затвердив виділення Україні траншу розміром у $2,2 млрд, які спрямують на підтримку державного бюджету.

Також у травні Україна та МВФ на рівні експертів домовилися про четвертий перегляд програми Механізму розширеного фінансування обсягом $15,6 млрд. За словами Шмигаля, Україна виконала всі кількісні критерії та структурні маяки до четвертого перегляду, тож Україна отримає $2,2 млрд, після затвердження Виконавчою радою МВФ.

Раніше директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва повідомила, що Україні потрібно $42 млрд бюджетної підтримки цього року, оскільки вона продовжує боротися проти РФ.

До слова, у серпні спливає термін боргових канікул для України за єврооблігаціями. Утримувачі єврооблігацій збираються вимагати виплат від України і недосягнення нової угоди може загрожувати дефолтом за цими зобов’язаннями.

Через встановлення єдиного тарифу на розподіл електроенергії постраждають експортно-орієнтовні підприємства. Про це заявив директор енергетичних програм «Центру Разумкова».

Він розповів, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) планує збільшити тариф на розподіл електроенергії для 1-го класу напруги у п’ять разів.

«Постраждають від такого підвищення, перш за все, металургійні підприємства, цементні заводи, гірничо-збагачувальні комбінати, агропідприємства та інші експортно-орієнтовані підприємства Зокрема, гірничо-металургійний комплекс (ГМК), який разом із суміжними галузями формує 5,7% ВВП України. Також ГМК один з найбільших експортерів з понад $4 млрд валютної виручки у 2023 році», пояснив Омельченко.

Експерт пояснив, що внаслідок зростання тарифу на розподіл 1-го класу напруги суттєво зростуть витрати промисловості. Орієнтовно на 26 млрд грн на рік (з 6,4 млрд грн до 32,5 млрд грн).

«В умовах війни підвищення у п’ять разів тариф на розподіл для промисловості не є актуальним питанням. Оскільки, для промисловості, що й без того перебуває у глибокій кризі, це означатиме мільярдні втрати валютної виручки й бюджетних надходжень та скорочення багато тисяч робочих місць», підсумував Омельченко.

Раніше повідомлялося, що якщо тарифи на розподіл електричної енергії для 1-го та 2-го класу напруги в Україні будуть приведені до одного рівня, український бізнес отримає збитки у розмірі 5-6 млрд грн.

Держава має терміново вирішити проблему кругових боргів, що існують на ринку електроенергії України, оскільки вони заважають відновлювати енергопостачання людей, зремонтувати пошкоджені і будувати нові енергопотужності, повідомив в.о. гендиректора обленерго В'ячеслав Кравцов.

«Питання взаємних боргів на ринку електроенергії потребує нагального вирішення на державному рівні, тим більше в умовах збройної агресії з боку Росії та необхідності постійного відновлення об'єктів енергетики», сказав Кравцов.

«Одного дня може скластися ситуація, коли після чергових обстрілів у харківських енергетиків будуть повністю вичерпані ресурси для проведення ремонту пошкодженого обладнання та відновлення світла людям», наголосив він.

За його словами, борги комунальних підприємств Харкова перед «Харківобленерго» на 1 липня становили 1,213 млрд грн і є основною причиною кризового фінансового становища оператора системи розподілу (ОСР), що загрожує його діяльності.

Очільник «Харківобленерго» також звернув увагу, що неплатежі споживачів і постачальників універсальних послуг уже призвели до зростання заборгованості компанії перед НЕК «Укренерго» до 2,5 млрд грн.

Нагадаємо, 20 червня, після чергового обстрілу енергоінфраструктури росіянами, президент Володимир Зеленський провів Ставку, за рішенням якої доручив уряду розробити стратегію розвитку відновлювальної енергетики і розподіленої генерації на рівні держави.

На думку ексчленкині Нацкомісії з питань енергетики та комунальних послуг Ольги Бабій, затяжну боргову кризу на ринку електроенергії можна вирішити шляхом випуску державою облігацій, надання певних гарантій інвесторам, а також розтермінуванням виплат.

В умовах повномасштабної війни «Метінвест» з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств у I півріччі 2024 року збільшив сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 56% проти I півріччя 2023 року до 9,9 млрд грн.

Найбільша за обсягом відрахувань плата за користування надрами, що зросла більше ніж утричі, до 2,9 млрд грн. На другому місці єдиний соціальний внесок у розмірі 1,8 млрд грн, що збільшився на 19%. Замикає трійку найбільших виплат 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 16% перевищує показники I півріччя 2023 року.

Також українські підприємства «Метінвесту» у січні-червні 2024 року сплатили 1,4 млрд грн податку на прибуток, що на 26% більше, ніж у січні-червні 2023 року.

«За час війни «Метінвест» подолав багато викликів. Наші зусилля з перебудови бізнесу дали свої результати податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії. Ми спрямовуємо значні ресурси на допомогу армії та мирному населенню, продовжуємо будувати плани на мирне майбутнє та готові брати участь у повоєнному відродженні країни», каже генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

Як відомо, «Метінвест» Ахметова з 1 травня підвищив зарплати працівникам виробничих і ремонтних підприємств в Україні. Їхні оклади зростуть на 5-20%, а за найдефіцитнішими професіями до 25%.

Найбільше підвищення отримають співробітники з низькими окладами у межах однієї професії та кваліфікації. Крім того, компанія запровадила додаткову командну премію для співробітників: працівники в умовах високої інфляції в країні підвищили свої доходи на 15%.

Агентство з розшуку та менеджменту активів передало в державне управління арештоване майно паркового комплексу «Межигір’я», що належав президенту-втікачу Віктору Януковичу. Йдеться про рухоме майно, арештоване після Революції Гідності, яке з 2014 року зберігали активісти. Про це повідомляє очільниця АРМА Олена Дума.

Як каже Дума, підписання документів про передачу майна стало фінальним етапом роботи міжвідомчої комісії, яка два місяці працювала на території «Межигір’я». Спеціальна комісія оглянула понад 25 тис. одиниць рухомого майна, розміщених у 121 будівлі та споруді.

«Найбільший об’єкт музей «Хонка» з 3600 одиницями майна, де було виявлено понад 500 цінних об’єктів, які раніше не були описані: витвори мистецтва, ікони, барельєфи, люстри тощо. Зламаних ручок знайдено не було. Вони залишаються у Ростові в Росії», пояснює глава АРМА.

Відтепер всі надходження від функціонування державного «Межигір’я» йтимуть до державної скарбниці.

Як повідомлялося, адміністрація парку-пам'ятки «Межигір'я» повідомляла, що у зв'язку із завершенням процесу передачі рухомого майна, арештованого у справах експрезидента Януковича, територія паркового комплексу тимчасово закрита для відвідувачів.

До слова, 3 березня 2023 року Кабінет міністрів передав в управління Фонду держмайна конфісковані активи Віктора Януковича, в тому числі на території урядової резиденції «‎Межигір’я».

Українці активно готуються до можливих відключень електроенергії, спричинених російськими обстрілами енергетичної інфраструктури. Зростання попиту на повербанки, особливо на моделі з ємністю від 20 000 mAh, підтверджує це.

Повербанки з такою ємністю дозволяють не лише кілька разів зарядити смартфон, а й забезпечити роботу ноутбука чи модему протягом кількох годин. Це особливо важливо для тих, хто працює віддалено або залежить від інтернету.

Вартість повербанків на 20 000 mAh варіюється залежно від бренду, функціональності та потужності. Найдоступніші моделі можна придбати за 300-400 грн, але вони можуть мати обмежену потужність та швидкість зарядки. Більш просунуті варіанти з підтримкою швидкої зарядки та додатковими функціями коштують від 600-800 грн і вище.

• Xiaomi
• Baseus
• Hoco
• Choetech
• XO

Читайте також: Що робити, щоб не залишитися без зв’язку: поради від Центру стратегічних комунікацій

Міністерство соціальної політики України розробляє нову програму підтримки людей, які втекли від війни. Планується запровадити субсидію на оренду житла для сімей, чиї витрати на оренду перевищують 30% сукупного доходу домогосподарства. Як повідомила перша заступниця міністра Дарія Марчак, подати заявку на субсидію можна буде онлайн через електронний кабінет Пенсійного фонду після затвердження програми урядом. Пенсійний фонд зможе самостійно обробляти більшість заявок завдяки обміну даними з іншими державними органами.

«Пенсійний фонд завдяки обмінам з іншими державними органами зможе велику частину роботи для призначення субсидій робити самостійно, без того, щоб вимагати від громадянина, від ВПО надання купи довідок. І ми, як Міністерство соціальної політики, своєю чергою будемо забезпечувати облік, аналіз, моніторинг ефективності впровадження цього інструменту», зазначила Марчак.

Ця ініціатива спрямована на покращення інтеграції ВПО в нові громади, оскільки існуючий механізм підтримки проживання, який охоплює 1,1 мільйона українців, вважається недостатнім. Нова субсидія враховуватиме регіональні відмінності у вартості оренди житла, орієнтуючись на досвід надання субсидій на житлово-комунальні послуги.

Нагадаємо, Кабінет міністрів збільшив субсидії на електроенергію для жителів Харківської області, яка постраждала від російських обстрілів.

Також уряд створив Штаб підготовки до наступного опалювального сезону. До його складу увійдуть представники ключових міністерств та відомств, народні депутати, представники громад.

Раніше влада розробила експериментальний проєкт із субсидування оренди житла. Спершу такі субсидії плануються лише для переселенців, але потім її зможуть отримувати й інші українці, які потребують допомоги від держави. Про це розповіла міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

До слова, субсидія на оплату житлово-комунальних послуг в орендованій квартирі призначається на основі договору про найм.

Ціни на таксі у Києві продовжують зростати, проте реальний дохід водіїв знизився під час війни. Голова правління ВГО «Українська Таксомоторна Асоціація» Андрій Антонюк пояснює це не лише мобілізацією, яка зменшила кількість таксистів, а й іншими факторами. Війна призвела до нестабільності в економіці, що спричинило подорожчання палива та запчастин для автомобілів. Очікується подальше зростання цін через підвищення акцизів на пальне.

«Заробітки таксистів впали через зростання затратної частини. Вартість обслуговування авто зросла через імпортні запчастини та падіння курсу гривні. Пальне подорожчало на 20-30%, тоді як тарифи на послуги таксі зросли несуттєво,» зазначає Антонюк.

Експерт також зауважує, що 99% таксі в Україні працюють нелегально, що додатково ускладнює ситуацію. Він вважає, що наразі працювати водієм таксі невигідно, оскільки заробітки впали, а витрати зросли. Це призводить до відтоку професіоналів з ринку.

Він зазначає, що нині не вигідно працювати водієм. Хоч і послуга таксі дорожчає, але затратна частина виросла.
«Заробітки впали, все менше йдуть сюди професіонали. Водієм працювати не вигідно», поясню експерт.

Як повідомлялося, через сильний дощ на дорогах міста утворилися значні затори. Про це свідчать дані карти Google Maps. Найбільше ускладнено рух у центрі Києва, на Набережному шосе, вулиці Набережно-Хрещатицькій, вул. Набережно-Рибальській, проспекті Перемоги, проспекті Бандери та ін.

Також мешканка столиці привласнила майже 1 млн грн благодійних внесків, які призначалися військовим ЗСУ на Дніпропетровщині. Для перерахування грошей на військове спорядження псевдоволонтерка вказувала реквізити своїх банківських карток.

Звільнена частина Херсонщини вже друге літо дає країні кавуни. Та якщо до великої війни область постачала на внутрішній ринок третину цієї баштанної культури, то нині обсяги значно скоротилися. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла докторка сільськогосподарських наук, заступниця директора Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України Оксана Сергієнко.

«Після того, як росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, втрачена зрошувальна система, крім того, частина полів ще не звільнена від мін, частина території перебуває в зоні обстрілів», пояснила Сергієнко.

За словами науковиці, натомість розширила кавунові плантації Одеська область, з’явилося більше баштанів на Запоріжжі, Дніпропетровщині, Черкащині, Харківщині, на Закарпатті. Окремі херсонські аграрії, які виїхали з поневоленого лівого берега, намагаються розбити баштани в регіонах, де кавунів досі не вирощували у промислових масштабах. Наприклад, фермер Михайло Данкевич засіяв кавунами 4 гектари на Київщині. І це стало трендом сільськогосподарських виробників, які спеціалізувалися не смугастій ягоді.

«У «високий сезон» імпорт не є конкурентом для української продукції, адже транспортування з-за кордону занадто здорожчує чужоземні кавуни. Отож Іспанія, Туреччина, Греція, Румунія тощо зазвичай везуть до нас ранні кавуни. А от Україна після втрати левової частки баштанів Херсонщини фактично припинила експорт», констатує експертка.

До вторгнення експортували 15 тисяч тонн у країни Європи, каже Сергієнко, сьогодні ж майже немає експорту, хіба що одиничні невеликі контракти. Так, досить самотнім прикладом виглядає «Дунайський аграрій», який цьогоріч має контракт на постачання до Румунії усього 200 тонн кавунів.

Нагадаємо, що українські виробники кавунів б'ють на сполох через стрімке падіння цін на їхню продукцію. Низький попит та аномальна спека призводять до масового псування врожаю, а ціни опустилися до 10-18 грн/кг, що на 40% нижче, ніж тиждень тому.

Встановлення єдиного тарифу на розподіл електроенергії зашкодить великій промисловості, яка вже працює в дуже складних умовах. Про це заявила колишня очільниця міністерства енергетики Ольга Буславець.

Вона розповіла, що цього тижня Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) оприлюднила зміни до порядку встановлення тарифів на розподіл електроенергії, де пропонується прибрати взагалі диференціацію за класом напруги споживача.

Буславець пояснила, що це означатиме 5-кратне зростання тарифу на розподіл для великих промислових споживачів.

«І це при тому, що ці промислові споживачі зараз імпортують електроенергію з Європи, зменшуючи загальний дефіцит в енергосистемі України, хоча ця електроенергія є дорожчою за ціни на українському ринку», наголосила вона.

Колишня очільниця Міненерго додала, що у разі прийняття такого рішення промисловості доведеться більше платити за електрику.

«НКРЕКП пропонує додатково ще збільшити ціни на електроенергію для промислових споживачів щонайменше на 10%. Це аж ніяк не можна назвати підтримкою вітчизняних підприємств, які і так зараз працюють у дуже складних умовах, а навпаки», підсумувала Буславець.

Раніше повідомлялося, що якщо тарифи на розподіл електричної енергії для 1-го та 2-го класу напруги в Україні будуть приведені до одного рівня, український бізнес отримає збитки у розмірі 5-6 млрд грн.

Автоматичних штрафів для громадян, які не оновлять свої військово-облікові дані до 16 липня, не передбачається. Про це повідомив директор Департаменту кадрової політики Міноборони України Марк Андрусяк.

Посадовець нагадав, що 16 липня закінчується двомісячний термін для оновлення військово-облікових даних. Таким чином влада хотіла встановити справедливий підхід до всіх громадян щодо виконання свого конституційного військового обов'язку.

Громадяни мали оновити місце свого проживання, номер телефону та електронну адресу. При цьому чоловіки, які не оновили своїх даних, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності із штрафами від 17 000 до 25 000 гривень.

Директор Департаменту кадрової політики Міноборони наголосив, що його відомство не підтримує продовження термінів для оновлення військово-облікових даних, оскільки було виділено достатньо часу.

Водночас Андрусяк пояснив, автоматичних штрафів за неоновлення даних не буде: «Законом України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено процедури автоматичного накладання штрафів».

При цьому чиновник уточнив, що штрафи можуть накладатися протягом трьох місяців з моменту виявлення правопорушення до одного року з моменту його скоєння.

Нагадаємо, що вже 16 липня в Україні спливає термін, який було встановлено для оновлення персональних даних у ТЦК. Після цього люди, які не зробили цього, ризикують бути оштрафованими. Однак багато хто задається питанням, що робити, якщо не зміг вчасно оновити дані через великі черги в ТЦК і ЦНАП. Народний депутат Олександр Федієнко пояснив, як бути в цій ситуації.

До слова, деякі жінки також мають стати на військовий облік і оновити свої дані в ТЦК. Військовозобов'язаних можуть покарати штрафом за порушення правил військового обліку під час воєнного стану.

Крім того, бнаки, яким виповнилося 17 років, можуть отримати повістки від ТЦК та штрафи, якщо вони ще не стали на військовий облік.

Міністр соціальної політики Оксана Жолнович в інтерв'ю виданню Mind пояснила причини затримок соціальних виплат в Україні. За її словами, під час війни з Росією пріоритетом державних витрат є фінансування армії, що може призводити до затримок у соціальній сфері.

«Звичайно, можуть бути затримки, тому що насамперед Казначейство покриває військові витрати. Але після них, на другому рівні, стоять соціальні» , зазначила міністр.

Водночас Жолнович запевнила, що соціальні витрати будуть покриті у будь-якому разі, оскільки кошти на них передбачені бюджетом. Проте несистемність надходжень може призводити до певних затримок, хоча досі вдавалося їх уникати, за винятком поодиноких випадків. Міністр також наголосила, що скорочення соціальних виплат не планується, а розмір деяких з них може навіть збільшитися, хоч і незначно. Зокрема, прожитковий мінімум залишиться на поточному рівні, хоча він і не відповідає реальним потребам суспільства.

До слова, від 2025 року вихід на пенсію для українців стане складнішим через посилення вимог. Так, 2023 року для виходу на заслужений відпочинок у 60 років громадянам було достатньо накопичити 30 років страхового стажу, але від 2024 року ця вимога посилилася до 31 року. Наступного року це число збільшиться ще на один рік, і щоб вийти на пенсію, доведеться відпрацювати вже 32 роки.

Аналітики проєкту EastFruit повідомляють про стрімке зниження цін на картоплю нового врожаю в Україні. Наразі вартість картоплі становить 11-16 грн/кг, що на 26% дешевше, ніж тижнем раніше.

Основною причиною такого падіння цін є сезонний фактор. З початком збору врожаю пропозиція картоплі на ринку стрімко зростає, тоді як попит залишається відносно низьким. Виробники змушені знижувати ціни, щоб стимулювати збут, але навіть це не завжди дає бажаний результат.

Наразі ціни на картоплю в Україні вже на 11% нижчі, ніж в аналогічний період минулого року. Експерти прогнозують подальше зниження цін у найближчі тижні, оскільки обсяги пропозиції картоплі продовжуватимуть зростати.

Окрім сезонного фактора, на зниження попиту на картоплю впливає кілька інших чинників:

• Війна та економічна криза призвели до зменшення доходів українців, що змушує їх економити на продуктах харчування.
• У зв'язку з війною та невизначеністю майбутнього, багато українців переглянули свої споживчі звички, віддаючи перевагу більш тривалим продуктам зберігання.
• На український ринок надходить імпортна картопля, яка часто має нижчу ціну, що також створює тиск на вітчизняних виробників.

До слова, у тропічній Нігерії ціни на масло перебувають в діапазоні від 160 до 335 грн. Українська кореспондентка відзначила, що такі високі ціни на молочну продукцію в Африканському континенті через те, що вона є імпортною.